Український Гарвард чи Гоґвортс: яким буде президентський університет?

Відповідь на це питання намагався знайти журналіст Олег Манчура у спеціальному сюжеті для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV.

Після гібридного нападу на кордони Євросоюзу стало очевидним: Україні потрібен рів з крокодилами не лише на Сході, але і на Півночі. У Міністерстві внутрішніх справ України навіть порахували: понад 1000 кілометрів інженерних конструкцій буде коштувати 7 мільярдів гривень.

Але про те, що вони потрібні влада, не відміну від простих українців, дізналася не вчора, не коли тисячі мігрантів почали проривати кордони Литви та Польщі. Позавчора. Точніше, в серпні 2020-го – коли тисячі хасидів рвалися до Умані саме з Мінська. Але хто б про це тоді задумався як і про коронавірус, як і про енергетичний колапс? На Банковій якраз бавилися новою цяцькою – українським Гарвардом. Вирішили збудувати з нуля президентський університет. Хоча, наразі, все виглядає радше як український Гоґвортс – так само фантастично. Лише гроші там реальні – наші з вами ₴7 млрд – рівно стільки як кордон з путінською маріонеткою на Півночі. 

За інформацією від влади, президентський університет буде готувати спеціалістів за такими напрямками: інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, аерокосмічні, енергетичні технології, біотехнології та науки про здоров'я, глобалізація та міжнародні комунікації. 

Будівництво розпочнуть вже наступного року, а навчання почнеться 1 жовтня 2023 року. Перший набір – 120 студентів, по 20 на кожен із 6 напрямків. Уже через 5 років їх має стати 600, а максимальна кількість – 2500 студентів. І все це коштуватиме 7,2 мільярди гривень.

І ось чи то 120, чи то 600, чи навіть 2500 студентів мають перевернути Україну догори дригом. 

“Він продукує інновації, знання, які потім будуть збільшувати ВВП нашої країни, і робити такий стрімкий поштовх, щоб країна розвивалася”, – заявила народна депутатка від “Слуги народу” Юлія Гришина.

Презентував новий університет – ще не імені Зеленського, на Банковій поки тримають себе в руках, але вже імені його посади – президентський, особисто глава держави. А яких лише авансів поки ненародженому проєкту вже видали спікери влади: і переворот свідомості, і революція в освіті, і навіть зміна епох. Ніби не виш, а нову планету хочуть відкрити.

Як зазначає особисто міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет: “Президентський університет – це точка перезавантаження в системі вищої освіти, яка дасть можливість викладачам і студентам формувати власну освітню траєкторію, користуватися дуальною формою освіти, приділяти увагу комерціалізації наукових досліджень і спроможності заробляти роялті власним інтелектом”.

На думку же міністра інфраструктури 2016-2019 рр Володимира Омеляна, Сергій Шкарлет, як відомий плагіатор, та людина без, насправді, жодних наукових ступенів може розповідати все, що завгодно, просто як солдат президента. Що йому сказали, він те і виконує.

“Шкарлету сказали: говоримо про університет, то він і говорить про університет. Кубраков розповідає про державну авіаційну компанію, ще хтось там розповідає про супутник, який мав полетіти на День Незалежності, не полетів. Інший розповідає про мільярдер дерев. У кожного своя розповідь”, – вважає міністр інфраструктури 2016-2019 рр Володимир Омелян. 

У свою чергу народний депутат від Європейської солідарності Ростислав Павленко зазначив: “Знаєте, ми бачимо різні ініціативи Володимира Зеленського, одні з них такі напівнешкідливі, як наприклад про мільярд дерев, яка просто фраза, яка викликає сміх. А ця, на жаль, її не можна назвати такою нешкідливою, тому що ми вже бачимо спроби навіть десь ввести її в бюджет і вона, на жаль, просто демотивує освітян”.

Так, можливо думка опозиціонерів Володимира Омеляна та Ростислава Павленка для когось упереджена. Але колишня міністерка освіти в першому уряді президента Володимира Зеленського – точно каже правду?

“Це більше виглядає, як красива піар-обгортка, ніж системна підтримка сфери освіти. І багатьом людям це нагадує “лікарню майбутнього” – так і не збудований проєкт”, – зазначила міністерка освіти і науки України 2019-2020 рр Ганна Новосад.

Міністерка освіти і науки 2016-2019 рр Лілія Гриневич у свою чергу наголошує, що зазвичай провідні університети у світі будуються навколо наукових шкіл, а наукові школи створюються не за помахом чарівної палички і навіть не за великі гроші.

На думку ексміністерки, значно продуктивнішою була б ідея посилити наші найкращі наукові школи, університети, для того, щоб вони мали шанси вийти в рейтинги світові.  

