Якби не криза 1998 року, президентом Росії міг би стати Нємцов, - Макфол

Американський політик та дипломат, посол США у РФ в 2012–2014 роках Майкл Макфол вважає, що Росію після Бориса Єльцина замість Володимира Путіна міг би очолити Борис Нємцов

Таку думку він висловив в інтерв'ю проєкту "Донбас Реалії".

"Це (призначення Путіна кандидатом у президенти на виборах 2000 року - ред.) було зовсім випадково, це було пов'язано з економічною кризою серпня 1998 року в Росії. Якби цієї економічної кризи не було, був би інший кандидат - Борис Нємцов. Якби його призначили, не Путіна, я переконаний, що історія Росії і історія російсько-американських відносин була б зовсім іншою", - зазначив Макфол.

Читайте такожАдміністрація Байдена та країни НАТО мене не почули, - експосол США Макфол про необхідне для перемоги України до кінця року

При цьому дипломат не погоджується з тим, що росіяни тоді нібито мали попит саме на таку фігуру як Путін, а не як Нємцов.

"Путін не хоче, щоб люди у це вірили. Путін хоче, щоб люди думали, що був великий попит на Путіна від народу. Мовляв, потрібен був такий Путін на противагу Єльцину. Але Єльцин сам його призначив. Він кілька років працював за Єльцина, а до цього він працював у Собчака в Петербурзі. Тобто він був у цій системі, він був системною людиною свого часу. Це перше, найголовніше. Без Путіна, без цього призначення Єльцина, я вважаю, історія була б іншою", - наголосив Майкл Макфол.

Як Нємцов перейшов з влади в опозицію

Фізик за фахом Борис Нємцов у пострадянській Росії вважався одним з наймолодших та найуспішніших політиків-реформаторів.

У 20-річному віці обраний народним депутатом. Потім очолив рідну Нижньогородську область. 

Був одним з фаворитів Єльцина.

1997 року за його особистим запрошенням переїздить до Москви, де отримує призначення в уряді Віктора Черномирдіна: спершу - міністром палива та енергетики, потім - першим віцепрем'єром.

У 98-му втратив посаду заступника голови уряду РФ. Рішення приймалося на тлі економічної кризи 1998 року, однак, як пізніше не заперечували основні причетні до нього фігуранти, основною причиною звільнення був конфлікт Нємцова з покійним нині олігархом Борисом Березовським навколо приватизації стратегічних промислових підприємств та концернів (Газпром, Норильський нікель та інші).

У 2000-их перебував у жорстій опозиції до режиму Путіна, що після вторгнення до України у 2014 році лише посилилася. Організовував антивоєнні марші.

Застрелений поблизу Кремля 27 лютого 2015 року.