І не тому, що зброї стало незмірно більше на певній території, ні. Справа не в гранатах, а в тому, хто їх кидає. І хто схвально киває, спостерігаючи таке.
Країна, в якій убивають когось під час грабунку і вся поліція міста шукає вбивцю, і країна, в якій ракета потрапляє в будинок і одним махом убиває 50 людей і їх просто хоронять — це дві різні країни. Генштаб нам щодня накручує лічильник свіжовбитих ворогів, який вже показує шестизначні цифри — і ми не відчуваємо жодного жаху перед цим, бо це вбиті вороги. Убитий ворог під час війни — це добре.
Проблема лише в тому, що вороги (і уявлення про них) - бувають не тільки зовнішні. Ворожа поведінка і ворогування квітнуть і всередині країни, особливо під час дворічного безперервного дикого стресу і спостерігання жахіть. І в окремих людей з'являється ідея перенести концепцію "вбий ворога" у своє цивільне життя. Ось він, ворог. Роби (вбивай) все, що можеш там, де ти живеш (с).
Народні месники привабливі лише в легендах і міфах, і коли вороги об'єктивні та беззаперечні. Право на вбивство може діяти лише між спільнотами, коли одна спільнота нападає на іншу і та змушена захищатись. Всередині спільноти це право не діє. Всередині спільноти не маєш права нападати, маєш лише право на самозахист, і то з купою застережень і обмежень. "Але ж держава його не захистила, і от він сам взяв справедливість у свої руки!". Ніт. У руки він взяв лише дві гранати, і цим ще більше підважив поточну нестабільність нашої держави, яку так відчайдушно боронять.
Перенести бойові дії в тил — найтупіша ідея, яка тільки може бути.
Нагадаю вам, як два роки тому "вільні люди вільної країни" зі зброєю прийшли штурмувати Капітолій, бо їм здалося, що вони зрозуміли суть демократії та мають право впливати на владу як їм заманеться. Але виявилось, що країна не поділяє їхні погляди й усіх швидко заарештували. Нагадати, чиїми прихильниками були всі ці "вільні люди вільної країни"? Трампа, так. Упевнений, кожен із них активний противник допомоги Україні. А всі українці зараз моляться, щоб Америка не зійшла з розуму і "вільні люди вільної країни" не прийшли до влади. Щоб ми змогли відбитись від Росії та повернути своїх військових із фронту додому. Серед яких, до слова, теж доволі багато симпатиків методу двох гранат, судячи з коментів. Ну, але їм пробачаємо, бо вони в реально складних умовах.
Насилля породжує лише насилля, яке розкручується по спіралі із наростанням і зупинити це неймовірно складно. Путін вирішив, що міжнародне право не діє і несправедливе щодо Росії, тому заніс на територію України дві гранати й кинув. Дотепер не можемо зупинити вибухи. А масштаб насилля тільки росте, і ніхто поняття зеленого не має, як це все зупинити. (Смішний збіг про колір, та)
Цивілізація загалом і демократія зокрема може діяти лише в межах держави, якій ми делегуємо право на суд, і право на насилля. І коли держава погано виконує покладені на неї функції — треба ремонтувати державу, а не перебирати на себе функції держави. Усі випадки в історії, коли якась окрема людина казала "я є держава" - закінчувались масакрами.
Щоб зрозуміти, чи може натовп судити і якість прийнятих ним рішень — достатньо почитати коментарі під будь-яким інтернетним с*ачем. Волосся дибки. А тепер уявіть, що кожен з них тримає в руках гранату.
Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.