Путін повторює фатальні помилки Гітлера під час вторгнення до Радянського Союзу. Переклад статті CNN

Джон Блейк (John Blake) у матеріалі для сайту американського телевізійного мовника CNN аналізує, у чому саме нинішня військова кампанія Володимира Путіна проти вільної України нагадує дії Адольфа Гітлера у війні з СРСР, що прирекли його на поразку

Президент Росії Володимир Путін часто згадує епічну перемогу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, аби виправдати вторгнення своєї країни в Україну.

Проте Путін припускається тих самих помилок, які зробили провальним напад Німеччини на СРСР у 1941 році, використовуючи "гітлерівські прийоми та тактику", щоб виправдати свою жорстокість, кажуть військові історики та вчені.

Рішення Путіна вдертися до України обертається для нього катастрофою, яка стала зрозумілою, коли війна вступає у другий місяць: російський лідер, який видає себе знавцем історії, попався на елементарному, оскільки не приділяв достатньої уваги урокам "Великої Вітчизняної війни", яку він так шанує.

"Я намагався зрозуміти це протягом місяця, тому що яким би жахливим не був Путін, ніколи не можна було б сказати, що він був нелогічним", - звертає увагу Пітер Т. Де Сімоне, доцент історії Росії та Східної Європи в Університеті Ютіка (Нью-Йорк).

"Все це нелогічно, і це найстрашніше", - каже він. "Це є ненормальним, навіть порівняно з тим, що він робив у минулому. Це те, що у багатьох відношеннях не має сенсу, і не лише стосовно Другої світової війни".

Звичайно ж, між нинішньою війною в Україні та зіткненням між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом існують суттєві відмінності.

Нацистська військова машина була грізною, спритною та добре навченою. Вермахт вбив і поранив 150 000 солдатів Червоної Армії за перший тиждень свого вторгнення в червні 1941 року. Вони захопили величезні ділянки території, і в одному "мегаоточенні" узяли в "котел" чотири радянські армії, захопивши 700 000 військовополонених.

І немає моральної еквівалентності між Йосипом Сталіним, радянським диктатором, і президентом України Володимиром Зеленським.

Сталін був соціопатом (одного разу він поліз у клітку та вбив сімейного домашнього папугу, бо його дратувало цвірінькання), який морив голодом мільйони українців і регулярно вбивав політичних суперників. Зеленський є демократично обраним лідером, який згуртував українців і надихнув світ своїми помітними проявами мужності та красномовним захистом демократії.

Але придивіться уважніше до дій Путіна в Україні, й у вас з’являться іронічні паралелі. Військові історики стверджують, що Путін дотримується злощасного "підручника" Гітлера щонайменше у трьох сферах.

Забув головне правило бойових дій

Танк здавна наводив страх на ворожі війська. Коли під час Першої світової війни британці представили першу бронетехніку, суперники втекли нажаханими.

Проте Україна стала, згідно з одним із нещодавніх заголовків у Wall Street Journal, "кладовищем російських танків". Для знищення танкових колон українські воїни використовують все - від безпілотників до "Джевелінів".

Але російські танки були заблоковані з іншої дивовижної причини: нестачі пального. Відсутність палива є частиною більшої проблеми. Колись хвалена російська армія загрузла в Україні не лише через запеклий опір, а через щось значно прозаїчніше, а саме через логістику.

Путіну важко прогодувати, спорядити та спорядити свою армію. Надходили повідомлення про те, що російські війська грабують банки та супермаркети, у танках закінчується паливо, а солдати використовують неякісні форми військового зв’язку - наприклад, смартфони, - що сприяло загибелі, за словами представників України, щонайменше семи російських генералів.

"Докази свідчать про те, що Путін думав, що зможе здобути швидку перемогу за допомогою розгортання спецназу і повітряно-десантних підрозділів", - коментує Ян Она Джонсон, професор військової історії з Університету Нотр-Дам. "Отже, коли вони були змушені розпочати набагато більш традиційну війну, в якій бере участь, по суті, більшість російської армії вздовж українського кордону, вони не були готовими з точки зору логістики".

Погане матеріально-технічне планування також відіграло вирішальну роль у поразці нацистської Німеччини на Східному фронті, де Гітлер очікував на швидку перемогу.

Тоді Вермахту не вдалося налагодити достатні лінії постачання для великих відстаней і суворої місцевості Радянського Союзу. У німецьких танків швидко скінчилося паливо. З настанням зими наслідки настільки незадовільного логістичного планування виявилися смертоносними.

