Україна матиме підтримку Британії і США не зважаючи на вибори, - Піонтковський

Ліз Трасс подала у відставку, паралельно відбувся візит міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса до Сполучених Штатів, це не дарма відбувалося. Але в будь-якому разі відставку Ліз Трасс оцей от колективний бал сатани, який видають за теперішню російську публічну думку, зустрів з гигиканням і присвистом. Чому так радіють у Москві, я не знаю, тому що є інформація, що, можливо, Борис Джонсон буде повертатись на посаду.

Ну, із такою ж радістю в бункері Гітлера сприйняли новину про смерть Франкліна Рузвельта, з такими ж підставами. Ми вже не одноразово говорили, що, якщо щось є абсолютно беззаперечним у політиці Великої Британії, незалежно від того, яка партія перебуває при владі, це підтримка України. І найпалкішими ставлениками України були на своїх постах і Борис Джонсон, і Ліз Трасс. І ця політика не зміниться навіть у дуже гіпотетичному випадку дострокових виборів і перемоги лібералів. Це підтримка всієї Англії.

Вся Англія бачить Україну-2022 як римейк Англії-1940, яка боролась один на один з Гітлером.

Звичайно, дуже невчасно ви про це розповіли. Якраз у ці дні міністр Великої Британії перебуває у Вашингтоні і цілком зрозуміло, що такий надзвичайний візит викликаний тією новою ситуацією в українській війні. І Сполучені Штати, і Велика Британія, які дуже жорстко засудили варварські бомбардування, зокрема і в резолюції Великої сімки, яка реально була Великою вісімкою за участю Зеленського, повинні були узгодити свої подальші кроки щодо цих нових злочинів російської влади. От невчасно, але принципово це нічого не змінює. Підтримка Великої Британії як найкращого та найближчого друга України залишиться незмінно. Ми повинні подякувати прем’єр-міністерці, що йде, за той величезний вклад, який вона особисто і як міністр закордонних справ, і як прем’єр-міністр зробила у напрацювання цієї британської політики.

Ви згадали про нову ситуацію. Ми розуміємо, що терміновий візит Бена Воллеса до Вашингтону є свідченням того, наскільки динамічно зараз відбуваються певні процеси. Ми розуміємо, що на верхівці цього айсбергу можлива заява новопризначеного Суровікіна, який керує зараз російською інтервенцією в Україні, принаймні виконує ті задачі, які йому нарізає Путін, у будь-якому разі він почав говорити про непрості рішення, на які він піде.

По-перше, кілька слів про цю людину. Ми знали, що це повний мерзотник, негідник, кат Сирії, м’ясник Алеппо, воєнний злочинець, який скоював свої жахливі злочини в Сирії. І ось ми побачили цю людину на живо, він виступав на телебаченні, це було не інтерв’ю, він щось, рухаючи губами, із великими зусиллями і по складах читав, написане йому текстом. Дуже хороша новина для всієї України. На чолі російської армії стоїть не лише негідник, але й клінічний ідіот, який не вміє говорити навіть по складах російською, брудна тварина. Це ціла популяція така російських генералів. Згадайте: Шаманов, Гурульов та його ж попередник Дворніков, чи Конюхов. Я не знаю, але з такими генералами Росія не може нічого протиставити Україні у військовому плані. Отож, перше непросте рішення – це відхід із Херсону, мабуть вони прийняли це рішення як неминуче. Але в ширшому сенсі це та стратегія, яку Путін прийняв ще минулого тижня після того, як дуже серйозні попередження були висловлені вищим керівництвом США особисто Путіну.

Про те, що у випадку використання в Україні ядерної зброї і він особисто буде вбитий, і дуже важкі наслідки чекають на Росію. Подробиці розшифрували відставні генерали, це ті ж Петреус і Годжес, упродовж пів години буде знищений Чорноморський флот з його прибережними базами, а потім, якщо цього буде не достатньо, то головне, конвенційні сили НАТО вступлять у прямі бойові дії з російськими збройними силами.

Те, від чого місяцями заклинали Байден та Столтенберг, що цього не буде в жодному разі. Це принциповий крок, який зробив Захід. От у відповідь на це Москва виробила іншу стратегію. Вони відповіли двома наративами. Перше, це наклеп, ми ніколи не збирались, ядерна війна неможлива, у ній не може бути переможця. І навіть вчора після людоїдських заяв цього покидька, кнура Суровікіна, МЗС знову заявило, що ядерна війна у жодному разі неможлива. Вони зробили такий висновок – вона нам і не потрібна, ядерна війна, ми знищимо українську інфраструктуру, заженемо її у XVIII століття конвенційною зброєю. Знищенням інфраструктури, знищенням паливно-енергетичного комплексу, залізничних шляхів і так далі. І от цю стратегію вони почали втілювати, і втілюють вже другий тиждень. Ця зустріч Бена Воллеса із генералом Остіном якраз мала обговорювати відповідь Заходу на цю політику. На політичному рівні минулого тижня відповідь була дуже жорстка, дуже обнадійлива для України. Це і рішення Великої вісімки, де Путін був оголошений воєнним злочинцем, де сформульована підтримка плану справедливого миру Зеленського, який включає повну перемогу України першим пунктом, другим – гарантії безпеки для України після війни, третім – відновлення економіки України, зокрема і з репарацій, накладених на Росію, четвертим – притягнення російських воєнних злочинців до суду. Цю позицію підтримали всі провідні європейські лідери.

