Про це вона розповіла в етері Еспресо.
"Війна навчила нас цінувати своє, точніше вона нас вчить. Тому що декого не треба було переконувати, а деяких ще треба і російські ракети робляться це найкраще. Те, що ми не змогли зробити (я про діячів культури, медійників, прогресивних людей, справжніх українців) не переконали добром, лагідною українізацією, своїми піснями, картинами, фільмами тому, що ми робили це дуже ніжно, толерантно, збоку або обороняючись, а нам треба наступати, як на нас зараз наступають російські ракети, так українській культурі треба робити поступ, робити сміливі кроки вперед, до світу, - пояснює культурологиня. - Поки що ми робимо крок до себе, але, я б дуже хотіла, щоб ми справді перейшли в позицію української культурної експансії у світі та більше знайомили різні країни із нашими традиціями, культурою, митцями, бо це і наш шлях до сердець людей, які нам змушені допомагати й наша вдячність їм показати себе красивих і хороших. І, звичайно, спосіб ще й ще отримувати допомогу, бо вона нам ще дуже і дуже потрібна, багато проблем в нас в країні".
На запитання щодо повернення українців до святкування Маланки та Василя, Рудницька відповіла: "Воно перевірене тисячолітньою історією, століттями українці плекали й берегли свої традиції та навіть ні радянські часи, ні всілякі інші культури не змогли знищити українських традицій і українського маланкування. Так сьогодні у нас Маланки й нарешті той Старий Новий рік перемістився на Новий-новий рік і тепер все це одночасно збігається".
Вона підкреслила, що це час пошанування предків, сили роду, коли родини збираються разом.
Нагадаємо, кожного року Рудницька організовує мистецький проєкт "Територія Різдва", де відомі артисти виконують щедрівки та колядки.
"Я багато років їздила на схід, ми їздили колядувати. В Україні дуже погано знають колядки та щедрівки, але водіння кози, посівання, колядування хоча б "Коляд, коляд, колядниця" все одно знають. Але є люди, які це знають більш широко, глибоко і вони діляться зараз своїми знаннями і всім кому це цікаво, вони можуть знайти безліч матеріалів про український карнавал перевдягання, маланкування, бо воно фантастичне, красиве, театралізоване дійство, яке крім пошанування предків, в першу чергу оці ватаги йшли до незаміжніх - треба було подивитися, як вмію готувати, дотримуються традицій, чи вже підросла, щоб її сватати", - ділиться співачка.
За її словами, також українці й бешкетували у дворах людей, які не дуже чемно поводилися. Приміром, могли підгребти багато снігу під двері, щоб господарі не могли вибратися, або воза на стріху витягти, чи зняти ворота, але це було із побажаннями всього найкращого.
"Кожен українець хотів, щоб прийшли колядники, щедрувальники, бо це завжди прихід щастя в хату і віншування гараздами, здоров'ям, щастям, щоб плодилися всі в домі й тварини, й щоб рід розмножувався, прибував, щоб багатства стало більше. Фактично в наших колядках і щедрівках описані фантастичні речі: золоті палати, хороми, багатство, красиві дерева, які виростають. Багато чого не вистачало людям, вони вигадували в цих колядках і щедрівках, але це була така візуалізація, як би зараз сказали, тих побажань, яких хотілося українцям мати", - підсумувала Рудницька.