Про це повідомило видання Sience Alert.
Технологія ядерного синтезу може революціонізувати космічні подорожі як з точки зору швидкості, так і з точки зору використання палива. Ті самі реакції, що живлять Сонце, можуть вдвічі скоротити час подорожі до Марса або зробити подорож до Сатурна та його супутників тривалістю лише два роки замість восьми.
Щоб довести життєздатність технології, компанія Pulsar Fusion у Блетчлі, Великобританія, будує найбільший в історії термоядерний ракетний двигун. Запуск камери довжиною близько 8 метрів (26 футів) запланований на 2027 рік.
Як і слід було очікувати, відтворити Сонце всередині ракети непросто. В центрі ядерного термоядерного двигуна знаходиться надгаряча плазма, замкнена в електромагнітному полі, і вчені продовжують з'ясовувати, як зробити це стабільним і безпечним способом.
"Складність полягає в тому, щоб навчитися утримувати й обмежувати надгарячу плазму в електромагнітному полі, - каже Джеймс Ламберт, фінансовий директор Pulsar Fusion. "Плазма поводиться як погодна система - її неймовірно важко передбачити за допомогою звичайних методів".
Машинне навчання може допомогти зробити цю коробку дикої погоди трохи легшою для мапування. Pulsar Fusion співпрацює з Princeton Satellite Systems в США, щоб використовувати суперкомп'ютерні алгоритми для кращого прогнозування поведінки плазми і більш точного управління нею.
Якщо вченим вдасться зробити так, щоб все працювало за призначенням, в камері буде досягнута температура в кілька сотень мільйонів градусів, що зробить її гарячішою за Сонце. Надлишок енергії, що вивільниться, потенційно може розігнати ракету до швидкості 500 000 миль (804 672 кілометри) на годину.
Окрім цього, додається, що ядерний синтез значно скоротить шлях до планет, а також обіцяє забезпечити майже необмежену кількість чистої енергії для життя на Землі.
Однак вчені вважають, що спочатку це буде продемонстровано в космосі, де відсутність будь-якої атмосфери та наднизькі температури є більш сприятливими для реакцій.