Згідно рейтингу QS World University Rankings за 2021/22 навчальні роки топ-5 університетів світу:

1. Массачусетський технологічний інститут (США)

2. Оксфордський університет (Велика Британія)

3. Стенфордський (США) та Кембриджський (Велика Британія) університети

5. Гарвардський університет (США) 

З українських вишів в цьому рейтингу:

• Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (категорія 511–520);

• Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (601–650);

• Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (651–700);

• НТУУ “Київський політехнічний інститут імені І.І. Сікорського” (701–750).

• Сумський державний університет (701–750);

• Національний університет “Львівська політехніка” (801–1000);

• Національний університет “Києво-Могилянська академія” (1001–1200);

• Львівський національний університет імені І.Я. Франка (1001–1200. 

Чи можуть наші університети піднятися вище, хоча б в першу сотню? Чи мають потенціал? 

КБ “Південне” – там де колись виробляли ракету “Сатана” – наш технологічний діамант. Лише 7 країн світу можуть вивести на орбіту супутник. Серед них – Україна. Деякі обʼєкти NASA замовляє лише в Дніпрі. А головний науковий партнер КБ “Південне” – Київський політехнічний інститут.

У лабораторіях Київського політехнічого інституту винайшли термостійкий сплав, який витримає 1200-1600 градусів. Це армовані метали – з кераміки й титану. 

У це складно повірити, але космічні речі роблять в КПІ. Але їх б не було без грошей КБ “Південне”. А де тут держава? А вона створить інкубатор для 120 людей за 7 мільярдів грн. Ще один університет – до тих трьох сотень, що вже існують. Просто цей буде суперелітний, супердорогий, бо з лейбою “президентський”.

Директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький вважає, що університет Зеленського стане “іграшкою”, що буде давати якісну освіту для незначної кількості українців, замість того, щоб робити її доступною для всіх. 

У 2021 році весь бюджет освіти склав 140 мільярдів гривень. Таким чином ₴7 млрд тільки на один президентський університет, це – 5% від усіх освітніх витрат лише на один заклад.

На всю наукову  діяльність цього року передбачено 824,8 млн грн. На гранти Національного фонду досліджень – 732,8 млн грн. На підтримку експериментальних розробок в закладах вищої освіти – 100 млн грн.

Усі ті цифри – сотні мільйонів та мільярди – виглядають як щось малозрозуміле, поки не почати порівнювати. Один університет Зеленського – це як дати військовим, що не мають власного житла по 3 квартири. Це більше ніж половина всього річного бюджету Міністерства культури та інформаційної політики України.

Власне, на цьому розмову про доцільність такого університету – можна було б закінчувати. Але гроші це не найбільша жертва, яку вимагає прожект Зеленського – під ніж можуть піти десятки гектарів зелених легень Києва, яких і так лишилося обмаль. Збудують його на так званому ВДНГ – нині це екологічний та мистецький хаб столиці.

Забудують на ВДНГ 16 гектарів землі. З'явиться 11 будівель висотою в 4-14 поверхів. Серед них не лише 5 профільних кампусів та адмінкорпус, але й апарт-готелі – як обіцяють: для студентів та педагогів. Площа всіх приміщень в зоні зелених насаджень складе понад 25 тис. кв.м.

Ексміністерка Ганна Новосад занепокоєна побудовою на ВДНГ, адже це може призвести до знищення прекрасних парків та важливої території для столиці в цілому.

У свою чергу заступник міністра освіти Ігор Грабарук заспокоює: “Жодне дерево не має постраждати. Це чітка позиція президента. Ми можемо лише досадити дерева”.

Взагалі, якось дивно: хіба потрібно двадцять п’ять тисяч квадратних метрів забудови для ста двадцяти, навіть шістсот в перспективі – студентів? Чому, коли говорять про новий університет – не кажуть про світових зірок науки, про надсучасні телескопи та мікроскопи, про біохімічні лабораторії – де про це все? Чому одразу про висотки, про гектари, про апарт-готелі? Що за рефлекс такий – ніби владу в країні захопили прораби. Велике будівництво, велика реставрація, великий університет тепер. 

“Дивіться, де є такі спеціальні президентські університети. Зазвичай це в пострадянському середовищі або авторитарних країнах, де значить під іменем, під егідою президента, створюється якийсь елітний заклад, який забезпечує кадри для президентів, які керують країнами до смерті. Це в Казахстані, є президентський університет. Зараз, Узбекистан і президент сказав, що от ми відкриємо президентський університет”, – вважає екс-віце-премʼєр Микола Томенко. 

