Удари Сил оборони по енергетиці й ВПК РФ більш чутливі для російського суспільства, ніж колосальні втрати у війні

Таку думку висловив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар в етері Еспресо. 

"Напевне, це бажаний сценарій для Кремля (якби Україна била по цивільних в РФ, - ред.), для того, щоб демонструвати, так би мовити нацистське нутро київського режиму, я б так сказав. Але з якогось боку для когось для Кремля, для, в принципі, для російського суспільства, людські жертви не викликають так, як це має місце у нас чи в європейських країнах. Оскільки ми бачимо зараз, що там 1 300 000 жертв, із них десь пів мільйона загиблих. І російське суспільство, тут навіть справа не в Кремлі, російське суспільство не реагує на це якимись антивоєнними діями. Давайте згадаємо, було в радянській часи, коли з'явились комітети солдатських матерів, там почались чести, хоча слід зазначити, що Комітет солдатських матерів, вони в Україні спочатку з'явилися, а потім в Росії. Тому зараз ми спостерігаємо те ж саме. Оця нечутливість до колосальних жертв, які вже перевищили практично на два порядки те, що Радянський Союз, не тільки Росія, втратили в Афганістані", - сказав він.

Михайло Гончар зазначив, якщо уявити собі, що Україна таким же способом буде діяти, завдаючи ударів по цивільних об'єктах, з розрахунку на те, що це спонукає російське суспільство якось вимагати припинення війни, то це хибний розрахунок.

"Я думаю, що та стратегія і тактика, якими ми зараз діють з сили оборони України, завдаючи ударів по не тільки по нафтовій чи нафтопродуктовій інфраструктурі, але по енергетичній в цілому, по військово-промисловому комплексу, по військовим цілям. Це все-таки більш ефективна стратегія і вона приносить свої результати. Для Кремля ось це значимо. Тому що це те, що дає можливість фінансувати війну, експорт нафти, енергоресурсів в цілому. Нехай він в урізаному вигляді зараз відбувається порівняно з тим, що було. Тобто це чутливе", - вважає він.

Чутливим також є те, що враження нафтопереробних потужностей так чи інакше призводить до виникнення паливної кризи.

"І відповідно, ось тут це те, що чіпляє російську свідомість, тому що раптом з'являється велика зона дискомфорту, коли ти не можеш заправити автомобіль і поїхати, куди тобі хочеться, або тебе лімітують в цій заправці, або коли ти десь там на відпочинку на півдні, а тобі говорять, що, в принципі, в тебе невизначене майбутнє щодо твоїх переміщень, оскільки пальне тільки для місцевих і тільки по талонах, а не для туристів чи відпочиваючих. Так що в цьому контексті, я думаю, що якраз інтенсифікація ударів і особливо в несподіваних місцях, ударів по тому, що приносить гроші і бюджет війни, і що живить, власне кажучи, внутрішню економіку Росії. Це більш ефективний шлях примусу агресора до миру, аніж те, що пропонується якби, ну так, емоційно, скажімо. Емоційно можна зрозуміти наших співгромадян, які хочуть такої ж відплати і жертв. Але це не матиме такого ефекту з урахуванням специфіки російського менталітету", - додав Михайло Гончар.

• Вранці середи, 3 червня, Санкт-Петербург атакували безпілотники, йдеться про удар та пожежу на місцевому нафтовому терміналі