Командувач російським угрупованням військ "Центр А.Мордвічов про тривалість війни: "Если мы говорим о Восточной Европе, которую нам придется… Конечно, будет дольше. [Украина только промежуточный этап?] Да, совершенно верно. Это только начало".
* * *
Командувач угрупованням військ — це не воєнкор котрийсь і не учасник шоу Скабєєвої. І якщо представник військового командування країни-агресора заявляє в офіційному ЗМІ, що строки військової кампанії визначаються, зважаючи на задачі завоювання країн Східної Європи за кордонами України, — то варто це сприймати як реальну прикладну задачу в рамках нової військової доктрини РФ.
Буде ця задача вирішуватись чи ні — але її, очевидно, поставлено. І офіційні особи Польщі (зокрема, міністр оборони та посол у Франції) вже публічно відреагували на озвучування погроз. Країни Балтії від початку тільки нарощують мобілізованість і тепер активно зменшують чисельність російських агентів, депортуючи їх назад.
Читайте також: Російські дрони у Румунії: у відповідь — тиша
Румунії теж варто зважити на останню абсурдну заяву їхньої відкритої трансляторки інтересів Кремля Шошоаке: що держава мусить ігнорувати всі збройні інциденти з вини Росії. Це, очевидно, слід читати як гарантію, що російських ракет і дронів над Румунією стане більше, можливі руйнування і жертви. Відповідно, і Румунія мала б мобілізуватись для захисту власних кордонів.
Дмитро Медведєв, звісно, алкоголік і ідіот, але також і заступник голови Радбезу РФ та перший заступник голови Військово-промислової комісії. І його заяву про необхідність "призупинення дипломатичних стосунків Росії з ЄС" з погрозою "посольства евакують перед цілком певними подіями" варто як мінімум брати до уваги при оцінюванні загальних настроїв в Кремлі.
Це все до теми не тільки підтримки осінньої частини контрнаступу ЗСУ, але і загалом необхідності збільшувати, а не вповільнювати максимально серйозну допомогу Україні з боку союзників. Бо хто гарантує, що Путіну ніхто не підкинув геніальної ідеї для передвиборчої кампанії до 17 березня 2024: якщо вже нагнітати патріотизм і затягування пасків через "нову вітчизняну війну", то епічніше для цього дійсно влізти в протистояння з цілою "гнилою Європою", а не з "побавленою власних ресурсів" Україною.
Читайте також: Безлімітна війна
Це більш вигідно з пропагандистської точки зору, бо тут якраз ніхто не очікуватиме жодних перемог: навпаки, буде тотальне самозречення "народу-страждальця" і абсолютна підтримка царя.
Практичної потреби в такому нагнітанні жодної — Путіна і так підтримує достатня кількість росіян, навіть без особливого напружування адмінресурсу. Але ідея однозначно спокуслива як на світогляд Путіна.
Висновок: союзникам варто обміркувати не тільки мобілізаційні заходи на "паску безпеки" вздовж ближчих до Росії кордонів, але й можливість нарешті масованого удару в економічній і військовій сфері. Бо безпечніше просто не давати можливість Путіну для небажаних кроків, а не розгрібати наслідки. Хоча мілітарна сфера ЄС і США, звісно, добре оновилась коштом звантаження застарілих ресурсів до України. І їхні економіки (і наука, і освіта, і демографія слідом) добре активізуються шляхом нових розширених військових замовлень на спустошені склади. Але крапку варто ставити вчасно.
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.