Але для того, щоби ця форма реалізувалась, ми би мали отримати чітку військову перемогу, так? А зараз ми бачимо, що Путін долучив до свого фашистського інтернаціоналу ще й іранських мулл, вони готуються постачати і балістичні ракети. Нехай вони не надто якісні, але як сказали мені наші військові експерти, все може бути серйозно.

Що стосується дронів, то ця проблема практично вирішена. Найближчими днями поступлять просто сотні цих антидронових пристроїв, які зупинять цю атаку дронів. Що стосується ракет, це серйозніше, це по суті ті ж радянські ракети, які Росія вже використала. Виробити їх вона не може, її військово-промисловий комплекс паралізований відсутністю чіпів, інтегральних схем. Він не може працювати, ці моменти вже даються взнаки. Тому єдина його надія – це звертатись до такої великої технологічної держави, як Іран. З дронами чудово, прекрасно – Захід обіцяв упродовж найближчого часу, і вже почав поставляти, системи ППО. Звичайно, було б набагато краще, якби вони були поставлені кілька місяців тому, тоді були б врятовані тисячі українських життів, але про це можна буде посперечатись із Заходом вже після перемоги. Зараз важливо добиватись якнайскорішої поставки ППО. І головна перешкода, останній бар’єр який залишається у поставках Заходу – це ракети далекобійності 300–500 км, ракети ATACM для систем HIMARS.

Це надзвичайно важлива історія, але ми бачимо деяку зміну американського вітру. Йдеться, наприклад, про нещодавню заяву американського діяча від Республіканської партії Маккарті. Він заявив, що не факт, що після виборів настільки буде одностайною підтримка з боку республіканців. Ми розуміємо, що Трамп буде виконувати російську задачу, тобто схиляти Америку до ізоляціонізму.

Не тільки звертаємо увагу на останню заяву республіканця Маккарті, але й ікону демократичної партії Барака Хусейновича Обаму. Він теж виліз зі своєю заявою, але хитромудріше цього простодушного Маккарті. Він почав із дуже правильних заяв про те, що ми не маємо права підказувати Україні, коли вона повинна припинити боротьбу і так далі. Але в той же час, хитро перейшов він, ми не повинні забувати, що у нас свої національні інтереси, і вони не співпадають з українськими, і ми повинні відверто казати їм, що ми можемо поставляти, а що не можемо. Ви бачите, яка велетенська атака, які сили кинуті, я весь час дивувався, чому жорсткій твердій позиції в адміністрації наших друзів Блінкена та Остіна якийсь хлопчисько Салліван успішно протистоїть і намагається її стримувати. Я завжди підозрював, і зараз ми побачили чітко, що за цим стоїть Обама, звичайно. Тобто вся така ізоляціоністська політика.

Обама це не просто так колишній президент США. Це президент США, під час правління якого сталася окупація Криму Російською Федерацією. І він не вжив відповідних всіх заходів для того, щоб покарати Путіна. І тому стала можливою теперішня велика фаза війни.

Ми бачимо, що в Байдена правильні політичні інстинкти. Він називав Путіна вбивцею. І після відвідування табору біженців у Польщі він вигукнув: як може така людина залишатися на чолі Росії! Кожен раз вистрибує той Салліванчик, і його поправляли, що дідуся не так зрозуміли і так далі. Попри це ми бачимо, що насилу, але лінія Остіна й Блінкена пробиває дорогу, спочатку відмовляються щось давати, а потім дають, дають, дають. Але якийсь явний спротив, тепер зрозуміло, що на Байдена велетенський тиск здійснював Обама. Все ж таки він його віцепрезидент, тому мусить із ним рахуватись. Тепер всі карти відкриті, Демократична партія – це Обама, у Республіканській – це керівництво партії, це Маккарті, лідер республіканської меншості в палаті представників. І цілком ймовірно, що у випадку перемоги республіканців він стане спікером парламенту. Тобто третьою людиною в країні. Але що означає перемога, тут варто розуміти, що на виборах приблизно однакова кількість голосів буде у демократів та республіканців. В одної чи іншої буде невелика перевага, плюс 5 чи плюс 10. Загалом обіцянки Маккарті не мають під собою основи, бо

основний мейнстрім Республіканської партії підтримує Україну. І навіть більше, низка знаних діячів Республіканської партії виступали зі справедливою критикою Трампа, що допомога недостатня.