Прикро визнавати, але навіть у авторитарному Узбекистані концепція президентського університету все ж набагато цікавіша ніж те, що склепали на Банковій

Президентський університет у Ташкенті буде розрахований на навчання 8000 студентів, всі викладачі будуть з-за кордону. Там буде 5 факультетів, програми навчання – німецькі та американські. Прийомні іспити до університету проводитимуться Кембриджським університетом. Навчальні плани та програми розроблять спільно з Массачусетським технологічним інститутом та Мюнхенським технічним університетом. 

Можливо, якщо б такий університет вирішив заснувати президент Зеленський – ніхто б йому і слова не сказав. Але там, де контроль Массачусетса та Кембриджа – навряд чи буде золота земля ВДНГ та відкати по 40% як на “Великому будівництві”. Тому, швидше за все – вийде як в Казахстані.  

Президентський університет Назарбаєва створений ще 10 років тому. На його утримання йде понад 20% загальнонаціонального бюджету на освіту. Проте цих інвестицій усе одно недостатньо, аби університет увійшов до міжнародних рейтингів. 

Але ніт, як у Казахстані також не буде. Зеленський все ж не Назарбаєв – в Україні влада змінюється, навіть коли їй цього дуже не хочеться. Будівля Технологічного університету в Батумі – найбільший хмарочос на Кавказі. Тут також мали викладати професори з Оксфорда та Массачусетса. А диплом обіцяли визнавати на рівні з американськими. Такою була мрія тодішнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Та після того, як втратив владу – цю мрію оцінили як утопію, дорогу цяцьку екстравагантного президента яку бідна Грузія не може собі дозволити. Проєкт закрили, хмарочос продали.

На думку директора аналітичного центру Cedos Івана Вербицького, у системі освіти накопичилося дуже багато проблем, для вирішення яких потрібне продовження структурних реформ, а не вау-ефекти, на кшталт президентського університету.

“Коли був президент у Стенфорді, вони домовилися там з ректором про тісну співпрацю. І зараз у нас така невеличка делегація з міносвіти планується на кінець грудня”, – зазначила народна депутатка від “Слуги народу” Юлія Гришина.

Тільки от і Гарвард, і Оксфорд, і Кембридж ніколи не були державними. І взагалі: відколи почалася технологічна революція, усі кращі приватні виші засновував тільки бізнес. Йому краще знати, яких спеціалістів потребує ринок.

Так звана “Ліга плюща” – це асоціація восьми найстаріших американських університетів. Серед них - Гарвардський, Колумбійський, Єльський університет, Пенсильванський університет, Принстонський університет. Всі вони приватні. 

Стенфордський університет —заснований залізничним магнатом Лілендом Стенфордом із дружиною Джейн Летроп Стенфорд. Грант був підписаний 11 листопада 1885 року. Його випускники заснували такі компанії як Nike, Hewlett-Packard, Yahoo!, Cisco Systems, та Google. Зі Стенфорда – 81 нобелівський лауреат.

Массачусетський технологічний інститут — один з найкращих у США, та загалом у світі, технічний університет. Заснований Вільямом Бартоном Роджерсом у 1861 році, приватний.  Нобелівськими лауреатами стали понад 80 науковців університету. 

Навіть в Україні вже існують такі приватні наукові школи, які колись можуть вирости в круті університети. 

“Та ж Київська школа економіки, той же Юніт Сіті, заснований Хмельницьким, зараз Ахметов будує свій університет, достатньо цікаво виглядає він на стадії проектування. Тому ця практика вже є, чи захочуть всі скидатися і створювати університет майбутнього, як свого часу скидалися і створювали лікарню майбутнього, з чого нічого не вийшло, ну в мене, відверто кажучи, великі сумніви”, – зазначив ексміністр Володимир Омелян.

Та й у цілому – чи президентська це справа займатися таким мікроменеджментом? На загальний стан нашої освіти це так само вплине як реконструкція Бессарабського ринку на продаж огірків чи капусти по всій Україні. Тобто ніяк. А тим часом, замість того, аби займатися справами, які прямо передбачені Конституцією – російськими танками на кордоні, можливою навалою нелегалів, врешті – енергетичним колапсом – президент будує велике “лего”.

Звичайно ж має право. Якщо це з власної кишені – честь і хвала тоді. Але ж ні, з нашої – кожен з нас, може взяти чек з магазину, де написано ПДВ – от конкретно всі ми заплатили 25% і на цей університет також. Для того щоб за рік до виборів президент міг стрічку перерізати? До речі, останні університети в Україні, які носили назву посади – це цісарсько-королівський університет імені Франца у Львові та імператорські університети в Харкові й Києві, які заснували царі Олександр І та Микола I. Але і кишеня в них була спільна – і для себе, і для держави. Лишається сподіватися, що Володимир Олександрович поки ще робить між ними різницю.