Про це повідомляє "Німецька хвиля".
Центральна Азія стала для Німеччини по-справжньому важливим із політичного погляду регіоном після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Джерела в апараті канцлера ФРН Олафа Шольца повідомляють, що за зачиненими дверима глави центральноазіатських держав засуджували дії Путіна в Україні і висловлювали тривогу з приводу того, яка країна може стати наступною жертвою президента РФ. Однак при цьому в Берліні розуміють, що країни Центральної Азії тісно пов'язані з Росією, залежать від неї, тому змушені дуже ретельно дозувати критику.
Крім того, на зустрічі обговорювалося запобігання обходу Росією санкцій та постачання енергоносіїв до ФРН. Так, у Берліні відзначили "аномальне" зростання, з одного боку, німецького товарообігу з країнами Центральної Азії, а з іншого – цих країн з Росією, що свідчить про обхід санкційного режиму. Однак Казахстан заявив про готовність "співпрацювати" з Німеччиною щодо перекриття каналів обходу санкцій. Важливість "подальших зусиль щодо запобігання обходу санкцій" наголосили також лідери Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану у підсумковій декларації саміту.
Німеччина, своєю чергою, зацікавлена в центральноазіатській сировині, у тому числі в рідкісноземельних металах, у постачанні "зеленого" водню в майбутньому, а в найближчій перспективі – нафти. Казахстан, зокрема, готовий збільшити постачання на нафтопереробний завод у німецькому місті Шведт нафтопроводом "Дружба". Проблема, однак, у тому, що цей трубопровід проходить територією Росії.