Злив секретних документів пояснив, чому "Орєшнік" хибить на десятки кілометрів

Росія тричі била по українським містам славнозвісним "Орєшніком" – 21 листопада 2024 року удар припав на Дніпро, 9 січня – на Львівщину та 24 травня ракета влучила у гаражі в Білій Церкві.

Після першого влучання Володимир Путін вийшов із гучною заявою про випробування однієї з найновіших балістичних ракет середньої дальності "Орєшнік". Російський диктатор запевняв, що ракета розганяється до 10 Махів (2,5-3 км/с), через що її нібито не здатні перехопити жодні сучасні системи ППО, зокрема й розроблені у США та розгорнуті в Європі. 

Проте розслідування агенції Dallas Analytics проливає світло на те, що насправді являє собою ця "суперзброя". Дослідники з’ясували, що через проблеми з навігацією ракета є швидше загрозою для випадкових цивільних об'єктів, ніж високоточним інструментом ведення сучасної війни.

Радянський спадок замість інновацій

Санкційний тиск та виснаження російського бюджету не дозволили оборонно-промисловому комплексу РФ створити дійсно нову зброю. Замість інноваційної розробки російські інженери зліпили ракету із того обладнання, що вже мали під рукою. За даними джерел, близьких до закупівель Міноборони РФ, розробники "Орєшніка" були змушені дістати з архівів старі радянські креслення, які давно вважалися непридатними для умов сучасної війни.

Як зазначають джерела Dallas Analytics із апарату закупівель Міноборони РФ, вразливістю системи став застарілий авіаційний гіроскопічний прилад ГУ-503. Він виконує функцію внутрішнього стабілізатора, який має коригувати рух ракети у трьох площинах: рitch (відхилення носової частини вгору або вниз), roll (нахил або обертання ракети навколо своєї поздовжньої осі) та yaw – відхилення носу ліворуч або праворуч.

фрагменти гіроскопічного приладу ГУ-503, вилучені з місця падіння "Орєшніка", фото: CNN

Блок ГУ-503 відповідає за просторову орієнтацію ракети. Без його ідеальної роботи балістика втрачає орієнтири і збивається зі шляху через атмосферні потоки. Оскільки політ відбувається на гіперзвуку, похибка лише у 0,5 градуса швидко розростається, змушуючи зброю відхилятися від цілі на десятки кілометрів. 

Як доказ Dallas Analytics наводить внутрішні листи від 18 березня 2025 року між директорами двох стратегічних російських заводів – "Прогрес" та Азовського оптико-механічного. 

Обидва підприємства відіграють ключову роль у виробництві ракет. Згідно з листуванням, на виробничій лінії "Орєшніка" випускають ракети без належного налаштування системи наведення ГУ-503. 

листування Мічурінського заводу "Прогрес" й Азовського оптико-механічного заводу, фото: Dallas Analytics

Джерело в російському Міноборони підтвердило, що заради виконання термінових наказів Володимира Путіна виробники просто проігнорували базові стандарти якості продукції.

Згідно з листуванням, Мічурінський завод втратив обладнання для калібрування та стрес-тестів гіроскопів ГУ-503. І навіть якщо росіянам вдається зібрати цей прилад, вони фізично не можуть перевірити його на приховані дефекти. Деталь вмонтовують у систему наосліп. Саме цей брак пояснює, чому замість військових баз "Орєшніки" хаотично потрапляють у цивільну інфраструктуру.

Як зазначається, вирішити цю проблему звичайним ремонтом неможливо, адже стару радянську базу треба повністю змінювати на сучасну електроніку. Але всередині ракети просто немає вільного простору. Старий блок ГУ-503 настільки глибоко і щільно вшитий у навігаційний вузол, що для встановлення сучасних компонентів доведеться переробляти креслення чи не всієї ракети. А це несе для російських інженерів колосальні технічні ризики, на які вони не можуть піти через поспіх.

Згідно з документами, керівництво Мічурінського заводу намагалося знайти альтернативний вихід та розробити аналог гіроскопа спільно з профільним конструкторським бюро "Темп-Авіа".

Проте на місцях нещодавніх влучань "Орєшніка" фахівці виявили уламки все тих самих застарілих блоків ГУ-503, лише зі свіжим маркуванням 2025 року випуску. Це доводить, що через брак часу чи ресурсів від ідеї модернізації російському ОПК довелося відмовитися.

Чи існує реальна загроза

За останній рік риторика Путіна щодо "Орєшніка" змінилася. Якщо раніше Кремль активно рекламував систему як готову до бою гіперзвукову зброю, то на Петербурзькому міжнародному економічному форумі у червні російський президент відмовився від власних заяв про старт її серійного виробництва.

Зіткнувшись із необхідністю пояснювати, чому ракета промахнулася і рознесла звичайні гаражі у Білій Церкві, Путін спробував видати цей бойовий провал за «дослідне випробування». Фактично визнавши, що комплекс все ще перебуває на стадії розробки, він додав, що ціль нібито обрали виключно через те, що за нею «було зручно спостерігати» та фіксувати точність розділення бойових блоків.

Проте варто пам’ятати, що навіть за неможливості модернізації технологій, у нинішньому стані "Орєшнік" здатен доставляти ядерний заряд до будь-якої європейської столиці.