Еспресо розібралося, чи варто очікувати мобілізації жінок в Україні, а також які можуть бути наслідки такого рішення.
Мар’яна Безугла, народна депутатка партії "Слуга Народу", оголосила про підготовку законопроєкту у Верховній Раді, який передбачає перегляд системи мобілізації, переліку осіб, що можуть отримати відстрочку, порядку військового обліку, рекрутингу та процедури звільнення зі служби. Які зміни можуть стосуватися жінок?
У своєму акаунті в соціальній мережі Facebook Мар’яна Безугла оприлюднила аспекти, які можуть стати складовою частиною проєкту закону, що наразі розглядається у Верховній Раді, з приводу умов та процедур мобілізації. Ці зміни спрямовані на значне розширення груп жіночої статі, які підлягають обліку та можуть бути мобілізовані під час воєнного стану.
"Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних в порядку, встановленому Міністерством оборони України", – повідомила депутатка. Крім того, зазначається, що ці жінки можуть бути мобілізовані для виконання обов’язків військової служби або залучені до виконання завдань щодо забезпечення оборони країни під час війни, наприклад, в оборонні підприємства.
Безугла також зазначає, що в мирний час жінки можуть вступати на військову службу або призначатися до складу військового резерву виключно на добровільних засадах, тобто шляхом укладення контракту. Однак така норма законодавства на сьогодні діє ефективно.
Схожа заява прозвучала від народної депутатки партії "Голос" Інни Совсун. Вона повідомила, що українок можуть почати мобілізовувати для потреб оборони. Рішення про це має виходити з позицій оборони, сама ініціатива повинна бути запропонована Верховним Головнокомандувачем або Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Нагадаємо, що станом на сьогодні законодавством передбачено облік у військових структурах лише для двох певних категорій жінок. З початку жовтня в Україні жінки, що мають медичну чи фармацевтичну освіту, стали на військовий облік. Поза тим, у представництві МОЗ уточнили: постановка на облік не означає мобілізацію.
Крім того, жінки, які працюють у медичній сфері, завжди перебували в статусі військовозобов'язаних, адже ці норми були закріплені в законодавстві ще з 1992 року, зокрема в частині 11 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Жінки медико-фармацевтичних професій підлягають військовому обліку у випадку відповідності вимогам за віком (до 60 років) та медичним критеріям після проходження ВЛК.
Зараз у Збройних Силах України є багато професій, які відкриті для жінок, проте мобілізація здійснюється лише за їхнім особистим бажанням. Такі дані озвучив в інтерв'ю РБК-Україна Володимир Фітьо, начальник служби зі зв'язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ. "Хто хоче приєднатися до Збройних Сил України серед жінок - це можна зробити самостійно, можна звернутися і за мобілізацією, якщо професія затребувана. У нас в армії є жінки-артилеристи, є жінки-пілоти в армійській авіації. Тобто професій для жінок в Силах оборони багато, але це виключно за власним бажанням", - акцентував Володимир Фітьо.
Також, на військовому обліку зобов'язані бути всі жінки, які мають спеціальність або професію, що має зв'язок із відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у списку, схваленому Міноборони України. Окрім цього, вони повинні відповідати вимогам за станом здоров'я та віку для проходження служби.
Фото: pravda.com.ua
Можливі зміни у законодавстві щодо процедури мобілізації викликали серйозні обговорення в суспільстві. Є низка причин, які свідчать про те, що постановка на військовий облік всіх жінок не принесе практичний результат для ЗСУ.
Низка експертів сходиться на тому, що очікувати великої вигоди від такого рішення не варто. Однак такі "ініціативи" можуть збільшити напруженість у суспільстві. Крім того, цілком імовірно, що таке рішення призведе до збільшення потоку жінок-біженців за кордон. Ця ситуація в перспективі може стати проблемою або навіть потенційною катастрофою.
По-перше, зменшення чисельності населення в Україні є серйозною економічною проблемою, особливо в контексті втрати мільйонів біженців, частина з яких, імовірно, не повернеться назад навіть після закінчення війни.
Зменшення чисельності населення – це не лише економічні аспекти. Проблема полягає також в іншому. Жінки, які виїжджають за кордон, часто роблять це заради безпеки дітей. Маленькі українці будуть поповнювати генофонд інших країн, що в кінцевому результаті може спричинити втрату цілого покоління та різке старіння суспільства.
У Збройних Силах України та Раді національної безпеки і оборони спростували чутки щодо можливої мобілізації жінок. Так, Володимир Фітьо зауважив, що наразі немає необхідності в проведенні мобілізації жінок. Заяви про їх призов здійснюються проросійськими пропагандистами, які спробували відобразити постановку на облік медикинь як підготовку до мобілізації. "Жінок в армію ми не мобілізуємо. Як показує практика, російська пропаганда тут програла абсолютно і повністю. Але була, звичайно ж, суспільна напруга, було багато фейків, багато вкидів. Треба користуватися виключно офіційними джерелами інформації для того, щоби не було сумнівів", – повідомив Фітьо.
Цю думку підтвердив президент Володимир Зеленський. Він відкидає ідею мобілізації жінок на війну з Росією, про що відкрито повідомив під час пресконференції, присвяченій підсумкам 2023 року. "Мобілізація жінок? Ні, не підпишу", - запевнив президент.
У Центрі дезінформації при Раді національної безпеки та оборони попередили, що повідомлення про мобілізацію українських жінок є російською пропагандою. Вони пояснили, що обговорення, де депутати висловлюють свої погляди та пропозиції, є нормальною практикою. Але до військового обліку в Україні будуть залучати лише жінок із медичною освітою.
Крім того, своє бачення ситуації прокоментував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Він вважає, що висунення ідеї щодо мобілізації жінок не є до кінця обґрунтованим та може мати негативні наслідки, зокрема збільшення навантаження на ТЦК і заклади охорони здоров’я, викликати негативну реакцію у громадськості та призвести до збільшення кількості звернень громадян, що може вплинути на затримки в роботі органів державного управління та військових структур.