Вирок ХАМАСу вже підписано, так само як і Ірану, - Піонтковський

Аналізуватимемо, звісно, криваву бійню, яку влаштували арабські терористи в державі Ізраїль, і те, що світ де-факто опинився на порозі Третьої світової війни, хоча розуміємо, що вона вже, мабуть, розпочалася – з нападом РФ на Україну. Напади арабських терористів на державу Ізраїль не є чимось принципово новим, але ж з такою агресією – вони влаштували Бучу в містечках Ізраїлю.

Я насамперед погоджуся з вашою паралеллю, але її посилила, дійсно, не лише російська влада - російська реакція на жахливі злодійства в Ізраїлі: жодного слова співчуття жертвам, жодного слова симпатії не було з боку офіційної Москви. Подивіться: навіть арабські держави, які продовжують цю лінію – ми обидві сторони, перемовини тощо, – всі вони знайшли в собі сили недвозначно засудити варварство цих тварин в ізраїльських кібуцах. Ті люди, які чинили такі жертви й звірства в Бучі та Ірпені, - їхня природа не дозволила їм висловити це співчуття. Нехай влада, та ми ж в Україні всі також читали російські соціальні мережі, ця Скабеєва в прямому етері глумилася над жінками – жертвами цих звірств.

Разючий рівень деградації російського суспільства.

Такої міри антисемітизму я не пам’ятаю в Радянському Союзі – я вам більше скажу: його не було ще два роки тому. Таке здичавіння російського суспільства, російської влади – це результат їхніх злочинів в Україні.

І, власне, вони самі поставили себе на один рівень з цими покидьками. І це всі розуміють.

Це чудово усвідомлюють і в Ізраїлі. Там уже закінчилися всі ілюзії про якісь особливі стосунки з Путіним, з Росією. Ізраїль зрозумів, що Росія як була традиційно, з Радянського Союзу, так і залишилася смертельним ворогом.

Експорт хаосу, насильства та війни залишався ключовим у порядку денному РФ. Але вони приберігали «близькосхідну карту» для глобальніших торгів.

Ясно, що спонсорами цієї події було два бойових союзники – Іран та Росія, дві фашистські держави. Це є дуже позитивним для світової громадської думки – зрозуміти нарешті, що таке Росія. По-перше, в американській свідомості зараз, у свідомості всього Заходу тепер це два паралельні кейси: фашистський Іран хоче знищити Ізраїль і фашистська Росія хоче знищити Україну. І ми бачимо, як обидва ці союзники допомагають один одному чинити ці злочини.

Неймовірно позитивною виявилася реакція США.

Величезна роль України в тому, що вона, я повторю свою формулу, за комір втягувала Штати й Захід назад у світову політику, до ролі лідера вільного світу.

І ось уперше ця роль була виконана Байденом. І, власне, Блінкен - перша ключова особа, ми бачимо, що у всіх виступах він стоїть поряд із Байденом.

Я казав минулого разу про «фултонську промову» 13 вересня в Університеті Джона Гопкінса, вона була про підтримку України, про те, що виклик Росії – це виклик усьому цивілізованому світові, злам усієї міжнародної системи. І ми, Сполучені Штати, - лідер вільного світу, на нас відповідальність відбудовувати нову систему.

І виклик Ірану був зустрінутий негайно.

Не знаю, чи встигли вже українські глядачі подивитися звернення Байдена, вони ще жорсткіші стосовно Ірану. Тому що план зрозумілий: це багатоходова російсько-іранська комбінація. У багатьох постає питання: чому така неймовірна жорстокість, показові жертви? Звісно, це терористи, покидьки й тварини, але вони ще ніколи не чинили таких масових злодійств.

Вони влаштували буквально бійню, причому знімали це все на камери.

Їхнім завданням було викликати реакцію Ізраїлю, втягнути армію в наземну операцію в Газі. І готувався другий удар - у той час, коли всі будуть там, вдарити з півночі ще потужнішою структурою Хезболла.

