Угорщина "хитає" Закарпаття. Навіщо Орбану наші військовополонені?

Російська православна церква передала Угорщині групу з 11 українських військовополонених

Цим нинішній угорський прем’єр-міністр Віктор Орлан лише посилив абсолютно недружнє ставлення до України. І хто зна, чи у разі падіння України взимку минулого року, не хапав би бранців на вулицях Закарпаття

Майже тиждень знадобився нашому МЗС і Офісу Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти для з’ясування прізвищ та персональних даних полонених. Стало відомо, що родичі уже бачились з ними на території Угорщини, але за якими підставами їх не пускають додому — угорський уряд так і не пояснив. 

Тут варто подивитись на те, з ким Орбан провернув цю піар-акцію. 

Уперше інформація про те, що угорський уряд забрав групу полонених, з’явилась на сайті РПЦ. Там було вказано, що відбулося в рамках міжнародної церковної співпраці, але на прохання угорської сторони. І що передані військові могли мати "закарпатське походження". Тож цілком ймовірно мали краплю угорської крові чи на додачу до українського ще й угорський паспорт. 

Тому це можна розглядати, як чергову спробу Угорщини не без допомоги РФ розгойдати "угорське питання" в Україні під шумок війни. 

Читайте також: Гуляш по-орбанівськи непотравний

Приводів більш ніж достатньо. Річ у тім, що ще взимку за наполяганням Угорщини закон про національні меншини скерували на розгляд Венеційської комісії. 

Варто нагадати риторику правої руки Орбана, очільника МЗС Угорщини Петера Сіярто у січні цього року, що в Україні "відбувається концентрована, серйозна атака на угорську громаду".

Що закон, який Верховна Рада ухвалила у грудні 2022 року, то про "жахіття": "Угорських вчителів та директорів шкіл безпідставно масово звільняють, а угорські установи змушують прибрати свої угорські національні символи – це ознаки серйозної антиугорської атаки. ЄС також має діяти проти цього. Неприйнятно, що будь-хто може ставити це як двостороннє питання", – пояснював Сійярто причини, через які Угорщина поскаржилась на Україну до "Венеційки". 

Тож для того, аби взяти Київ за горлянку, угорці пішли на хитрість і вирішили маніпулювати питаннями наших військовополонених. 

Для Росії це просто була удача і неймовірний метч. Річ у тому, що Москві зараз дуже важливо розхитати десь іще, окрім фронту, питання "сепаратизму" і міжнаціональних конфліктів. Так само РФ дуже зручно зберегти на Закарпатті двіжі регіоналів, ОПЗЖ і РПЦ, храмів якої там натикано по кілька штук в кожній громаді. 

Окрім того, Путіну важливо зберегти свій важливий гаманець і мережу впливу та уникнути серйозних санкцій проти патріарха Кирила та РПЦ. 

Минулого року на рівні ЄС двічі серйозно порушували питання щодо персональних санкцій проти патріарха Кирила. І двічі Орбан персонально викреслював це ім‘я з аргументом, що "жоден релігійний діяч не має зазнавати утисків".

Читайте також: Чому Будапешт не може знайти в Європі "природних союзників"

Подяка Кирила не забарилась. Він постійно дякує Орбану за "підтримку діяльності Будапештської єпархії РПЦ в Угорщині". А на початку червня з нагоди ювілею нагородив Орбана орденом Слави та Честі I ступеня "за внесок у зміцнення традиційних моральних цінностей в європейському суспільстві". 

Цікаві деталі щодо цього союзу Угорщини та РФ знайшла українська правозахисниця й оглядачка журналу "Фокус" Тетяна Катриченко:

"Як стверджують джерела, за кілька місяців до того до міністра Шем'єна звернувся митрополит Російської православної церкви в Угорщині Іларіон (Алфєєв). Він повідомив, що в полоні РФ нині перебувають 11 осіб, які мають "угорське походження", а деякі — й "угорське громадянство". І в разі звернення угорської влади до Росії, вона буде готова їх звільнити та передати до Угорщини. Однією з умов було те, що таке повернення мають провести саме церковники, а офіційний Будапешт не інформуватиме про це Київ. Зрештою, як кажуть угорці, вони лише сприяли, аби міжнародна римо-католицька організація — Мальтійська служба допомоги, перевезла армійців до країни ЄС літаком".

То ж маємо кейс, коли багаторічне заплющування очей на безконтрольну роздачу угорських паспортів на Закарпатті та розвішування турулів на кожному нужнику дало дуже неприємні плоди. 

Читайте також: Орбан став союзником Путіна у війні в Україні

За нашою Конституцією, ми маємо захищати своїх громадян, але і в конституції Угорщини зазначено, що, незалежно від місця проживання етнічних угорців, уряд зобов'язаний захищати їх. А Орбан взагалі 20 років робить кар’єру на іміджі "захисника угорської нації номер один".

Тож зараз перед українським урядом стоїть серйозна задача відповісти дуету Орбана-Сіярто. І не дати приводів Угорщині посягати на наше Закарпаття під приводом захисту "угорської меншини", серед якої є громадяни України, мобілізовані до ЗСУ. 

Очевидно, що ми не можемо обійтися без наших союзників і зокрема наших сусідів, у яких також є конфлікти з Угорщиною — Словаччини, Румунії та Польщі. Варто згадати вихід Орбана з шарфом з картою "Великої Угорщини" — і згадати реакцію тих, до кого Будапешт має територіальні претензії.

Окремо надважливо донести ЄС і США, НАТО і ЄС — всім структурам і країнам, у яких угорський уряд регулярно вимагає гроші на підтримку штанів і популізму, чому Орбан неправий. І чому його союз із РПЦ — яка регулярно благословляє армію РФ на вбивства українців — м’яко кажучи, загроза для всієї Європи. 

Читайте також: Орбан і його "європейська єдність"

Також це виклик для нашої майбутньої політики. Ми не здужаємо зараз зняти нашу 128-му героїчну бригаду з фронту і відправити її стерегти кордон з Угорщиною. Але в наших силах — враховуючи яким важливим бізнесовим хабом стали Ужгород та Мукачево з перетоком біженців та ІТ-компаній, — нівелювати угорський вплив.

Саме час активно зайнятися українською політикою на Закарпатті й не дати угорцям під приводом захистом національної меншини маркувати свою територію турулами. Це територія нашого Тризуба. І якщо там може бути десь частково щось угорське, все ж треба поважати господаря в хаті. Його слово головне, а гості миють руки й роззуваються на вході.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.