Загалом у конгресі буде значна більшість на підтримку України. Але ми бачимо, що кожного разу диявол в деталях, і от зараз він у такій деталі: чи будуть поставлені ATACMS. Як  правильно написав Залужний у своїй статті ще півтора місяця тому, тільки це може зупинити оту програму знищення інфраструктури України. Залужний писав, що нам потрібні ATACMS не для того, щоб знищувати російські міста, нам вони потрібні, щоб не знищували наші. Щоб росіяни знали, що у нас є ракети і за кожен удар по Харкову ми можемо вдарити по Курську, а за удар по Києву – вдарити по Москві. Це єдине, що може зараз зупинити цю програму фактично знищення, перетворення України в кам’яний вік. Так, звичайно, відіграє свою роль протиповітряна система оборони, але коли вона буде розгорнута? Дуже багато часу втрачено, в кращому випадку через кілька місяців. Добре, хоч загроза дронів буде ліквідована найближчим часом. Але зараз Захід стоїть перед найпринциповішим вибором. Ми озвучили всі ці слова минулого тижня на всіх форумах, що Путін воєнний злочинець, що поразка України буде поразкою Заходу, то треба підтвердити це ділом. І це розуміє вся та пропутінська сволота від Обами і до Маккарті, яка кинулась зараз в атаку на адміністрацію Байдена. Мій прогноз, що підтримка України збережеться і після виборів, але й українська дипломатія, і українські ЗМІ, і світова спільнота, і ми з вами також повинні над цим невтомно працювати. Бо ми бачимо, яка напружена боротьба щодо цього ведеться всередині Сполучених Штатів, які сили кидає путінська партія. І мені все одно, хто там путінські агенти, а хто просто корисний буржуазний ідіот.

В будь-якому разі ми бачимо, що Путін переходить до чергової злочинної фази тотальної війни і знищення нашої інфраструктури, цивільної інфраструктури, інфраструктури міст, інфраструктури теплового забезпечення.

Вони цього й не приховують.

Так, і відповідно, наскільки жорсткою могла би бути реакція? Ми розуміємо, що Суровікін отримав безпосередній карт-бланш на це, ми бачили, наскільки заспокоєно похрюкували представники пригожинського лоббі, тобто ті, хто вимагали тотальної війни.

Його призначення вітали Пригожин, Кадиров, всі ці мерзотники "військові кореспонденти". Але й не дивно, він сам такий. Ну добре, ще раз повторюю, це велика знахідка для України те, що більшість російських генералів це кнури, які поспивались, і повні ідіоти. Ми ж бачили, як він гарчав по складах той пропагандистський текст, який йому написали якісь хитродупі політтехнологи. І погляньте, його ж вітають ледь чи не як воєнного вождя, після того, як ви побачили його пику, трохи затихла пропаганда. А до цього йшла розкрутка, що ось він справжній наступник, ось та людина, яка не боїться говорити сувору правду. Це, звичайно, показник повної нікчемності російської. Розумієте, на чолі Росії, зараз ми бачимо, стоїть цивільний вождь і воєнний, це Путін і Суровікін.

Два воєнних злочинці, два негідники, і до того ж два повних мудаки. Це ж такий символ виродження Росії.

І я, наскільки мені боляче це казати, скажу, що це показник виродження того народу, який таку владу породжує. Не можуть перемогти Україну такі негідники і такі ідіоти. Згадуйте весь час Путіна і Суровікіна, уявіть ці дві пики, я звертаюсь до українського народу, воїнів, і ви звичайно ж мусите перемогти. Дуже важливо, повернемось до того непростого рішення, яке оприлюднив Суровікін.

Вони евакуюються, вони починають втікати з Херсону.

Ми ж бачили тих мобіків, як їх готують. Путін ж збрехав на пресконференції. Вони ж говорили суспільству, що їх готуватимуть десь два місяці. А коли Путіна російський кореспондент запитав, як так, ви ж говорили, що мобілізованих будуть готувати два місяці, а вже є загиблі й полонені, то він спокійно розмірковував, ну як, порахуймо: 5 днів у центрі підготовки, потім 5 днів вже у бойовій частині, ну так, 10 днів на підготовку, все сходиться, нічого дивного, що на 11-й день мобік загинув. Це йому згадають, я думаю, якщо йому прийдеться постати не лише перед міжнародним судом, але й перед якимось російським воєнним трибуналом за таке ставлення потенційно до 25 мільйонів російських військовозобов’язаних.