Про це вона розповіла Інтерфакс-Україна.
Зокрема, щодо критеріїв інформації, яка може ображати почуття вірян і є неприпустимою для поширення в ефірі, голова Нацради заявила, що йдеться не лише про почуття вірян, але й про так звані чутливі спільноти - етнічні, національні, ЛГБТІК, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.
"Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до закону, щоб змінити щось у цьому питанні", - сказала Герасим'юк.
За її словами, в Україні має сформуватися медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками.
Герасим'юк зазначила, що для того, аби зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже декілька зустрічей - із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.
"Готуються меморандуми й з означеними спільнотами - ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований "словник небажаної лексики" й критерії інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", - наголосила голова Нацради.
За її словами, цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.
Крім цього, жінка розповіла, що також планується проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, що представляють людей з інвалідністю.