Володимир Вакуленко. In memoriam

"І йшов попереду тих, що його вб’ють, не ховаючи свою мову і свою любов, аж до смерті, яку мусив з’їсти сам, від початку і до кінця"

У день, коли Папа Римський, посилаючи Україні благі думки, каже: "…а найжорстокішими є чеченці й буряти" - чому ж? - бо "не належать до російської традиції",

в день, коли один поет, блискучий примножувач тієї самої "традиції", пише у фб: "слова иссякли и нескоро появятся" - і я не сумніваюся, що так і буде, бо мовчить він уже дев’ять місяців,

якщо не враховувати анонсів літературних подій з фуршетами й репостів книжкових новинок, –

у той самий день підтверджується смерть українського письменника, який писав дитячі казки та мав ясного, світлого сина, і не вмів ховатися

ні за стінами, ні за словами, тож коли по нього прийшли, чесно сказав, що буде з найближчими – з сином своїм і своєю землею – до самого кінця, навіть якщо всім разом судилося розділити на трьох одну смерть,

і йшов попереду тих, що його вб’ють, не ховаючи свою мову і свою любов, аж до смерті, яку мусив з’їсти сам, від початку і до кінця,

бо ті, з ким можна було її розділити, мали кожен і кожна свою власну смерть,

"російська традиція" має багато її і може роздавати, не скуплячись,

тож якщо сядете з "російською традицією" вечеряти або дискутувати, або розгорнете її на якійсь несподівано красивій цитаті, або приймете від неї хліба й вина, знайте: під манжетами в неї смерть, під обкладинкою у неї смерть, у кожному її слові смерть, для своїх і чужих смерть

і не своїм чи чужим – бо немає для неї своїх і чужих, а є лише ті, що пролізли крізь її горлянку, і ті, ким вона подавилась, –

отак вона відділяє тих, кому треба завдати смерті негайної, від тих, кому належить від смерті відстрочка,

тож якщо сядете з "російською традицією" вечеряти або дискутувати, або розгорнете її на якійсь несподівано красивій цитаті, або приймете від неї хліба й вина,

знайте: під манжетами в неї смерть, під обкладинкою у неї смерть, у кожному її слові смерть, для своїх і чужих смерть.

Смерть.

Джерело

Про автора. Остап Сливинський, письменник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.