Говорю і пишу про це з дня його реєстрації. Але і більшість політиків та журналістів удають, що проголосувавши у першому читанні зробили патріотичний подвиг. Ні.
Читайте також: Прийняття законопроєкту про заборону релігійних організацій, афільованих з РПЦ, – це імітація і зволікання
У статті є певні неточності. Авторка пише про якісь десять законів. Ні. Комітет ВР підтримав лише урядовий проєкт, який прийняли у першому читанні, і парламентський 8221, який я ініціював.
Усі, хто долучився до лобіювання урядового проєкту, і чути не хотіли про наш. Стверджували, що релігієзнавці проти, влада не підтримає. І частково мали рацію. Але про закони треба говорити з юристами, й бажано міжнародниками, а не з релігієзнавцями.
Навіть фахові журналісти, як авторка статті, книгу якої про Томос я читав із захопленням, не вникла до кінця у ті перипетії, які ми переживали, відстоюючи наш закон. Але попри те написала цікаву і глибоку статтю.
Інші ж відомі журналісти, що пишуть на цю тематику, взагалі почали постити святкові банери, прославляючи вигадану заборону УПЦ МП.
Я теж голосував за цей проєкт. Він проти російської церкви, хоча лише на папері. Намагатимусь вдосконалити його поправками. Але без прийняття нашого проєкту 8221 діяльність російської церкви заборонена не буде. Буде лише імітація бурхливого патріотизму.
Більше про різницю між законами у нашому фільмі "Церква без Христа".
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.