У цій статті ви дізнаєтеся про те:
Про це Еспресо розповів Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання, створеного у 2015 році як неурядова неприбуткова організація для допомоги уряду в проведенні середньо- та довгострокових економічних реформ для покращення бізнес-середовища в умовах політичної нестабільності.
"50% відсотків буде змінено, а скасовано буде 20%. Виявилося, що більше тисячі різних дозволів і ліцензій є обов'язковими для українського бізнесу. І протягом року вже багато зусиль уряд, громадянське суспільство і бізнес витратили на те, щоби переглянути кожен із цих дозволів і ліцензій. І вже зараз є результати. 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень було проаналізовано, і понад 20% було вирішено скасувати. 52% вирішено оптимізувати. Йдеться про те, щоб зробити їх зручними для отримання через "Дію" у два кліки або іншим чином спростити так, щоби вони не створювали проблем", – сказав він.
За його словами, бізнес здавна завантажений різними, часом досить дивними вимогами. Так, кілька років тому в Україні ще існувала норма про те, що на підприємствах мають видавати господарське мило. Та сама історія – з інструкцією щодо прибирання пилу.
"Саме таку інструкцію, згідно з законодавством, підприємці повинні були не тільки розробити для виробничих підприємств, а й погодити. Тобто десь працювали бюрократи, які формально повинні були читати багато цих інструкцій з прибирання пилу і на кожній з них ставити свої печатку та підпис", - розповів Дорогань.
Насправді ж підприємці повинні займатися розвитком бізнесу, а не паперовою роботою, підкреслив він.
За його словами, скасування непотрібних дозволів і ліцензій зекономить бізнесу понад 11 млрд гривень.
"Це гроші, які бізнес не витратить на юристів, на поїздки до бюрократів, на те, щоби стояти в чергах, на підготовку форм, копій документів", - сказав Дорогань.
Він зазначив, що нині планують цифровізувати ліцензії на імпорт та експорт і, на його думку, цей крок особливо необхідний з огляду на повномасштабну війну.
"Зараз, під час повномасштабної війни, на деякі категорії товарів у нас діє ліцензійний режим, і підприємці звертаються до органів влади для того, щоб отримати відповідні ліцензії. І кожен день, коли підприємці чекають на ці ліцензії, – це день, коли якісь товари не йдуть, не отримується експортна валютна виручка, гроші не надходять в Україну", - пояснив Дорогань.
"Є така річ, як граничний строк для здійснення розрахунків за експортом, там теж є довідки певні. Ми їх цифровізуємо для того, щоби спростити життя нашим експортерам", - додав він.
Малий і середній бізнес нині є надійною опорою економіки держави. Однак саме таким підприємствам триматися на плаву під час великої війни складно. Забезпечити розвиток і стабільність може вихід на європейський ринок. У ЄС також вбачають цінність у малих підприємствах і радо їм допомагають.
"Малий бізнес є джерелом інновацій, джерелом працевлаштування та регіонального розвитку, а також інструментом для цифровізації та зростання економіки. Це все причини, чому ми тут. Аби підтримати українських підприємців", - сказав Станіслав Тошков, координатор сектора економічної співпраці з ЄС.
Проте, аби повноцінно вийти на міжнародний ринок, потрібно ретельно працювати. Зокрема на Україну чекає шлях реформ і змін у законодавстві для узгодження норм зі стандартами ЄС. Дерегуляція розв'яже бізнесу руки й відкриє нові можливості. Підприємці зможуть власними силами розвиватися, створювати нові робочі місця, потужності та завойовувати іноземні ринки.
Зараз цьому активно сприяє Європейський Союз, зокрема наданням грантів і кредитів.
Уже тисячі українських підприємців отримали шанс на масштабування своєї справи завдяки грантам від EU4Business. Серед них і пані Надія, власниця пекарні із Сіверськодонецька.
