Британські журналісти акцентували на українському ракетному удару по контрольованому Росією місту Макіївка. Міністерство оборони Росії в понеділок повідомило, що 63 російські військові загинули, коли Україна вразила "об’єкт тимчасової дислокації" ракетами "Хімарс". Натомість українське військове командування заявило, що до 400 російських військових було вбито в місті, яке знаходиться на підконтрольній Москві території Донецької області. Даниїл Безсонов, високопоставлений представник Москви в окупованій Росією Донецькій області, раніше заявив, що українська ракета вразила професійно-технічне училище в Макіївці, де навчалися солдати, через дві хвилини після півночі на Новий рік. На фотографіях, які поширюють соцмережі, видно руїни будинку в Макіївці, який російська армія використовувала як казарму. Ряд відомих російських воєнних також визнали напад, але припустили, що кількість жертв була більшою, ніж цифри, повідомлені міністерством оборони.
Якщо цифри підтвердяться, то атака у Макіївці стане одним із наймасштабніших інцидентів за участю призовників з моменту початку мобілізації наприкінці вересня. Ця атака також викликала нову критику серед російських блогерів, які виступають за вторгнення, і деяких офіційних осіб щодо стану російської армії та рішення використовувати цивільну інфраструктуру для розміщення солдатів.
Також журналісти The Guardian написали розлогий репортаж про відзначення нового року на північному фронті України, а саме на ділянці лісу вздовж північно-східного кордону з Росією, де підрозділ сил територіальної оборони України стоїть на варті в окопах Сумщини.
Найвищі чиновники оборони України раніше заявили, що вважають, що Росія спробує вдруге вторгнутися з півночі протягом наступних кількох місяців, використовуючи війська, які тренувалися протягом останніх трьох місяців після мобілізації в жовтні. Однак українські військові, які обороняють кордон, запевняють, що росіяни не зможуть прорватися, як це було в лютому, коли на Сумщині не було оборонних рубежів.
Редакторка культури видання The Guardian Шарлотта Хіггінс написала блог на тему, чому вона вчить українську мову? Вона зазначає, що спілкування українсько. мовою стало світовим символом солідарності з жертвами агресії Володимира Путіна. Ще минулої осені Шарлотта Хіггінс почала вивчати українську мову. Український Інститут у Лондоні пропонує групові та індивідуальні заняття дистанційно з висококваліфікованими вчителями, але вона вирішила скористатися допомогою викладачки, що живе в Україні.
"Є багато причин вивчати мову: школа, університет, робота, стосунки, походження, перспектива канікул і подорожей. Однак інколи причина політична, оскільки мова й політика йдуть разом. Одержимість Путіна Україною залежить від його хибного переконання, що країна існує лише як придаток Росії та не має власної ідентичності; багато українців відмовляються від російської на користь української мови як символу опору", - зазначає редакторка культури.
Журналісти BBC акцентували на заяві генсека НАТО про те, що Україна має отримати довгострокову підтримку. Західні країни повинні бути готові надати довгострокову підтримку Україні, оскільки Росія не демонструє ознак поступки, заявив генсек НАТО. Єнс Столтенберг сказав ВВС, що військова підтримка забезпечить виживання України як суверенної країни та змусить Росію сісти за стіл і домовитися про припинення війни.
Також британські журналісти розповіли про бристосльський благодійний збір коштів для генераторів в Україні. Бристольська благодійна організація сподівається зібрати 30 000 фунтів стерлінгів, щоб закупити генератори для України. Неодноразові удари російських військ по критично важливій інфраструктурі призвели до того, що мільйони людей залишилися без світла.
Американські журналісти The New York Times написали аналітичну статтю про те, як війна Росії проти України погіршує глобальний голод. Москва блокує більшість поставок з України, одного з найбільших у світі виробників пшениці, а її атаки на енергетичну мережу країни також порушують потік продовольства.
Тривала глобальна продовольча криза стала одним із найбільш далекосяжних наслідків російської війни, сприяючи масовий голод, бідність та передчасну смерть. Сполучені Штати та їхні союзники намагаються зменшити збитки. Американські чиновники організовують зусилля, щоб допомогти українським фермерам вивозити продовольство зі своєї країни через залізничні та автомобільні мережі, які з’єднують зі Східною Європою, і на баржах, що подорожують вгору по річці Дунай. Але з настанням зими, Росія атакує й надалі інфраструктуру України, тому криза загострюється. Дефіцит їжі вже посилюється через посуху на Африканському континенті та надзвичайно сувору погоду в інших частинах світу.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 345 мільйонів людей страждають або знаходяться під загрозою гострої нестачі продовольства, що більш ніж удвічі перевищує кількість у 2019 році.