Саме це було зірвано попередженням США Від Байдена, сьогодні він ще раз попередив і Хезболлу, і Іран.

Так, усі маски скинуто. Захід непорушно на боці Ізраїлю та України.

Ключовий сигнал, який надіслав Захід в особі США, - це американська авіаносна група, яка наблизилася й тримає напоготові ракетні установки. Що може стати тригером для застосування потужних ракет, якщо, наприклад, Хезболла наважиться на провокацію. Можливо, наважиться Іран, але керівництво Ірану вкотре вмикає режим «нічого не знаємо, це не ми».

План, звісно, був, Іран включив свої проксі. І наступним етапом мав бути удар Хезболли . Між іншим, я вам скажу парадоксальну річ, я дуже хотів би, щоб Хезболла вилізла з цим ударом. Тому що вже, по-перше, два авіаносці в Середземному морі.

Авіаносні групи.

Так. Група - це авіаносець і два ракетоносці в кожній групі. Авіаносець «Джеральд Форд» уже прийшов і наближається інший. Вони зімнуть усю цю структуру, перетворять ту частину Лівану, на жаль, яку захопила Хезболла, на руїну. Тому, я вважаю, вони скоріш за все утримаються.

Але, наскільки я знаю ситуацію в Ізраїлі, - Іран приречений, йому ніколи не пробачать, усі розуміють, хто вчинив це жахливе злодійство. І нікуди ж не поділася ядерна програма Ірану. Ви ж пам’ятаєте, близько місяця тому не Ізраїль, а Пентагон попередив, що Ірану залишилося два тижні до володіння ядерною боєголовкою. Звісно, таку ситуацію Ізраїль не терпітиме. І ми знаємо, що в Ізраїлі давно все готово для операції зі знищення ядерного потенціалу Ірану, він може це виконати сам, але з труднощами. Із США це було б легше зробити, але може й сам.

США до останнього часу стримували Ізраїль від цього кроку, але тепер ситуація змінилася.

Дуже промовистою є одна з фраз Блінкена на пресконференції в Ізраїлі. Він сказав чудову фразу: ми знаємо, що ви зможете впоратися  з будь-яким вашим ворогом самі, сам на сам. Але поки існує Америка, вам не доведеться робити це самим, ми будемо разом із вами за будь яких обставин. Я трактую це як чіткий сигнал, що США прийняли концепцію Ізраїлю, що ядерний потенціал Ірану має бути знищений.

І, звісно, в цій ситуації, щоб двічі не вставати, той нищівний удар, що буде нанесений Ізраїлем й підтриманий США (у будь-якому разі він буде підтриманий не прямо – розвідданими, можливо участю американських пілотів , я не виключаю й прямого, відкритого спільного удару США та Ізраїлю), буде не лише по ядерних об’єктах – по злочинцях, по так званих центрах ухвалення рішень, будуть знищені всі ці аятоли, починаючи з верховного.

А в якості жесту люб’язності до українського союзника буде знищено всі заводи, які виробляють ракети, що знищують міста в Україні.

Я думаю, цей вирок Ірану вже підписано, так само як і ХАМАСу, а час приведення в дію залежатиме від конкретних тактичних обставин.

Чи не вперше в американській зовнішній і безпековій політиці було ув’язано два питання – Ізраїль та російська агресія проти України. І було включено туди питання Тайваню. Ідеться, зокрема, про пакет військової допомоги, який голосуватиметься в конгресі США. Для України це також плюс, тому що республіканці не дозволять собі піти проти інтересів держави Ізраїль, яка опинилася буквально в смертельній небезпеці. Будемо сподіватися, що саме це дозволить зняти претензії щодо фінансової та безпекової допомоги для нас. Чи, можливо, це прояв американської чіткої стратегії стримування там, де починає палати, - Тайвань, Ізраїль, Україна?

