Ми не цінуємо те, що ми маємо, поки ми це не втратимо.
І західна фінансова допомога тому яскравий приклад. І ні, ми ще не втратили її. Але навіть ризики того, що через передвиборче політиканство у США ми можемо не отримати грошей, змушують зрозуміти та відчути, а що було б без цієї безпрецедентної допомоги. Допомоги, якій немає аналогів у світовій історії. Загальний обсяг вже узгоджених сум, які Україна отримала з початку року, складає 277 млрд доларів. Такого не було ніколи.
І наявність такої допомоги сприймається як належне. Як і те, що під час війни у нас є стабільний курс валют і чорний ринок не відрізняється від офіційного в 100 раз. Як і те, що під час війни інфляція в країні знизилась до 5 відсотків, тобто майже відсутня, попри стандартні стрибки цін на яйця. Як і те, що, незважаючи на війну, яка триває вже 2 роки, в Україні досі не відбулося підвищення податків. Ба навіть більше, певний час діяли податкові пільги. Це нонсенс під час війни, взагалі то.
Як і то, що у нас повні магазини, не тільки товарів, а й людей, які ці товари купують. І це не можна скидати на корупціонерів. Ні, корупціонери — то про купівлю преміум-авто під час війни, і це також є, а от супермаркети наповнені звичайними людьми. Диво чи ні, але в телеефірах постійно питають економістів, а що там зі зростанням доходів людей. Під час війни. Під час агресії сильного ворога. Під час окупації частини території ядерною державою, яка кидається кожен день своїми ракетами та шахедами.
Читайте також: Ми програємо без допомоги Заходу
В Україні ні на день не зупинялись соціальні виплати й банківські платежі. Пенсії та стипендії виплачують, як за годинником.
Люди, схоже, почали сприймати таку аномальну ситуацію, як належну. Забуваючи, що це, бляха, диво. Це унікальна історія. Так, взагалі то, не буває.
І тому раптом поява розмов про План Б від Нацбанку і Мінфіну всіх раптом застала зненацька. Як так "непопулярні кроки"? Як так? Ми не хочемо. Дайте зростання пенсій і зарплат.
І треба розуміти, що поки що всі аналітики закладають план А. Тобто очікують, що рано чи пізно американці проголосують допомогу нам. Тому план Б — це просто необхідність "по роботі". Вони мають його мати.
Але що ж там може бути?
З боку Нацбанку це, звісно, запуск друкарського верстата. З відповідними наслідками, яких не уникнути у разі чого. Тобто більша інфляція в наслідок девальвації гривні. Ми бачили це влітку 2022 року, поки західна допомога ще не систематизувалась і не надходила ритмічно.
Читайте також: Столітня війна
З боку Мінфіну — зростання податків, в тому числі на споживання. Так-так, мова про акцизи та ПДВ. І податків для бізнесу, в тому числі того, хто сидить на спрощених схемах, не маючи на це морального права. І підвищення тарифів. До ринкового рівня. Бо сплачувати різницю і перекривати для всіх пільгові тарифи грошей вже не буде. Тобто зростання вартості електроенергії та опалення. Радикальне зростання.
Можна було б ще пошукати гроші на митниці. Звісно. Але ж ми з вами дорослі люди й розуміємо, що там все одно не знайдуть, а гроші будуть потрібні вже.
Приємно це? Звісно ні. І добре, що це лишень план Б на крайній випадок. Але про нього треба говорити. Щоб більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу. І щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.