Короткостроковим викликом для України залишається високий рівень безробіття: за оцінками Мінекономіки, з початку війни щонайменше 5 млн людей втратили роботу. Така ситуація може призводити до зростання соціальної напруги в короткостроковій перспективі та негативно впливати на перспективи економічного відновлення в середньостроковій перспективі. Негативний вплив на темпи потенційного зростання також має суттєва міграція: через бойові дії країну покинули вже близько 7 млн людей. Подолання цієї проблеми вимагатиме швидких дій одразу після закінчення активної фази війни, оскільки чим довше громадяни України перебувають закордоном, тим нижчою може виявитися кількість тих, хто повернеться в Україну.
За оцінками Мінекономіки, з початку війни щонайменше 5 млн людей втратили роботу
Продовження дії "зернової ініціативи" на 120 днів сприятиме не лише покращенню гуманітарної ситуації в Африці та Азії, але й сталому надходженню експортного виторгу в Україну, що в умовах можливої «неритмічності» надходжень зовнішнього фінансування на початку 2023 р. повинно зменшити ситуативний тиск на золото-валютні резерви НБУ та сприяти збереженню стабільності обмінного курсу як номінального якоря в умовах воєнного стану.
Читайте також: Сприяння зайнятості – важлива складова державної політики під час війни
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 22.11.2022, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету майже 1,2 млрд гривень на строки від 3 місяців до 2-х років. Найбільший обсяг коштів (918 млн гривень) було залучено на 2 роки завдяки підвищенню Міністерством фінансів граничного рівня дохідності відповідних держоблігацій до 19,25% (порівняно із 18,5% на первинному аукціоні два тижні тому).
При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, за три тижні листопада сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним та становило 521,9 млн гривень, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 21 листопада 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 183,9 млрд грн, 2,1 млрд дол. США та 168 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 123,7 млрд грн, 1,4 млрд дол. США та 468,4 млн євро.
Найбільший обсяг коштів (918 млн гривень) було залучено на 2 роки завдяки підвищенню Міністерством фінансів граничного рівня дохідності відповідних держоблігацій до 19,25%
Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився на 5,1 млрд гривень головним чином шляхом збільшення вкладень у державні цінні папери з боку банків (+3,3 млрд гривень за тиждень), які продовжують володіти найбільшим портфелем відповідних паперів. Водночас зросли також інвестиції у державні цінні папери з боку юридичних та фізичних осіб (+1,7 млрд та +0,5 млрд гривень за тиждень відповідно), зберігаючи за відповідною категорією другу позицію за обсягом портфеля. Натомість обсяг ОВДП у власності нерезидентів за тиждень скоротився на 761 млн гривень – до рівня менш як 60 млрд гривень.
Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на фоні більш помірного зростання попиту на неї обумовило позитивне сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. Це обумовило скорочення другий тиждень поспіль обсягу чистого продажу іноземної валюти Національним банком на ринку до 166 млн доларів США (порівняно з 295 млн доларів США за тиждень до цього).
Підтримку платіжному балансу України продовжує забезпечувати надходження міжнародної фінансової допомоги
Підтримку платіжному балансу України продовжує забезпечувати надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, на цьому тижні Україна отримала другий транш на суму 2,5 млрд євро в рамках поточної програми макрофінансової допомоги ЄС. Загальне заплановане фінансування за даною програмою становить 5 млрд євро. Окрім того, 18 листопада Урядом було прийнято рішення про залучення гранту на бюджетну підтримку від Цільового фонду багатьох донорів у розмірі 4,5 млрд доларів США як третього додаткового фінансування для Проєкту "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні".
За даними Національного банку у січні-жовтні 2022 року чистий прибуток банківської системи становив майже 11 млрд гривень (+3,6 млрд гривень у жовтні). Покращення фінансового результату банків, починаючи з 3 кварталу 2022 року, ставалося через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 26,3 млрд гривень у липні-жовтні 2022 р. Натомість збільшення відрахувань у резерви за активними операціями (+49,1 млрд гривень у липні-жовтні) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.
Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 10 місяців 2022 року зросли на 27,1% до відповідного періоду минулого року та становили понад 120 млрд гривень. Натомість чисті комісійні доходи банків у січні-жовтні 2022 року скоротилися на 15,2% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили майже 40 млрд гривень. Рентабельність капіталу банків за результатами січня-жовтня підвищилася до 5,8%, проте залишається суттєво меншою від довоєнного періоду, коли її значення перевищувало 30%.
Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 10 місяців 2022 року зросли на 27,1% до відповідного періоду минулого року та становили понад 120 млрд гривень
Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами жовтня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 18,8% для регулятивного та 13% - для основного капіталу банків. Відповідні значення понад як у 1,5 раза перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишається на рівні понад 400 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків поза банками зменшує обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 1,4 млрд гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
Достатність капіталу банків та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" на умовах якої минулого тижня банками було видано 288 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн, з яких близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила 15,6 тисячі на загальну суму 65 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку (понад 80%) кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка кредитів на інвестиційні цілі залишається мізерною (1,2%).
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.