Американські журналісти також звернули увагу на перше звернення Володимира Зеленського у 2023 року, написавши, що воно "вражає нотками виклику та вдячності".
"Пан Зеленський довів вміння збирати підтримку як вдома, так і за кордоном за допомогою відео. Його перше нічне звернення 2023 року ґрунтувалося на хвилюючому передноворічному посланні попереднього дня, у якому розповідалося про віхи нації, пов’язані з скорботою та тріумфом за минулий рік. Він також зустрічався з багатьма політиками та знаменитостями в Києві під час війни, а менш ніж два тижні тому здійснив візит до Вашингтона, який отримав широкий розголос, – його перша поїздка з України після початку війни, яка підняла настрій додому. Пан Зеленський мало згадував про атаку минулої ночі, зосередивши свою промову натомість на волі громадськості, протиставляючи українське "почуття єдності", спосіб життя та "автентичність" Росії", - пишуть журналісти The New York Times.
Крім цього, у фокусі американських журналістів були обстріли українських сіл на українсько-російський кордоні, які є "подалі від уваги". У вихідні російські війська завдали удару по сільському прикордонному району на північний схід від столиці України завалом артилерії та стрілецької зброї, продовжуючи аспект своєї кампанії, який привернув менше міжнародної уваги, але переніс війну у вразливий куточок країни. Влада Сумської області на півночі України зафіксувала 110 вибухів у неділю в прикордонних районах, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький. Живицький зазначив, що обстріли пошкодили школу, лінії електропередач і магазин, але втрат немає. Однак вони продемонстрували масштабність атак Москви в той час, коли вона також запускає ракети та безпілотники по об’єктах критичної інфраструктури. Військові експерти кажуть, що прикордонний регіон є стратегічно важливим.
Американські журналісти The Washington Post написали аналітичну статтю про те, що поки війна триває, молоді українці переосмислюють своє майбутнє. Відколи Росія вторглася в Україну в лютому, молоді українці були в авангарді як її опору, так і її травми. Деякі втекли зі своїх домівок або були розлучені зі своїми родинами. Інші – пішли добровольцями, або відправилися на передову. Багато з них втратили родичів, друзів чи сусідів. Усі стикаються з тим, як війна змусила їх подорослішати миттєво, змінила напрямок їхнього життя, переставила пріоритети, змінила мрії, а стрес став частиною щоденного життя.
Журналісти видання CNN написали статтю про "велике питання Європи: що далі робитиме подолана Росія".
"Росія витратила мільярди доларів, вочевидь, на модернізацію своєї армії, але виявилося, що це була значною мірою обман. Вона виявила, що її ланцюжки поставок не працюють за кілька десятків миль від її власних кордонів; що його оцінка України як країни, яка відчайдушно бажає звільнитися від власного "нацизму", є викривленим продуктом кивань голови "так", годування президента – Володимира Путіна – тим, що він хотів почути в умовах ізоляції пандемії. Росія також зустрілася з Заходом, який не був роз’єднаним і небагатослівним, а радо відправив частину своїх боєприпасів до свого східного кордону. Західні офіційні особи також можуть бути здивовані тим, що червоні лінії Росії постійно зміщуються, оскільки Москва усвідомлює, наскільки обмеженими є її неядерні можливості. Нічого з цього не мало статися. Отже, що Європа робить і до чого готується тепер, коли це сталося?", - питає аналітичний оглядач CNN і дає відповідь, що перспектива поразки Росії полягає в ширшій картині, адже російській армії потрібні будуть десятиліття, щоб відновити хоча б подобу рівного статусу у конфлікті з НАТО.
Польські журналісти Gazeta Wyborcza написали статтю про те, що "російський терор не зламав дух народу України". Хоча російські ракети та безпілотники-камікадзе атакують українські міста, дослідження показують, що це не впливає на готовність українців йти на будь-які поступки Росії.
