Центр економічних стратегій (ЦЕС) презентував дослідження про українських біженців. Ми зібрали найцікавіші тези з цього 100-сторінкового дослідження.
Про що ви дізнаєтеся далі:
Недержавний аналітичний Центр економічної стратегії (ЦЕС) проаналізував наявні у відкритому доступі дані про українських біженців: дані офіційних державних установ, міжнародних організацій, ЗМІ та інші.
Також ЦЕС замовив онлайн-дослідження компанії Info Sapiens та опитав за допомогою sms-розсилки з посиланням на анкету українців за кордоном (їхні номери були у роумінгу) за географічними квотами відповідно до даних Європейської служби статистики. Анкетування пройшли 1003 людини у листопаді 2022 року та 404 респонденти у квітні-травні 2023 року. Таким чином аналітики отримали загальне уявлення про тенденції та процеси, що відбуваються з українцями за кордоном, хоча у багатьох виникають питання стосовно репрезентативності дослідження.
Загалом від 5,6 млн до 6,7 млн українців зі статусом тимчасового прихистку мешкали у світі на початок липня 2023 року. За оцінками ЦЕС, в Європі мешкає близько 3,8 млн українців, що втекли від війни.
Різниця між першою та другою хвилею онлайн-опитування каже, що російські удари по енергетиці минулої зими збільшили кількість українських біженців за кордоном на 300-500 тис.
Фото: Центр економічної стратегії
Географія біженців у Європі змінилася з листопада 2022 на квітень-травень 2023. На початку повномасштабного вторгнення Росії більшість українців тікали до Польщі. Але частка зареєстрованих там біженців зменшується.У листопаді Польща була прихистком для 42% опитаних, а навесні — для 26%, тоді як у Німеччині мешкало 18% респондентів в листопаді та вже 26% у травні.
Офіційні дані цю тенденцію підтверджують. Офіс ООН із прав людини (UNCHR) у своєму звіті у червні повідомляв, що Німеччина випередила Польщу за кількістю українських біженців. Як писало агентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на цей звіт, кількість біженців з України станом на 6 червня цього року становила у світі 6,28 млн, зокрема в Європі - 5,935 млн, з яких у Німеччині - 1 млн 69,7 тис., у Польщі - 992,7 тис. У топі країн з найбільшою кількістю зареєстрованих біженців з України також Чехія та Італія.
У вересні Польща закрила найбільший в країні центр прийому українців, повідомляв FT.
У більшості українські біженці за кордоном – це жінки з дітьми або люди похилого віку. Але ЦЕС побачив збільшення загальної частки чоловіків серед українських біженців у світі з 17% у листопаді торік до 22% у травні 2023-го.
В ЄС частка дорослих чоловіків, які отримали тимчасовий захист, збільшилася з 27% до 29% відповідно. Тобто, є тенденція до поступового зростання кількості дорослих чоловіків серед біженців.
Зазвичай це люди освічені. Більш ніж половина українських біженців (63%) мають вищу або незакінчену вищу освіту.
Фото: Центр економічної стратегії
Загалом біженців аналітики розділили на кілька умовних категорій. Чверть – це “класичні біженці”. Жінки з дітьми, зазвичай не дуже адаптовані до життя за кордоном.Ще 29% - “квазітрудові мігранти”. Вони й раніше були схильні до еміграції, тому більш адаптовані до нових обставин та більш задоволені життям за кордоном.
Ще стільки ж – це “професіонали”, які працюють або схильні працювати за своєю або суміжною професією, але які планують повернутися додому після закінчення війни.
Окрема категорія – люди з зони бойових дій, яких серед респондентів налічувалося 16%. Вони найменш адаптовані до нової країни, але найбільше готові робити кроки до адаптації. Найбільше їх мешкає в Німеччині – через високі соціальні виплати.
Трохи менше половини українських біженців (48% респондентів) мешкають в окремому житлі – квартирі чи будинку. Ще третина (30% опитаних) живуть разом з іншими українцями або місцевими або в гуртожитку чи центрі для біженців. При цьому переважна більшість (84%) задоволена житловими умовами.
Фото: Центр економічної стратегії
Серед тих, хто оплачує житло своїм коштом, найбільше мешкає у Польщі - 62%.Значно поменшало біженців, які отримують гуманітарну допомогу та допомогу з оформленням документів. Скажімо торік гуманітарну допомогу отримували більша частина опитаних хоча б раз, а навесні – 26%.
Три чверті українських біженців в Німеччині продовжують отримувати соціальну допомогу. І тільки 10% тамтешніх біженців з України не отримують взагалі ніякої допомоги.
А от у Польщі таких найбільше – близько третини опитаних не отримують жодної допомоги. Ба більше: 56% опитаних засвідчили, що соціальних виплат, які вони отримують у Польщі, не вистачає навіть для базових потреб.
Чим довше триватиме війна, тим менше українців повернеться додому. Навесні 41% респондентів планували повертатися точно, ще 22% скоріше планували повернутися. Це дещо менше, ніж показало опитування в листопаді торік. При цьому майже чверть (24%) відклали своє повернення.
Найбільш схильні до повернення мешканці центральних регіонів України, які наразі перебувають за кордоном. Також на бажання повернутися впливає рівень доходів вдома: хто заробляв більше до вторгнення, той більш охоче хоче повертатися. А от студенти та ті, хто роботи не мав в Україні, менш схильні до повернення.
Фото: Центр економічної стратегії
Загалом до України повернуться приблизно дві третини з українських біженців: 2,1-3 млн. Відповідно, за кордоном планують залишатися 1,3-3,3 млн українців, вважають аналітики ЦЕС. При цьому найбільш схильні до повернення люди старшого віку, а молодь та люди середнього віку планують залишатися за кордоном.Щоб спонукати українців до повернення, українська влада має співпрацювати з країнами ЄС після війни.
Вже зараз Швейцарія та Ірландія виплачують допомогу українцям для повернення додому. Наприклад, у Швейцарії компенсують витрати на квитки, житло і харчування під час переїзду.
Офіційний Київ має донести до європейських партнерів, що допомога Україні у поверненні біженців після війни буде великою підтримкою для її економіки, вважають аналітики ЦЕС. Це може бути допомога у відкритті, скажімо, курсів з перекваліфікації або програм з забезпечення житла в Україні.
Потрібне відкриття ринку праці ЄС для українців після війни, додають у ЦЕС. Можливість працювати в ЄС без бюрократичних перешкод для усіх українців може надати біженцям певності, що у разі потреби вони зможуть знову виїхати в ЄС.
Нарешті, важливо повернути додому студентів і школярів. Цей процес може стимулювати спрощений доступ до українських шкіл та університетів для тих, хто навчався за кордоном.