Про це пише Science Alert.
Результати досліджень показують, що собаки справді слухають, коли з ними розмовляють люди. До того ж вони роблять це схожим чином на людських немовлят, віддаючи перевагу певним тонам.
Немовлята дуже чутливі до "дитячого мовлення" – високого, співучого способу мовлення, який має тенденцію до перебільшення голосних. Тож дослідження показують, що таке перебільшене мовлення може справді допомогти сформувати розвиток мозку дитини на краще.
Однак, на відміну від дитини, собаки не піддаються людським жіночим голосам у внутрішньоутробному періоді, і під час спілкування собаки з собакою на високих тонах не є типовим.
Дослідницька група навчила 19 домашніх собак восьми різних порід віком від 2 до 10 років залазити в апарат функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) і лежати нерухомо допоки апарат сканував їхній мозок.
Коли кожна собака була всередині машини, вони слухали, як вчені відтворювали три різні типи попередньо записаної людської мови: мова, спрямована на собак, на немовлят і на іншу дорослу людину. Іноді мовцем на записі був дорослий чоловік, а іноді – доросла жінка.
Зрештою, собаки продемонстрували більшу активність у своїй слуховій корі, коли вони почули перебільшені голоси, які люди часто використовують для домашніх тварин або немовлят. Особливу чутливість тварини проявили, коли почули жіночий голос.
Нейроетолог з Університету Етвеша Лоранда заявила, що це може бути пов’язано з тим, що жінки частіше говорять із собаками з перебільшеною "просодією", ніж чоловіки. Мається на увазі такі елементи мови, як тон, наголос, ритм і емоції.
Під час сканування мозку людські голоси оброблялися у вторинній частині слухової кори собаки, відомої як скроневий полюс, а також в області між скроневою часткою та лобовою та тім’яною частками, яка називається Сільвієвою звивиною.У минулих дослідженнях нейробіологи помітили, що подібна частина мозку у немовлят зреагувала, коли вони слухали дитячу розмову.
Щодо того, як наші собаки могли розвинути цю людську рису, вчені висувають дві основні гіпотези. Або серед ссавців існує давня й універсальна чутливість до звуків з вищою висотою та більшою варіабельністю частоти, або це особливість, яку люди вибрали для приручення вовків.