Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 листопада.
Майже 20 тисяч чоловіків втекли з України з початку війни, щоб уникнути призову до армії, пише BBC.
"Деякі перепливали небезпечні річки, щоб покинути країну. Інші просто пішли пішки під покровом темряви, — зазначають у виданні. — Ще 21 113 чоловіків намагалися втекти, але були затримані українською владою".
Після вторгнення Росії більшості чоловіків у віці 18-60 років було заборонено виїжджати за кордон. Але, за даними BBC, деякі із них все ж виїжджали щодня. Журналісти видання поспілкувалися з тими, хто залишив Україну після 24 лютого 2022 року.
За інформацією медіа, 19 740 чоловіків нелегально перетнули кордон Румунії, Молдови, Польщі, Угорщини та Словаччини у період з лютого 2022 року по 31 серпня 2023 року.
"Хоча ми не знаємо, як цим людям вдалося втекти, ми знаємо, які методи використовували інші 21 113 осіб, які були спіймані при спробі втечі", — розповідають у BBC.
Понад 14 тисяч із затриманих намагалися перетнути кордон пішки або вплав, а ще близько 7 тисяч покладалися на офіційні документи, отримані нелегально. У цих документах зазначалися фальшиві звільнення від призову, наприклад, сфабриковані хвороби.
Як нагадує ЗМІ, у серпні Зеленський заявив про "корупційні рішення", ухвалені медичними військовими комісіями країни, які, за його словами, призвели до десятикратного збільшення кількості звільнень від призову з лютого 2022 року. Він оголосив, що всі регіональні чиновники, відповідальні за військовий призов, були відсторонені від посад, а понад 30 особам були пред'явлені кримінальні звинувачення.
Тоді як представник президента в парламенті Федір Веніславський зазначив, що це справді серйозна проблема, проте на мобілізацію ця кількість ухилянтів впливу не має.
"Я переконаний, що стійкість і готовність українців захищати свою незалежність, суверенітет і свободу становить 95-99%, — сказав Веніславський в інтерв'ю BBC. — Тих, хто намагається уникнути мобілізації, близько 1-5%. Вони точно не є критично важливими для оборони України".
Разом із тим, на думку видання, понад 40 тисяч чоловіків, які втекли або намагалися втекти, можуть становити значну частину тих, хто потрібен Україні для поповнення її армії.
Що ж до втеч, то BBC називає деякі із них драматичними та говорить зокрема про тих, хто потонув, намагаючись перетнути річку.
"Але Євген, будівельник з Києва, якого ми зустріли в молдовському імміграційному центрі, сказав, що він просто перейшов кордон цієї країни пішки — найпопулярніший шлях, як свідчать наші дані. Після цього втікачам від війни відносно легко отримати притулок", — зазначає видання.
За словами Євгена, в Україні він почувався в пастці, боячись призову, а також не міг знайти добре оплачувану роботу. Після того як його справу розглянула молдовська поліція, він подав прохання про надання притулку — це те, що необхідно зробити упродовж 24 годин після в'їзду в країну, щоб уникнути судимості.
Тисячі українських чоловіків відгукнулися на заклик боротися за свою країну з моменту вторгнення Росії в лютому минулого року. Але як бути з тими, хто вирішив, що військова служба не для них, запитує BBC у своєму матеріалі та розповідає історію 26-річного харківського музиканта Еріка, який перетнув кордон з Молдовою пішки через рівнини сепаратистського Придністровського регіону Молдови, а потім перейшов річку вбрід.
"Хоча фальшиві дозволи можна отримати, досвід Еріка свідчить про те, що зі справжніми документами може виявитися складніше", — пишуть у матеріалі.
Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби - Західний кордон
Після складної операції на черевній порожнині з приводу перитоніту, яку він переніс у молодості, Ерік каже, що повинен дотримуватися спеціальної дієти, яка не дає змоги йому служити в армії. Але, за його словами, коли почалася війна, отримати медичну довідку про звільнення від служби виявилося неможливим. Тому він перетнув кордон нелегально, а зрештою дістався до США, до дружини та їхньої чотирирічної доньки.
