Кремль заперечує, але військкомати працюють: як Росія готує ґрунт для нової мобілізації
У Росії запевняють, що нової хвилі мобілізації не планують. Водночас події в країні змушують сумніватися, що масовий призов остаточно зняли з порядку денного. Чому нинішня ситуація нагадує 2022 рік та які ознаки можуть свідчити про підготовку до нового призову
Російська влада останніми місяцями дедалі активніше заперечує можливість нової хвилі мобілізації. У Кремлі заявляють, що питання масового призову не обговорюється, а російська армія нібито продовжує поповнюватися переважно за рахунок контрактників і добровольців.
Наприкінці березня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нову мобілізацію в Росії не обговорюють. Так він прокоментував припущення президента Фінляндії Александра Стубба про те, що через значні втрати на фронті Москва може вдатися до загального призову.
У червні російські чиновники почали масово повторювати, що нова мобілізація не планується. Такі заяви робили представники Кремля, Держдуми та Ради безпеки РФ.
Однак паралельно російські медіа повідомляли, що питання нового масового призову обговорюється на різних рівнях влади. За даними журналістів, причиною може бути зниження темпів набору контрактників та потреба компенсувати втрати російської армії. Остаточного рішення, за інформацією джерел, поки немає.
Однак подібна ситуація вже була у 2022 році перед оголошенням призову.
Від "нісенітниці" до указу: як Кремль заперечував мобілізацію у 2022 році
У перші місяці повномасштабного вторгнення Росія намагалася поповнювати армію за рахунок контрактників, добровольчих формувань і регіональних батальйонів. Однак на тлі значних втрат російських військ дедалі частіше з’являлися повідомлення про можливу мобілізацію.
Особливо активно ці чутки поширювалися навесні 2022 року — напередодні 9 травня. Тоді речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував можливість мобілізації та називав такі повідомлення "неправдою" і "нісенітницею".
Мобілізацію 9 травня справді не оголосили. Однак уже через чотири місяці, 21 вересня 2022 року, Володимир Путін підписав указ "Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації".
Російський диктатор заявив, що призову підлягатимуть переважно громадяни, які перебувають у запасі, мають військовий досвід або необхідну армії спеціальність. Міністр оборони Сергій Шойгу повідомив про намір призвати 300 тисяч резервістів.