Гітлер не спорядив багатьох своїх солдатів зимовим одягом, бо вважав, що радянська армія була геть неповноцінною. Німецькі солдати були змушені воювати при низьких температурах, будучи одягненими в літню форму, а деякі для захисту від морозу використовували газети та солому.

"Це виявилося руйнівним, коли настала особливо жорстока тамтешня зима", - заявляє Джонсон. "Приблизно 250 000 німецьких солдатів зрештою отримали травми внаслідок обмороження або померли тієї зими від холоду".

Під час Сталінградської битви, що вважається переломним моментом подій на Східному фронті Другої світової війни, погано екіпіровані німецькі солдати змушені були їсти коней, псів і щурів, щоб якось пережити зиму.

Нинішні масштаби бойових дій в Україні не наближаються до Східного фронту, але урок обох воєн можна підсумувати у військовій сентенції, яку приписують Омару Бредлі, американському генералу часів Другої світової:

"Аматори кажуть про стратегію. Професіонали кажуть про логістику".

Відштовхнув потенційних союзників

У війні, яка вже сповнена жахливих образів, одна фотографія може бути найгіршою.

Йдеться про моторошну світлину, на якій вагітну українку в порваному одязі тримають на ношах. Жінка при тямі, її рука тримається на оголеному лоні, вимазаному кров’ю. І вона, і її дитина пізніше померли від отриманих ушкоджень. Українська влада повідомляє, що вона перебувала в пологовому будинку в обложеному місті Маріуполь, коли його обстріляла російська артилерія.

Зображення підкреслює те, що, як стверджують деякі коментатори, є стандартним підходом Путіна до війни: він без розбору вбиває мирних жителів, щоб зламати волю українського народу.

Російську армію звинувачують в ударах по лікарням, торговим центрам, багатоквартирним будинкам і театру з написом "діти" із-зовні. Росію також звинувачують у спробі заморити Маріуполь голодом, блокуючи надання гуманітарної допомоги.

Але жорстокість російської армії має протилежний ефект, пише Марія Варенікова зі Львову, Україна, у нещодавній статті для New York Times.

"Якщо зараз є якась переважна емоція, яка охоплює Україну, то це ненависть", - сказала Варенікова. "Це глибоке бурхливе гірке презирство щодо президента Росії Володимира Путіна, його військових та його уряду".

На війні жорстокість може мати зворотний ефект.

Путін мав потенційних союзників в Україні. Росія та Україна - два слов’янські народи, пов’язані релігійними та культурними зв’язками. Багато українців мають родичів у Росії і володіють російською мовою. Й історично в східній частині країни було більше прихильного ставлення до Росії.

Але невибіркова жорстокість Путіна по відношенню до мирного населення об’єднує українців у небачений раніше спосіб. Один коментатор назвав ненависть "прихованим скарбом" на війні, оскільки вона може підтримувати опір поколіннями.

Невибіркова жорстокість Гітлера проти радянських мирних жителів також відіграла вирішальний фактор у його поразці.

Гітлер мав багато потенційних союзників у Радянському Союзі. Чимало його мешканців зневажали та боялися Сталіна, який регулярно вбивав політичних опонентів, страчував воєначальників і переслідував радянських громадян. Він закатував близько чотирьох мільйонів українців, заморивши їх голодом під час трагічного періоду, відомого як Голодомор.

Ось чому деякі радянські люди спершу вітали Гітлера як визволителя, а деяким німецьким воякам дарували різдвяні подарунки.

Але жорстоке поводження Гітлера з мирним населенням швидко посилило опір Радянського Союзу. Німецькі війська грабували і морили голодом міста задля упокорення. Вони збирали радянських євреїв та представників інших меншин, розстрілюючи їх або отруюючи у пересувних газових камерах. Нацистська пропаганда вчила німців, що населення СРСР загалом є нижчими за рівнем розвитку "монголізованими" слов’янами, які заслуговують смерті чи поневолення.

"Нацисти не були окупаційною силою; вони були силою винищення з самого початку", - стверджує Де Сімоне, історик з Університету Ютіка.

Сталіна так ненавиділи, що приблизно мільйон радянських громадян служили в німецькій армії, наводить подробиці Джонсон, історик з Нотр-Даму. Однак, жорстокість Гітлера знищила будь-які шанси, які він мав, на те щоб зменшити кількість прихильників радянської влади та послабити антигітлерівський опір, наголошує Джонсон.

"Замість того, щоб скористатися перевагою великої кількості людей, які могли бути їхніми симпатиками або, принаймні, думати, що німці є кращими за Совіти, - каже він, - Гітлер швидко відчужив усі ці групи".