Журналісти Gazeta Wyborcza, які займаються економікою, проаналізували, чи дійсно російська економіка працює так добре, як говорять офіційні дані РФ? Після майже року війни та санкцій Кремль зрозумів, що стовпи, на яких тримається економіка Росії, хитаються, і він починає шукати шляхи виправлення. Економічною сенсацією 2022 року є те, що російська економіка – всупереч весняним прогнозам – не обвалилася і завершує цей рік із сенсаційними, на перший погляд, результатами.
Також польські журналісти акцентували на тому, повномасштабна війна Росії проти України, змусила Польщу у 2023 році озброїться, як ніколи в історії. У2023 році Польща може витратити на озброєння 130-140 млрд злотих. Ще ніколи Польща не озброювалася так інтенсивно. Бюджет Міністерства оборони Польщі у 2023 році має становити понад 97 мільярдів злотих (минулого року він становив 57 мільярдів злотих). Ймовірно, це буде доповнено 30-40 мільярдами злотих із Фонду підтримки збройних сил, який складається з облігацій Bank Gospodarstwa Krajowego. Можливо, разом Польща витратить на озброєння 130-140 млрд злотих.
Журналісти видання Polskie Radio 24 опублікували інтерв’ю з командиром українського підрозділу, який воює у Бахмуті і який заявив: "Зиму переживемо, росіяни ні на метр не просунуться".
"Утримувати позиції на Бахмуті важко, але ми контролюємо ці напрямки. Збройні сили України роблять все, щоб відвести ворога від міста, а потім вибити його звідти. Наступальний бій відбувається не щодня, але дуже часто, кілька разів на тиждень. Ситуація стабільна. Російські солдати тут – це представники Чечні, далекої Росії, Середньої Азії. З довколишніх міст мало хто їде на фронт, бояться, розуміють ситуацію. Вони привозять людей із Забайкалля", – каже лейтенант Джура, який командує одним із підрозділів, що воюють у цьому районі.
Також польські журналісти акцентували на тому, що ціни на природний газ в Європі впали до найнижчого рівня з початку російської агресії проти України. На голландському ринку газ подешевшав на 4,67%. до 72 євро 75 центів за МВт-год. Це майже в п'ять разів менше, ніж у серпні минулого року.
Німецькі журналісти видання Der Spiegel написали статтю про те, чому Росія має зазнати поразки в Україні. "Західний інтерес до війни в Україні загрожує згаснути. На кону стоїть щось більше, ніж незалежність країни. Російська кампанія винищення змушує нас до рішучих дій", - пишуть журналісти і наголошують, що порівняно з попередньою системою координат політика Німеччини кардинально змінилася з 24 лютого 2022 року,адже впало одне табу за іншим.
Однак журналісти звертають уваги на часто двозначні заяви канцлера Німеччини, які говорять про бажання знайти мирне рішення. "З огляду на фронтальну атаку на європейський мирний порядок і велику кількість російських військових злочинів, розмови про "розбіжності в поглядах" настільки ж дратує, наскільки це має сенс. За цим усе ще стоїть бажання, щоб Європа могла домовитися з Путіним. При цьому не тільки ігнорується гострота конфлікту. Це також блокує будь-які перспективи змін на краще в Росії. Усі без винятку актуальні голоси російської опозиції розраховують на поразку кампанії проти України. Тільки вона може протверезіти від божевільної ідеї великої російської імперії. Поки Росія дотримується своєї імперської одержимості, не буде ні стабільного миру в Європі, ні шансу на демократичний поворот у країні", - наголошують у виданні Der Spiegel.
Також німецькі журналісти обговорювали скандальне новорічне привітання міністерки оборони ФРН Крістін Ламбрехт. Там зазначили, що навіть офіційний речник міністерства не хоче мати з цим нічого спільного, наголошуючи, що це приватна ініціатива та думка Ламбрехт. Уноворічну ніч Ламбрехт опублікувала відеозвернення у своєму приватному акаунті в Instagram. Посеред Європи вирує війна, каже вона. Для неї це означає масу вражень і зустрічей "з цікавими і великими людьми". Часом міністра важко зрозуміти за шумом новорічних ракет і петард. В умовах російсько-загарбницької війни в Україні відео виглядає недоречним і ганебним, тому викликало жваві дискусії у німецьких політичних колах.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.