Спостерігаю нове явище у медійній сфері.
Українські (теле)ведучі спілкуються з російськими теле(гостями) українською. Дехто з них відповідає українською, наприклад, Бєлковський (і ми знаємо, хто його навчив) чи Новіков. Дехто старається сказати хоч слово українською, наприклад, слово "дякую". І це приємно.
Читайте також: Контрнаступ мови: як українська відвойовує своє
З виразу обличчя багатьох гостей, особливо новеньких, помітно, що ситуація для них незвична, вони розгублені, бо не все розуміють з почутого. Але мужньо терплять незручності, навіть не просять повторити російською.
З виразу обличчя багатьох гостей, особливо новеньких, помітно, що ситуація для них незвична, вони розгублені, бо не все розуміють з почутого. Але мужньо терплять незручності, навіть не просять повторити російською
Це нова мовна ситуація в українсько-російському діалозі, яка нагадує довоєнну мовну ситуацію в Україні, коли діалоги велися двома мовами одночасно, а учасникам було переважно байдуже, якою мовою говорить його співбесідник. Та й зараз це ще трапляється, хоча, за моїми спостереженнями, принаймні у Києві, все менше.
Читайте також: Якщо говорити про українську мову, то поділ на "западенців" і "східняків" є дуже надуманим, – філологиня
Отака українська відповідь російському шовінізму на культурному фронті. Замість "я не панімаю па русскі" в країнах Балтії, ми можемо просто говорити з росіянами українською. І у випадку нерозуміння з їхнього боку "наївно" перепитувати, чи точно вони є слов'янами?
Про автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.