Про це пише "Коммерсант".
За даними видання, законопроєкти, підготовлені членами комітету ради федерації з конституційного законодавства та держбудівництва в серпні 2023 року, швидше за все, не внесуть на розгляд держдуми, оскільки в адміністрації президента РФ завважали за важливе "зберегти баланс між захистом інформації та її свободою".
Зокрема, там хочуть "не нашкодити воєнним кореспондентам, чия діяльність могла б потрапити під заборону".
Видання нагадує, що після серії атак безпілотників на "Москву-Сіті" влітку 2023 року та широкого резонансу у ЗМІ сенатори розробили три законопроєкти. Перший мав розширити список заборон на зловживання свободою масової інформації та перелік даних, що підлягають блокуванню на вимогу генпрокурора.
Згідно з попередньою редакцією документа, під заборону потрапляла б будь-яка інформація, зокрема фото та відео, яка розкриває місце розташування російських військ, наслідки "прильотів", а також місця "відльотів" - аж до траєкторії ракет. Винятком була інформація, поширена держорганами чи військовими.
У другому законопроєкті сенатори запропонували запровадити адміністративну відповідальність за порушення заборони: штраф від 30 тис. до 50 тис. рублів для фізичних осіб та від 300 тис. до 500 тис. для юридичних.
Нарешті, третій законопроєкт передбачав кримінальну відповідальність для осіб, які вже отримали "адміністративку" і протягом року порушили заборону, - до трьох років позбавлення волі.
Анонсувалося, що пакет поправок може бути розглянутий держдумою в осінню сесію. Документи перебували на узгодженні, але до кінця року внесені не були.
Джерело "Коммерсанта", близьке до ради федерації РФ, пояснило відмову від ініціативи коротко: "Політика". А за словами джерела в адміністрації Путіна, у Кремлі перейнялися "питанням балансу між захистом інформації та її свободою", наприклад, як забезпечити права воєнкорів. Формалізувати цей баланс досить важко, додав співрозмовник газети.