На момент викрадення їй було лише 19: у Росії засудили до 14 років колонії адміністраторку каналу "Мелітополь – це Україна" Яну Суворову

Яні Суворовій 13 жовтня виповнився лише 21, але уже понад два роки вона перебуває у російському полоні. Днями Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав її винною у скоєнні теракту зі значною шкодою у складі групи, шпигунстві, участі у терористичній спільноті та присудив їй 14 років колонії.

Як повідомила Медиазона, та Яну та її колег звинувачували, зокрема, в тому, що вони навели HIMARS на будівлю мелітопольського коледжу на проспекті 50-річчя Перемоги, де було розташоване управління Росгвардії та ФСБ у Запорізькій області у березні 2023 року.

"Робила нігті і вії" та готувалась до вступу

Коли почалась повномасштабна війна, Яні було лише 18. Як розповів її хлопець Олександр "Новинам Приазов’я", дівчина перед війною готувалась до вступу.

"Робила вії та нігті дівчаткам і мріяла займатися реабілітацією, стретчингом… З початком повномасштабного вторгнення вона, як не байдужа людина, почала займатися створенням чату для того, щоб допомогти людям вирішити побутові проблеми. У Мелітополі була гуманітарна проблема з ліками та продуктами. Людям треба було знати, де можна взяти продукти та ліки. До якого лікаря звернутися – хто з медиків залишився у місті", – розповів він.

Яна стала однією з адміністраторів телеграм-каналу "Маріуполь – це Україна", який створили у 2022. А вночі 20 серпня 2023 ФСБ викрало Яну Суворову та ще шістьох медійників. За даними Репортерів без кордонів тоді захопили адмінів телеграм-каналу "Маріуполь – це Україна" Максима Репчова,  Олександра Малишева,  Владислава Гершона та  Марка Каліуша, а також  Анастасію Глуховською та  Георгія Левченка з "РИА Мелитополь"

"Ці семеро журналістів та медіапрацівників символізують те, чого Росія найбільше боїться: правду про окупацію українських територій, де арешти та репресії стали нормою. Дехто чекає на фіктивні суди, тоді як для інших інформація надходить лише уривками. Їх не можна забувати, а Кремль має нести відповідальність за їхні справи. «Репортери без кордонів» закликають до їхнього негайного та безумовного звільнення", – йдеться у статті Репортерів без кордонів, опублікованій 20 серпня 2025 року – у другу річницю їх викрадення.

Утримували у тому ж СІЗО, що й Вікторію Рощину

За інформацією ТРК Мелітополь, спочатку Яну тримали в одному зі складських приміщень у промисловій зоні Мелітополя, пізніше перевезли до Маріупольського СІЗО. Пізніше утримали  у СІЗО номер два Таганрога. Саме у цьому СІЗО утримували журналістку Вікторію Рощину, однак незадовго до смерті у 2024 році  її етапували в СІЗО у Пермському краї.

Російські пропагандистські медіа показав відео, на якому Яна Суворова визнає, що має відношення до "прильоту" по об'єкту на проспекті 50-річчя Перемоги.

"Це типова російська схема, коли затримують цивільних і тримають без жодного зв’язку із зовнішнім світом, без доступу до адвоката, без доступу до інформації, не повідомляючи рідним. І за цей час до них застосовують різні форми тиску – і психологічного, і фізичного. Фактично вибивають із них зізнання. І після цього, через пару місяців, вони уже записують відео і оформлюють це затримання як начебто таке, яке відповідає російським законам. Ми бачимо на відео, як Яна плаче і зізнається в тому, у чому її звинувачують. Це типова російська тактика із цивільними — затримати, вибити під тиском все, що потрібно, а потім говорити: "Ви бачите, вони ж на камеру самі зізналися", – каже в інтерв’ю громадська діячка, журналістка, членкинею правління ГО "Нумо, сестри!" Ліна Кущ.  

Тим часом хлопець Яни, з яким вона листується через волонтерів, каже, що вона у складному психологічному стані і їй страшно, бо вона не знає чого чекати після того, як її переведуть до іншого СІЗО чи колонії. З батьками дівчині дозволили зустрітись лише раз навесні 2024.

Щодо інших затриманих, то частина з них також уже отримала вироки в РФ. На початку вересня суд у Ростові призначив 15 років ув'язнення ще одному адміну "Мелітополь це Україна" Владиславу Гершону.  Окупаційни Запорізький обласний суд в Мелітополі присудив 16 року Георгію Левченку. А Марка Каліуша відправили на примусове лікування.