Саме таке питання постає. Всі ми пам’ятаємо перший виступ Байдена з попередженням Ірану, коли він сказав про відсилання авіаносця, потім – що вони готові до участі у військових діях. Але не всі дивилися коментар, який був потім (Байден не давав пресконференцію, просто зробив заяву). А за півгодини була пресконференція помічників з національної безпеки. І там було одним із перших те питання, яке не загуляло в українських медіа - чи не означає підтримка Ізраїлю послаблення підтримки України.

Була чітка відповідь: ні в якому разі. По-перше, ми, як лідер вільного світу, маємо моральний обов’язок захищати Україну. Крім того, було повторено для тих, які мають сумніви, трампістів, якщо бажаєте, цинічний, але дуже переконливий аргумент, який, між іншим, виголосив не надто великий герой Салліван. Зараз інша обстановка в адміністрації, там ключовою особою зараз є Блінкен, і решта шикуються в тому ж напрямі. Салліван повторив відомий тезис Столтенберга: люди, які мають сумніви, навіщо ми витрачаємося на Україну, не розуміють, що в разі, якщо Путін досягне успіху в Україні, нам доведеться платити набагато більшу ціну, і не лише грошима – нам доведеться платити кров’ю. Тому що Путін піде далі й атакуватиме країни НАТО - і нам доведеться втрутитися.

Тоді ж було проголошено щодо України, що, по-перше, законопроєкт про 24 мільярди, який застряг через процедурні виверти трампістів, знято адміністрацією. І одразу після обрання нового спікера.

Найближчими днями буде представлено пакет допомоги Україні на сто мільярдів доларів. Це вже підтримано всіма провідними сенаторами-республіканцями.

І така сама сума, сто мільярдів доларів, одночасно буде запропонована окремим законопроєктом щодо Ізраїлю.

Отже, максимум, на що здатні будуть  трампісти, - на нові процедурні виверти. Байдуже. Відбулося вже дуже показове голосування в палаті щодо того, кого республіканці висуватимуть на роль нового спікера. Був трампістський кандидат – він отримав 99 голосів. І кандидат, якого підтримала більшість, 133 голоси, - переконаний прихильник підтримки України, конгресмен Скаліз.

Як тепер гратиме Кремль, чи допомагатиме Ірану, чи намагатиметься підняти градус на Близькому Сході, щоб виходити з новими злочинними ідеями? Путін збирається до свого партнера Сі Цзіньпіна.

Пекін також спостерігає за ситуацією. І він зрозумів, мабуть, що цю ставку його нових двох фашистських друзів, Ірану та Росії, побито. Дивні події відбуваються в американсько-китайських відносинах. На початку цього тижня, вже після подій в Ізраїлі, була зустріч делегації американських сенаторів, яку очолював лідер демократів у сенаті Шумер, із Сі Цзіньпіном. Сі Цзіньпін виголосив там пишну фразу в китайському стилі, мовляв, я можу вам назвати тисячу причин, чому американсько-китайські відносини мають процвітати й розвиватися, але я не маю жодної причини, через яку ми стали б ворожими державами. Дуже цікава формула.

Ба більше - сталося дивовижне: Сі Цзіньпін якраз за кілька годин до цієї зустрічі зробив заяву щодо подій в Ізраїлі. Вона була загальною: закликаємо до деескалації, треба знайти мирне рішення. І Шумер вказав йому, що хотілося б, аби китайський народ висловив обурення тими жахливими звірствами, якими супроводжувалися дії терористичних груп.

І сталося дивовижне: Сі Цзіньпін погодився й відкоригував свою заяву. І, на відміну від Росії, висловив співчуття жертвам і заявив, що подібна поведінка є абсолютно неприйнятною й не може бути виправданою.

І зараз усі очікують участі Сі Цзіньпіна в Тихоокеанському саміті наприкінці місяця в Сан-Франциско. Днями апарат Білого дому зробив заяву, що не виключає можливості зустрічі Сі Цзіньпіна з Байденом під час цього саміту.

Тобто Росія остаточно опинилася в лайні, поставивши себе на один рівень з Іраном і тими катами, які звірствували на території Ізраїлю. Не знаю, як Москва виплутуватиметься з цієї ситуації.