Згідно із цим документом, Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною переважно етнічними німцями. Мюнхенський пакт став останнім договором в політиці "умиротворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера, нагадує JMSM.
Починалося ж все з того, що після розпаду Австро-Угорської імперії за підсумками Першої світової війни перша Чехословацька республіка успадкувала до 70% всієї промисловості Австро-Угорської імперії, значна частина якої знаходилась у Судетській області і належала німцям та перебувала під контролем німецьких банків. Разом з тим, чехи домінували в центральному уряді та загальнодержавних установах, що дало привід Судетській німецькій партії під керівництвом Конрада Генлейна, створеній1935 році, заявити про нібито утиски німецького населення.
У відповідь чехословацький уряд здійснив ряд заходів для забезпечення представництва судетських німців в парламенті, місцевих органах влади, проте це не завадило Судетській партії вимагати автономії, що спровокувало кризу в березні 1938 року. Її вдалось подолати за посередництва Британії, однак, 7 вересня почались збройні зіткнення судетських німців з поліцією, що змусило уряд Чехословаччини 13 вересня ввести в Судети війська і оголосити воєнний стан.
"Наступного дня британський прем'єр Невілл Чемберлен телеграфував до канцлера Німеччини з повідомлення про бажання знову зайнятись судетським питанням і 15 вересня прибув до Німеччини. Під час цієї зустрічі Гітлер заявив про готовність до війни за Судети і своє бачення єдиного виходу її уникнення в передачі Судетської області до складу Німеччини на основі права націй на самовизначення", - йдеться у матеріалі.
Читайте також: Путін повторює фатальні помилки Гітлера під час вторгнення до Радянського Союзу. Переклад статті CNN
18 вересня у Лондоні відбулись франко-британські консультації, в результаті яких було прийнято рішення звернутись до уряду Чехословаччини передати Німеччині території, на яких проживає понад 50% німців; в іншому випадку Франція і Велика Британія відмовлялись від свого союзницького обов'язку, а в разі звернення Чехословаччини по допомогу до СРСР, висловили готовність виступити проти більшовиків. 22 вересня Гітлер заявив, що одночасно із передачею Судетів Чехословаччина повинна задовільнити і територіальні претензії до неї з боку Польщі та Угорщини і в разі відмови 28 вересня розпочне "акцію" проти Чехословаччини.
Ранком 28 вересня Чемберлен запевнив Гітлера, що той може "отримати все без війни і без затримки" - наступного дня вони зустрілися в Мюнхені з главами урядів Франції та Італії і угода була підписана 30 вересня 1938 року о першій ночі, після чого з нею були ознайомлені представники Чехословаччини. Під тиском Чемберлена та прем'єра Франції Едуарда Даладьє, вони поставили свої підписи під Мюнхенською угодою і того ж ранку президент Чехословаччини Едвард Бенеш без відома праламенту прийняв її до виконання.
"Мюнхенський договір став останнім кроком в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера, а Чехословаччина стала приреченою на розчленування - 30 вересня Польща анексувала Тешинську область в Сілезії, 2 листопада Угорщина отримала південні райони Словаччини, 14 березня наступного року Словаччина за підтримки Німеччини заявила про незалежність, 15 березня Чехія була окупована Німеччиною і перетворена на протекторат Богемія і Моравія; того ж дня Закарпатська Україна проголосила незалежність, але (пізніше - ред.) була окупована Угорщиною", - підсумовує історико-просвітницький проєкт JNSM.