російські окупанти, фото: Getty Images
Однак уже в перші дні кампанії повістки почали отримувати люди, які не відповідали публічно озвученим критеріям. До військкоматів викликали чоловіків, які не служили, мали проблеми зі здоров’ям або не належали до першої категорії резерву.
Вже 18 жовтня влада Москви достроково оголосила про завершення мобілізаційних заходів на тлі посилення антипутінських настроїв. Ще 14 жовтня Володимир Путін заявив, що мобілізація нібито відбувається за планом. За його словами, до війська вже призвали 222 тисячі із запланованих 300 тисяч людей, а всі мобілізаційні заходи мали завершитися протягом двох тижнів.
А 31 жовтня Міноборони РФ оголосило про припинення вручення повісток. Проте окремого указу президента про офіційне завершення часткової мобілізації так і не видали.
Досвід 2022 року не означає, що нинішні заперечення Кремля обов’язково завершаться новою мобілізацією. Проте він показує, що публічні заяви російської влади не гарантують незмінності її планів.
Чому мобілізацію в РФ можуть відкласти до виборів
Восени 2026 року в Росії мають відбутися вибори до Державної думи. Голосування заплановане на 18–20 вересня.
Нова мобілізація може стати непопулярним рішенням і посилити невдоволення росіян. Саме тому є можливість того, що Кремль може відкласти масовий призов до завершення виборчої кампанії.
За даними Meduza, російські чиновники обговорювали можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми. Джерела видання припускали, що новий призов може розпочатися вже у жовтні, хоча остаточного рішення на той момент не було.
Подібні чутки поширювалися і в російських провоєнних телеграм-каналах. А деякі Z-блогери писали про можливий призов після вересневого голосування.
Путін збільшує армію та розширює мобілізаційний резерв
Поки Кремль заперечує необхідність нового масового призову, Путін за 2026 рік вже третє збільшив штатну чисельність російських Збройних сил.
Упродовж 2026 року Путін тричі збільшував штатну чисельність російської армії. Від березня до серпня кількість передбачених штатом військовослужбовців зросла з 1 млн 502,6 тис. до 1 млн 535 тис. осіб — більш ніж на 32 тисячі.
Таким чином, лише за п’ять місяців 2026 року встановлена штатна чисельність військовослужбовців у російській армії зросла більш ніж на 32 тисячі осіб. Останнє збільшення російське Міноборони пояснило створенням військово-будівельних підрозділів.
Постійне розширення структури армії означає, що Росії необхідно знаходити додаткових людей для її укомплектування. Якщо темпи набору контрактників продовжать знижуватися, потреба у нових військових може посилити тиск на Кремль щодо проведення мобілізації.
За даними дослідника Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року контракти з Міноборони РФ підписували приблизно 800 людей на день — це був найнижчий показник за останні три роки.
Військкомати вже активізували роботу із запасниками
Попри відсутність нового указу про мобілізацію, у 2026 році росіяни, які перебувають у запасі, дедалі частіше повідомляють про повістки до військкоматів.
Формально людей викликають для уточнення даних військового обліку, проходження медичного огляду або участі у військових зборах. Повістки на уточнення інформації надходять резервістам різного віку та можуть вручатися особисто, надсилатися поштою або з’являтися в електронному реєстрі. Однак після прибуття до військкомату деякі росіяни отримують не лише оновлені облікові дані.
На початку 2026 року військкомати почали частіше видавати запасникам мобілізаційні приписи. За даними The Moscow Times, про це свідчать статистика пошукових запитів у Google та "Яндексі", а також інформація від російських юристів. Людей викликають до військкоматів нібито для уточнення даних або через електронні повістки, після чого їм можуть видати чи вклеїти мобілізаційний припис до військового квитка.
Мобілізаційний припис не означає, що людину вже мобілізували або негайно відправлять на фронт. Він є механізмом попереднього розподілу військовозобов’язаних, коли людину заздалегідь закріплюють за конкретним місцем збору, посадою чи військовою частиною на випадок мобілізації.
Водночас масове вручення таких документів означає, що військкомати не просто оновлюють бази даних, а готують резервістів до можливого швидкого розгортання.
У 2026 році в Росії також проводять військові збори для громадян, які перебувають у запасі. Вони відбуваються на підставі окремого президентського указу та юридично не є мобілізацією.
Окремо Росгвардія почала змінювати правила цивільної оборони, вперше включивши до них підготовку до загроз у період мобілізації, воєнного стану та воєнного часу.

Сам по собі кожен із цих процесів має офіційне пояснення. Повістки можуть бути пов’язані з уточненням даних, військові збори — із плановою підготовкою, а мобілізаційні приписи — зі звичайним військовим обліком. Проте разом вони демонструють, що мобілізаційна система Росії вже працює активніше, ніж раніше.
Нову хвилю мобілізації формально не оголосили. Проте держава-агресор вже збільшує штат армії, розширює облік резервістів, активізує військкомати та заздалегідь визначає, куди мають прибути військовозобов’язані у разі призову.
"Вітаю, поїдеш на СВО": як у Росії діють добровільно-примусові контракти
Окрім роботи військкоматів із резервістами, у Росії фіксують випадки, коли людей фактично примушують підписувати контракти з Міноборони. Один із таких випадків описало видання "Медиазона" у Пензенській області. Вантажник із міста Сурськ Володимир Подковиркін розповів, що у листопаді 2025 року його зупинили біля будинку дільничний та представник військкомату. Чоловіку заявили, що потрібно поїхати до військкомату для уточнення даних. За його словами, замість цього його доставили до пункту відбору на військову службу за контрактом у Пензі.

Володимир Подковиркін, фото: alter-pnz.ru
Подковиркін стверджує, що там у нього забрали документи й телефон, після чого почали вимагати підписати документи. За його словами, йому пояснювали, що йдеться лише про постановку на військовий облік, але після підпису повідомили: "Вітаю, поїдеш на СВО".
За його словами, разом із ним у пункті перебували ще близько 20 людей, яких також привезли з вулиці. Частина з них, як стверджує чоловік, не мала із собою навіть усіх необхідних документів.
Пізніше Подковиркіна відправили на війну проти України. Він заявив, що раніше не служив у армії, не проходив медичну комісію та не мав військового досвіду. Через два тижні підготовки його направили у бойову частину на окуповану територію Донецької області, де він отримав осколкове поранення ноги.
У березні 2026 року чоловік звернувся до Слідчого комітету РФ із вимогою розслідувати обставини його відправлення на фронт. Однак російські правоохоронці заявили, що він нібито добровільно підписав контракт після проходження відбору.
- Актуальне
- Важливе