Роками рятувала економіку РФ – і раптом тиша: що означає зникнення банкірки Путіна Набіулліної і чи звільнять її

Тринадцять років вона була тим самим обличчям, яке з кам'яною незворушністю, на догоду Путіну, пояснювало росіянам, чому інфляція не така страшна, рубль не такий слабкий і загалом все не так погано. І раптом – тиша. Еспресо пояснить детальніше, куди ділася голова Центрального банку Росії і що означає тиша навколо людей такого рангу в РФ.

Хто ця жінка і чому про неї варто знати

Ельвіра Набіулліна у 2010 році, фото: Вікіпедія

Ельвіра Набіулліна очолює Центральний банк Росії з 2013 року – це настільки довго, що встигла пережити кілька хвиль санкцій, два повноцінних обвали рубля, анексію Криму, повномасштабне вторгнення і, здається, навіть кілька геополітичних епох. Ельвіра Набіулліна очолює Центральний банк Росії вже 13 років.  Також зауважимо, що до цього, вона була міністром економічного розвитку з 2007 по 2012 роки, тобто Набуліна вже фактично 20 років тримається в російській еліті путінського режиму.

За освітою вона економіст, представниця того покоління технократів, яких на Заході зазвичай описують словами "грамотна", "професійна", "розуміє макроекономіку" – і саме тому її фігура завжди викликала особливий інтерес у західних аналітиків: як ця людина взагалі досі тут, у цій системі? Відповідь проста і неприємна для нас: тому що вона ефективно працює. Центробанк під її керівництвом – один з найбільш функціональних інститутів путінської Росії і реально стримує економіку від колапсу попри санкції, заморожені резерви та війну, яка щодня з'їдає мільярди.

Іронія в тому, що саме ця компетентність робить її водночас і незамінною, і небезпечною для системи. Людина, яка вміє рахувати, у країні, де керівництво давно перестало хотіти чути правильні цифри – це або довгостроковий актив, або кандидат на цапа-відбувайла. Останні місяці ведуть її, здається, до другого варіанту.

"Не прихильниця війни" – наскільки це правда?

Ельвіра Набіулліна у 2012 році, фото: Вікіпедія

У західній і навіть частково в російській пресі давно циркулює образ Набіулліної як технократки, яка "проти війни" і конфліктує з Путіним з економічних питань. Наскільки це відповідає дійсності?

Тут варто бути обережними з романтизацією. Адже Набіулліна ніколи публічно не виступала проти "спеціальної воєнної операції" і  залишається частиною системи, яка цю злочинну війну фінансує. Але факт залишається фактом – вона неодноразово опинялася в позиції людини, яка озвучує те, що інші бояться сказати вголос. 

Ще у 2022 році вона відкрито попереджала, що російська економіка не зможе довго жити за рахунок резервів, а санкції поступово почнуть бити по виробництву, імпорту та технологіях. Фактично вона прямо говорила про структурні проблеми, які Кремль волів не помічати.

Найсвіжіший і найяскравіший приклад – навесні цього року, коли Путін через стан економіки розкритикував Центробанк РФ, а Набіулліна замість того, щоб мовчки проковтнути догану, наступного дня дала відверту оцінку проблем, що гальмують економіку, заявивши про нестачу робітників – явище, яке, за її словами, є безпрецедентним у сучасній російській історії. 

Уявіть собі: верховний правитель публічно незадоволений твоєю роботою, а ти наступного дня виходиш і кажеш по суті "проблема не в мені, проблема в тому, що ви, шановні, забрали з економіки мільйони людей на фронт і у ВПК, і тепер нікому пекти хліб і збирати трактори". Це не зовсім "критика Путіна" в тому сенсі, в якому ми звикли це розуміти, але для путінської вертикалі, де навіть погода обговорюється з оглядкою на "генеральну лінію", це певного роду сміливість.

Додає контексту й те, що аналітичний центр, пов'язаний із міністром оборони Андрієм Бєлоусовим, ще в грудні попереджав про можливу банківську кризу до жовтня, якщо обсяг "поганих" кредитів продовжить різко зростати. Тобто навіть всередині режиму є люди, які визнають: економіка тріщить, і питання лише в тому, хто за це відповідатиме публічно? 

Зникнення: хронологія мовчання

Ельвіра Набіулліна у 2022 році, фото: Вікіпедія

А тепер до головного. Що саме сталося і коли.

Першим тривожним сигналом стало те, що 4 червня Набіулліна пропустила Петербурзький міжнародний економічний форум. Це саме той захід, який колись був престижною подією з участю спікерів та інвесторів з усього світу, однією з візитівок Кремля. Але у 2026 році головною "подією форуму" стала, за іронією долі, поява українських дронів. Тобто навіть сам ПМЕФ перетворився на симптом стану російської економіки, а голова Центробанку, замість того щоб пояснювати інвесторам, чому все ще не так погано, як здається, вирішила там просто не з'являтися. 

Далі – і це вже значно серйозніше – 10 червня з'ясувалося, що Набіулліної не було навіть на нараді у Путіна, де обговорювали інфляцію. Для людини, чия посадова інструкція складається переважно зі слова "інфляція", пропустити нараду саме про інфляцію – це як шеф-кухар, який не з'явився на власну дегустацію. Журналісти російського видання "Агентство" першими звернули на це увагу, і колесо чуток закрутилося. 

