З першого дня повномасштабного вторгнення російське окупаційне військо використовує низку далекобійних засобів ураження для терористичних ударів по території України наземного, морського та повітряного базування. Втім, обмежені запаси ракет, які РФ наразі не здатна поновлювати в необхідних їй обсягах, змусила окупантів вдатися до використання для терористичних обстрілів українських міст оборонної зброї — зенітних ракетних комплексів С-300 та С-400.
Вперше про застосування російськими військами ЗРК С-300 саме для наземних ударів стало відомо у липні 2022 року — тоді очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім повідомив, що ворог вдарив ракетами з С-300 по Миколаєву та його околицям.
Тоді до такої новини можна було б поставитися скептично, якби не одне “але” — окупанти тренувалися бити зі своїх С-300 по наземних цілях ще задовго до повномасштабного вторгнення. Зокрема у 2017 році підрозділи зенітних ракетних військ російського Східного військового округу проводили “електронні пуски” зі своїх С-300 по “бронемашинам умовного противника”. А от в Білорусі такі навчання проводилися ще раніше — у 2011 році.
ЗРК С-300 РФ, фото: gettyimages
Загалом же функцію ураження наземних цілей ЗРК С-300 отримав ще за часів СРСР, але тоді над такою опцією оборонної зброї серйозно не задумувалися, оскільки це було дуже дорогим задоволенням за умови наявності тих же оперативно тактичних ракет. Втім, як бачимо, наразі окупанти не зважають на вартість ракет, щоб бити ними по містах України.
Згодом окупанти перейшли на масове використання своїх зенітних ракетних систем С-300 по українських містах на Миколаївщині, Харківщині, Донеччині тощо. І передусім тут варто зазначити таке — суто з технічного боку з С-300 цілком можна поцілити по об’єкту з відомими координатами. Питання в тому, що спосіб наведення ракети — радіокомандний, тобто для більш-менш точного удару необхідно мати пряму радіолокаційну видимість між РЛС та ракетою, і в такому випадку ефективна дальність С-300 становить близько 25-30 км — фактично в зоні досяжності наших артилерійських систем.
На нижній світлині — осколково-фугасна БЧ ракети 5В55К, яку окупанти запускають зі своїх С-300
Тому в окупантів був вибір — або ж ризикувати своїми С-300, або ж здійснювати пуски зі значно більших відстаней, коли керування ракетою проходить лише на початковій ділянці траєкторії, а потім ракета летить “кудись туди”. І в такому випадку ціллю для обстрілів є не якийсь визначений об’єкт, а населений пункт в цілому.
Попри те, що спочатку окупанти використовували свої С-300/C-400 для ударів на півдні та сході України, згодом вони почали застосовувати для ударів по наземних цілях і ті ЗРК, які російська армія розташувала в Білорусі. Так, наприклад, 28 липня 2022 року з Білорусі були здійснено декілька десятків пусків з ЗРК С-300/C-400 по Чернігівщині на дальності понад 112 км.
Тривалий час ворог використовував для ударів зі своїх ЗРК ракети 5В55, які могли бити по наземних цілях на відстані до 120 км та 133 кг бойової частини. Разом з тим, згодом стало відомо, що РФ почала використовувати також і ракети 48Н6ДМ від С-400, які мають більш ніж вдвічі більшу дальність у 250 км та 180 кг бойової частини. Ця ракета летить із неймовірно високою швидкістю, до 2,5 км/c, тому максимальну відстань може подолати за декілька хвилин.
Дальність пуску російських С-400 з Білорусі
Тому актуальним стало питання пошуку способів протидії такій загрозі, і в цьому питанні насправді є низка нюансів, які треба враховувати.
Як ми вже відзначали, єдиний доступний наразі спосіб протидії загрозі з С-300/C-400 — знищення безпосередньо пускових установок. Знищувати безпосередньо ракети, які запускаються з цих ЗРК, ми поки що не можемо, оскільки летять вони за балістичною територією і тому для їх збиття необхідно мати саме комплекси протиракетної оборони.
ЗРК Patriot, фото: gettyimages
Станом на сьогодні Україна не має засобів, які б могли ефективно збивати ці ракети. Разом з тим, ситуація має змінитися з постачанням такої зброї, як ЗРК Patriot у версії PAC3 з ракетами MSE (наші військові вже проходять навчання на американський ЗРК, щоправда, наразі не повідомлялося, яку саме версію отримає Україна), а також ЗРК SAMP/T, який нам мають поставити Італія спільно з Францією. Ці два комплекси зможуть ефективно протистояти ударам з російських ЗРК С-300/C-400.
Олексій Левков, Defense Express - спеціально для Еспресо.