Про це йдеться у 38-му звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, ґрунтованому на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) та оприлюдненому 26 березня
Звіт охоплює період із 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року.
"УВКПЛ зафіксувало достовірні повідомлення про 12 випадків страти щонайменше 32 українських військовополонених у період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який із попередніх періодів. ММПЛУ провела незалежну верифікацію трьох із цих випадків", – йдеться в документі.
Окрім того, у звіті йдеться про умови утримання українських військовополонених у РФ та на тимчасово окупованих територіях. Автори звіту, зокрема, провели інтерв’ю з 60 українськими військовими, нещодавно звільненими з полону. Отримані під час цих інтерв'ю дані підтверджують, що російська армія й надалі застосовує щодо українських військовополонених поширені раніше практики катування та жорстокого поводження. Місії надали свідчення про смерті в полоні, тортури, жахливі умови утримання полонених тощо.
"Військовополонені надали достовірні та детальні звіти, які відповідають попереднім висновкам УВКПЛ про те, що катування жорстоке поводження з українськими військовополоненими в російському полоні є широко поширеним і рутинним, і що військовополонених утримують в умовах, які не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права", – зазначено у звіті.
Так, 58 із 60 опитаних військовополонених розповіли, як російські військовослужбовці або офіційні особи катували чи жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Серед тортур найпоширенішими методами були побиття, ураження електричним струмом, погрози розстрілу, імітаційні страти. У багатьох установах охоронці змушували військовополонених вивчати та співати російські патріотичні пісні й національний гімн РФ. У деяких закладах військовополонених позбавляли сну. Частина опитаних військовополонених розповіла, що вони зазнали сексуального насильства.
Умови утримання військовополонених, як правило, були поганими, а в деяких випадках дорівнювали тортурам. У багатьох місцях військовополонені отримували їжу в обмеженій кількості та поганої якості. Доступ до медичної допомоги був обмежений, а в деяких випадках прохання про таку допомогу призводили до тортур і жорстокого поводження.
Умови утримання поліпшувалися, якщо в місця утримання приїздили високопосадовці або якщо адміністрація закладу отримувала відповідні розпорядження. Військовополонені також розповіли, що умови поліпшували за один-два місяці до обміну.