Хлібобулочні вироби її родина випікала ще з 1992 року, однак повномасштабне вторгнення росіян внесло свої корективи. Сім'ї Андрухових довелося тікати до Бучі й залишити знищені виробничі приміщення, склади та техніку в рідному місті. Жінка зізнається, що вже не мала надії повернутися до справи всього свого життя. Але її сини не розгубилися й запропонували податися на грант.
Завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу маленька пекарня "Дім Буланжері" отримала нове життя в Бучі. Тепер родина Андрухових знову частує відвідувачів смачними круасанами та свіжоспеченим хлібом. Втім, без грантів від ЄС цього бізнесу могло й не бути, адже запуск мініпекарні в Бучі обійшовся родині у понад 800 тис. гривень.
Як розповів син пані Надії Євген Андрухов, із першого гранту закупили хлібопіч, необхідне обладнання, а з інших поступово працевлаштували людей і запустили бізнес.
З початку повномасштабної війни Європейський Союз виділив понад 1 тис. грантів на розвиток малого і середнього бізнесу в Україні. З них 350 отримали саме жінки. Таким чином Європейський Союз допоміг багатьом українцям повернутися до улюбленої справи або почати щось унікальне та своє. Кожен новий український бізнес - це крок до економічної стабільності та впевненого майбутнього.
За словами Олексія Дороганя, уряд і громадянське суспільство з 2014 року доклали титанічних зусиль для того, аби впроваджувати європейське законодавство в Україні.
"Частковим свідченням цього є те, що була рекомендація розпочати переговори про вступ України в Євросоюз. І зрозуміло, що і Євросоюз, і інші донори доклалися до того, щоби такі організації, як наша, щоб уряд ефективно працював над тим, аби впроваджувати європейське законодавство", - сказав виконавчий директор Офісу ефективного регулювання.
За його словами, у реформі дерегуляції також є підтримка Європейського Союзу, зокрема консультаційна.
Своєю чергою підприємці через бізнес-асоціації можуть подавати уряду пропозиції щодо скасування чи зміни дозволів і ліцензій, які заважають бізнесу.
Влада старається дослухатися до пропозицій, але не всі питання можуть бути оперативно вирішені.
"Є три групи проблем українського бізнесу. Це такі питання, які дуже на слуху: бронювання працівників, поїздки за кордон, податкові накладні. Це речі, які виходять поза мандат Міністерства економіки та з якими важко впоратися, бо це дуже складні питання, які потребують широкої дискусії в суспільстві й серйозних змін", - пояснив Дорогань.
"Група, над якою ми працюємо, – це не такі політично відомі, але все одно дуже дорогі для підприємців вимоги, дозволи, ліцензії. Бо коли народні депутати або урядовці приймають закони, за якими вони витрачають гроші з державного бюджету, то ці гроші всі рахують. Ми слухаємо ефіри про державний бюджет, витрачено чи не витрачено, є гроші чи немає грошей. А коли ці закони витрачають гроші підприємців, то ці гроші ніхто особливо не рахує, крім підприємців, власне. І якраз через реформу дерегуляції через сайт regulation.gov.ua підприємці можуть повідомити, поскаржитися. Уряд іде, як правило, назустріч і переглядає ці дозволи та ліцензії", - додав він.
За його словами, раніше було скасовано багато законів і постанов, але зміни поки що не надто відчутні для підприємців. Для них важливий не сам факт скасування, не кількість сторінок в урядовому документі, а їхній вплив безпосередньо на бізнес.
"Їх (підприємців, - ред.) усе ж таки більше хвилюють не кількість сторінок законодавства, які вони читають, а те, чи потрібно їм оформлювати ту чи іншу ліцензію, чи потрібно йти в податкову для того, щоби той чи інший дозвіл, ліцензію отримати. Чи можна це зробити в декілька кліків через "Дію", без корупції, без черги, без посередників. Якраз над другим ми активно і працюємо з урядом", – резюмував Дорогань.