Іншому чоловікові, якого у виданні називають Владом, вдалося отримати дійсний дозвіл на виїзд, але він каже, що потім не зміг переконати прикордонників поставитися до нього серйозно. Замість цього Влад покинув країну, перепливши річку Тиса в Румунію.
Ще один чоловік, який погодився розповісти BBC свою історію, каже, що скористався послугами через Telegram людини, яка організовувала переправу через Тису.
Як з'ясували у BBC, застосунок для обміну повідомленнями є популярною платформою для реклами своїх послуг серед контрабандистів. Репортер під прикриттям, який працював над розслідуванням, упродовж місяця листувався з контрабандистами, видаючи себе за українця, який прагне виїхати з країни.
"Він виявив щонайменше шість Telegram-груп, кількість учасників яких коливалася від 100 до кількох тисяч осіб. За його словами, вони пропонували цілу низку послуг: від додавання в його сім'ю підставних дітей до найдорожчого варіанту — медичної довідки про звільнення, відомої як "білий квиток", яка дозволила б йому виїжджати і повертатися в Україну, коли йому заманеться", — пише медіа.
Як додають у виданні, поки що невідомо, чи зможуть ці чоловіки після закінчення війни повернутися до України й уникнути покарання.
Один із них у цій темі стверджує, що українці повинні мати можливість приймати власні рішення.
"Тому що я все ще вважаю, що кожна людина сама обирає сенс свого життя. Для когось сенс — захищати свою територію, для когось — захищати себе і свою сім'ю. Хтось хоче створювати бізнес, займатися підприємництвом, — каже він і додає: — Я вважаю, що, незважаючи ні на що, моя роль не на полі бою".
Він висловив сподівання, що українська влада заохочуватиме тих, хто виїхав, повернутися, коли закінчиться війна, а не каратиме їх.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс переконаний: оскільки ЄС не зміг надати Україні боєприпаси згідно з графіком, обіцяним на початку цього року, для блоку настав час шукати снаряди за кордоном, повідомляє Politico.
Видання нагадує, що лідери ЄС пообіцяли доставити 1 мільйон боєприпасів до березня. Проте ця мета завжди виглядала важкодосяжною для блоку, створеного як мирний проєкт, і так воно і сталося: з початку цього року в межах програми з передачі Україні снарядів з національних запасів було відправлено лише 300 тисяч снарядів.
Ситуація погіршується тим, що Північна Корея експортувала 1 мільйон снарядів до Росії з серпня.
"Ми вже давно виступаємо за те, що, якщо не вистачає боєприпасів або не вистачає обладнання в ЄС, то купімо їх деінде і передамо Україні, — сказав Рінкевичс, який 12 років був міністром закордонних справ Латвії, а тепер як президент представляє країну на міжнародній арені. — Зараз важливо, щоб Україна продовжувала воювати і щоб Україна отримувала те, що їй потрібно".
Фото: gettyimages
На його думку, найголовнішим викликом для ЄС зараз є не стільки збільшення витрат на оборону, як те, де можна знайти обладнання для поповнення запасів та для переозброєння Сил оборони.
"Ми повинні серйозно поставитися до того, як працює європейська оборонна промисловість і як ми також вирішуємо цю проблему", — вважає він.
У той час як війна затягується, ЄС намагається знайти способи продовжувати допомагати Україні як у військовому, так і в фінансовому плані.
Президент Латвії сказав, що він також стурбований тим, що проблеми в ЄС можуть вплинути на США, де допомога Україні також постала перед політичними труднощами.
"Коли я розмовляю з американцями, мене трохи непокоїть те, що вони живуть під враженням, що Європа дає недостатньо, хоча насправді ми витрачаємо на Україну, якщо об'єднати і військові, і всілякі програми, більше, ніж Сполучені Штати", — зазначає Рінкевичс.