Для виправдання війни послуговується точно такою ж риторикою

Минулого літа Путін опублікував великий нарис "Про історичну єдність росіян та українців", у якому намагався пояснити, що між двома країнами існує штучний поділ і що «справжній суверенітет України можливий лише у партнерстві з Росією».

Мова, яку використовував Путін, викликала в деяких істориків тремтіння. Вони сказали, що він повторює ту саму риторику, яку Гітлер використовував у "Майн Кампф", автобіографії та політичному маніфесті диктатора. Книга Гітлера насичена спотвореною історією про начебто втрачену велич Німеччини, глобальні змови, які підривають могутність Німеччини, і виправдання завоювання іншої групи людей.

"Як і фюрер, президент Росії оплакує трагедію, яка спіткала його батьківщину, колишню імперію, і він теж хоче повернути годинник назад", - написав Аві Гарфінкель, репортер ізраїльської газети Haaretz, у статті під назвою "Як "Майн Кампф" Гітлера зумовлює порядок денний Путіна в Україні".

Це може бути одним із найбільш тривожних зв’язків між Путіним і Гітлером. Деякі критики Путіна кажуть, що з метою виправдати вторгнення до України він бере на озброєння нацистську мову та методи пропаганди. Вони порівнюють літеру "Z" на російських танках із символом нацистів в концтаборах. Інші вбачають спільне у нещодавньому масовому військовому мітингу, який Путін провів на московському стадіоні, зі сценами промови Гітлера в сумнозвісному нацистському пропагандистському фільмі "Тріумф волі".

Одна з найсильніших реакцій на риторику Путіна пов’язана з його заявою про те, що російська армія прагне "денацифікації" України та воліє захистити людей, які "зазнали знущань у результаті геноциду київського режиму".

Тімоті Снайдер, провідний західний спеціаліст з історії Центральної Європи та Голокосту, каже, що твердження Путіна про "денацифікацію" є "гротескним", оскільки він намагається виправдати вторгнення в демократичну країну на чолі з єврейським президентом, який втратив родичів під час Голокосту. Й при цьому стверджуючи, що він там, аби воювати з нацистами.

Снайдер називає виправдання Путіна різновидом Великої брехні Гітлера - нацистської пропагандистської техніки, яка наполягає на тому, що якщо політичний лідер постійно повторює колосальну неправду, люди зрештою у це повірять.

"Адольф Гітлер давав пораду зі зв’язків з громадськістю: казати брехню настільки велику, що люди не повірять, що ви дійсно спробуєте обдурити їх у таких масштабах", - пояснив Снайдер у есе під назвою "Путінські гітлерівські прийоми та тактика в Україні".

До того ж, вигадкою про те, що Україною керують нацисти, які прагнуть геноциду, Путін принижує людей, які пережили Голокост, каже Снайдер, автор книги "Про тиранію".

Проте використанням Путіним подібної Великої брехні може мати для нього небажані наслідки. У країні, де в багатьох громадян родичі загинули під час Голокосту, посилання на таку історичну трагедію для виправдання загарбницької війни може лише посилити рішучість українців захищати свою батьківщину.

Можливо, тому окремі українці вже не називають Путіна президентом Росії.
Його називають "Новим Гітлером".

Що виявиться найбільшим прорахунком

Ми знаємо результат гітлерівського вторгнення. Радянський Союз зрештою знищив нацистську військову машину. Порівняно з іншими країнами, населення Радянського Союзу (і, передусім, українці - прим. перекл.) зробило чи не найбільший внесок у поразку нацистської Німеччини. Гітлер покінчив життя самогубством, коли російські війська наблизилися до його берлінського бункера в 1945 році.

Під час Другої світової війни загинуло близько 26 мільйонів радянських громадян. Одним із них був дворічний брат Путіна Віктор, якого не стало після того, як німецька армія взяла в облогу Ленінград, блокуючи доставку їжі та води.

Війна в Україні триває. Зараз Путін ще прагне перемогти. Не виключено, що він спробує розколоти Україну, лишивши за собою її багатий ресурсами Схід та морське узбережжя Півдня.

Але в тому випадку, якщо Україна у цій війні збереже свою незалежність і свою територію, це матиме найбільш небажаний для Путіна результат.

Перемога України буде зображена як чергова Велика Вітчизняна війна. Українці вшановуватимуть перемогу своєї країни парадами та пам’ятниками. Й Путін більше не вважатиметься кмітливим і сміливим лідером, який відновив велич Росії, маніпулюючи шаховими фігурами на світовій арені.

Він буде вважатися дурнем, чия гордість і жорстокість змусили його зробити ті самі помилки, що й диктатора, якого він нібито зневажав.

Переклав Дмитро Добрий