Реакція Кремля не забарилася, хоч і з затримкою. 11 червня прессекретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив через "Інтерфакс", що Набіулліна більше тижня не з'являлася в публічному просторі через хворобу. Офіційна версія, яку, звісно, ніхто в експертному середовищі не приймає за чисту монету – не тому, що росіяни не хворіють, а тому, що тиждень мовчання, плюс пропущена ключова нарада, плюс пропущений форум – це вже не "грип", це сигнал. 

При цьому в самому Банку Росії її відсутність на ПМЕФ і на форумі НАУФОР пояснили саме лікарняним, але це не зупинило хвилю чуток та конспірологічних теорій – головна з яких полягає в тому, що раптовий лікарняний може бути дипломатичним прологом до її відставки...

Ще одна важлива деталь, яку важко вигадати спеціально: на одному з похоронів, де її очікували побачити, Набіулліної також не було. У країні, де присутність на офіційних заходах – це частина політичного ритуалу, демонстративна відсутність говорить голосніше за будь-яку пресконференцію.

Найцікавіше: версії і теорії зникнення 

Ельвіра Набіулліна у 2022 році, фото: Вікіпедія

Тут починається справжнє "кремлінологічне" вгадування на кавовій гущі, і варто пройтися по основних версіях.

Версія перша: тиха відставка з відстроченим стартом

За даними The Moscow Times, Набіулліна може піти у відставку після 2027 року, а зараз – це період "погодження" умов виходу. Російський Telegram-канал "Можем объяснить", який заявляє про джерела, близькі до ЦБ та адміністрації президента, стверджує, що Набіулліна обговорює можливість залишити посаду, яку обіймала з 2013 року. Іншими словами: вона не зникла, вона домовляється про умови капітуляції. 

Версія друга, найцікавіша для України: великі мобілізаційні перетасовки

Тут йдеться не лише про Центробанк, а про цілий блок кадрових змін. За даними того ж The Moscow Times, паралельно поширюються чутки про відставку прем'єр-міністра Михайла Мішустіна, який обіймає посаду з 2020 року, а на його місце можуть поставити Андрія Бєлоусова – нинішнього міністра оборони, який раніше був помічником Путіна з економічних питань. І ось де стає по-справжньому цікаво, адже російські політологи зазначають, що Бєлоусов є прихильником стратегії "обложеної фортеці" та держпланування. Тобто того підходу, який сприймають як мобілізаційний і здатний створити економіку довготривалого протистояння. 

Переклад з кремлінологічної мови на людську: якщо ці чутки правда, то відбувається не просто кадрова ротація, а підготовка до того, що економіка РФ переходить у режим "війна – це нова норма, і триватиме вона роками поки не отримаємо, що хочемо". Технократи типу Набіулліної, чия робота полягала в тому, щоб гасити пожежі та зберігати макроекономічну стабільність "як до війни", стають баластом для людей, чия філософія – "стабільність не потрібна, потрібна мобілізація". Набіулліна десятиліттями берегла фінансову систему від перегріву, натомість люди з мисленням "обложеної фортеці" перегрівом не переймаються, бо для них довгострокових наслідків не існує – є тільки фронт і щоденні атаки.

Якщо додати сюди контекст, коли за даними Politico з посиланням на високопоставленого чиновника ЄС від 10 травня, економіка Росії перебуває у найгіршому стані з початку війни, з падінням індексу Московської біржі нижче 2500 пунктів і зростаючими санкційними ризиками, тоді  картина складається доволі логічна. Адже економіка тріщить, "технократка-каса" Путіна каже правду про проблеми, а режиму правда не потрібна, потрібен виконавець, який скаже "усе під контролем, бо ми все спланували наперед".

Версія третя, найбанальніша, але теж цілком імовірна: вона дійсно хвора, і втомилася

Тринадцять років на посаді, яка означає щоденне жонглювання між реальністю та її путінською версією – це виснажує будь-кого. Можливо, лікарняний – це справді лікарняний, просто такий, після якого людина повертається з заявою "я більше не хочу".

Версія четверта, для найбільш конспірологічно налаштованих: у РФ "зникнення" вищих посадовців іноді передує найгіршим новинам для останніх 

Її можуть просто фізично усунути і списати це на "українських терористів", щоб мати чергові "докази", чому війну потрібно продовжувати. У Кремлі немає незамінних людей, крім головного "царя".

Що це може означати для нас

Якщо узагальнити всі ці версії, незалежно від того, яка з них правильна, сам факт того, що настільки технічно компетентна і відносно "стабілізуюча" фігура опиняється поза грою, є непрямим, але красномовним підтвердженням того, наскільки далі від "усе під контролем" перебуває насправді російська економіка. А без Набіулліної - вона може ще більше пуститися берега. 

Якщо ж правда виявиться у версії з Бєлоусовим і "обложеною фортецею" – це для нас сигнал не про слабкість, а про намір воювати далі. Намір перебудувати економіку під ще довшу війну, а не під швидку перемогу чи швидкі переговори. А коли в системі прибирають людей, які кажуть правду про дефіцит робочих рук та зростання "поганих" кредитів, і ставлять людей, для яких ці цифри – просто параметри планування, а не сигнали тривоги – це означає, що режим готується платити вищу ціну довше, ніж багато хто на Заході досі сподівався.

В будь-якому разі тиша навколо Набіулліної – це той випадок, коли мовчання справді золото. Тільки золото це, схоже, потроху все більше витікає з резервів Банку Росії. 

Читайте також: 5 мільярдів на зиму: де план, де потужності і хто відповість за результат?