Парламент має розглянути документ 7 жовтня, так написано у плані роботи депутатів на тиждень. Але голова фракції "Голос", перший заступник податкового комітету Ярослав Железняк прогнозує, що документ взагалі знімуть з розгляду.
Проєкт змін до Податкового кодексу і не тільки містить більше сотні сторінок. При доопрацюванні до другого читання документ зібрав 11,3 тис. поправок нардепів, із них врахували лише 127.
Журналістка "Еспресо" Ольга Чайка запитала економічних експертів, чи справді цей законопроєкт антиолігархічний, як зміни вплинуть на пересічних громадян і якими будуть основні джерела надходжень до бюджету.
Павло Яворський, асоційований дослідник Київської школи економіки, співавтор дослідження "Економічний вплив змін, створюваних законопроєктом 5600, на ринок нерухомості та національну економіку":
Мета цього законопроєкту, як я її бачу — залучити додаткові кошти до державного бюджету. Цей законопроєкт підвищує рентні плати, акцизи на викиди, на видобування корисних копалин. Це частково стосуватиметься олігархів, бо ці сфери є частиною їхнього бізнесу. Але також це буде стосуватися всіх інших, хто займається цим бізнесом.
Там також є підвищення плати за використання водної поверхні — тобто на транспортування річками України.
Ще є норми щодо мінімального податкового зобов’язання щодо землі — тобто встановлюється таке зобов’язання на сільськогосподарську землю. Це буде стосуватись людей, які є власниками с/г землі, які обробляють її самостійно або здають в оренду.
Підвищуються різноманітні акцизи. На алкоголь, на тютюнові вироби — відповідно до попередньо затвердженого плану. За заготівлю деревини підвищується плата.
Те, що навряд чи значно буде стосуватися олігархів — це підвищення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) при реалізації нерухомості. Якщо зараз у разі виконання певних умов ставка складає 5%, то тепер для третього і наступного продажу квартир за рік буде становити 18%. Це стосуватиметься людей та бізнесу, які інвестували у квартири з метою перепродажу.
У редакції до першого читання була норма про зміни нарахування податку на додану вартість (ПДВ), потім її вилучили. Щоб трошки окреслити — зараз ПДВ нараховується тільки на перше постачання нерухомості. А на друге/третє/четверте — вже ні. Відповідно до нашого дослідження, це б призвело до зростання ціни нерухомості у новобудовах приблизно на 5% Відповідно, впав би обсяг реалізації. Проте бюджет би виграв — він би отримував до 4 млрд грн на рік.
Але бюджет не може бути єдиною метою податкової та економічної політики держави. Бо може бути так, що бюджет виграє, а всі інші програють. І якщо порівнювати втрати продавців і покупців та виграш бюджету — який ще невідомо, як буде використовуватися і з якою ефективністю, то економічні втрати можуть переважати.
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії:
Законопроєкт №5600, я б сказав, — це класичний ресурсний законопроєкт, який приймається кожного року. Він не є антиолігархічним. Навіть у першій версії найбільш антиолігархічне, що там було — це ініціатива Кабміну істотно збільшити податкове навантаження на рудний бізнес.
Суть була в тому, що базою нарахування рентних платежів мала стати не собівартість, а індекс IODEX 62% FE CFR China, який відображає реальну ціну руди у порту Китаю. Це істотно більший показник. Якщо собівартість — це $25-30, то на момент, коли уряд виходив із цією ініціативою, ціни на руду перевалили за $150 за тонну і рухалися вгору. Навіть зараз вони становлять порядка $120.
Друга складова цієї ініціативи — диференціювати ставки рентних платежів. За умови високих цін на руду ставка мала бути до 18%. За умови низьких цін — кілька відсотків. Але між читаннями дуже сильно змінилися умови. Якщо не вдаватися у деталі — то при ухваленні законопроєкту у нинішній редакції при ціні менше $105-107 видобувачі будуть платити менше ренти у держбюджет, ніж зараз.
Олег Нів'євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань:
Якщо законопроєкт №5600 буде ухвалений і введений в дію, власники земельних ділянок можуть очікувати додаткових податків.
Зараз, якщо у вас є пай або просто земельна ділянка с/г призначення, то ви, як власник, сплачуєте земельний податок у районі 300 грн — в залежності від регіону, від цільового призначення ділянки тощо.
Законопроєкт №5600 запроваджує так зване мінімальне податкове зобов’язання, відповідно до якого власник земельної ділянки повинен сплачувати не менше 1200 грн. Це в середньому по Україні, залежно від території сума відрізнятиметься.
Якщо ви здаєте земельну ділянку в оренду, і є договір, він зареєстрований, то швидше за все, не потрібно буде сплачувати цей податок. А підприємство, яке офіційно орендує земельну ділянку, не буде нічого доплачувати, якщо сума майже усіх його податків буде перевищувати поріг близько 1200 грн. Якщо ж сума податків не буде дотягувати до умовних 1200 грн — різницю треба буде перерахувати до державного бюджету.
Підсумовуючи, власникам земельних ділянок треба буде сплачувати більше податків. Формальний привід — боротьба з тіньовим сектором. Але треба розуміти причини виникнення тіньового сектору. Наприклад, зараз можна здати земельну ділянку в оренду на термін від 7 років, не менше.
Агія Загребельська, колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України, співзасновниця "Ліги антитрасту":
Справжніх антиолігархічних чи антиахметівський норм до другого читання не залишилося.
Там, звичайно, ще є певне підвищення екологічного податку, закриття схеми, яку в тому числі використовували олігархи, щодо зменшення податкового навантаження за рахунок списання збитків за рахунок попередніх періодів. У цій частині певне збільшення податкового навантаження, в тому числі на бізнес олігархів, буде — але це не суттєво порівняно з тим, що мало б бути, якщо б норми про підвищення рентної ставки на руду і зелений акциз дожили до другого читання.
Я думаю, що плани залучити до держбюджету 30 млрд грн за допомогою цього законопроєкту — це дуже оптимістичний показник, якого навряд чи вдасться досягнути. Думаю, в реальності сума буде щонайменше вдвічі меншою, ніж 30 млрд.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна:
Законопроєкт передбачає переважно підвищення податків. Плюс у редакції до першого читання він містив багато норм, які були щонайменше сумнівними.
Найбільш страшна норма, яка там була — про податкову заставу. Її, на щастя, викинули. Суть була в тому, що якщо у податківця є претензія — то майно власника може бути оголошено податковою заставою навіть до узгодження податкових зобов’язань. Тобто податківцю щось примарилося — і ваш бізнес зупинено, ви не можете нічого робити. Це — спосіб тиску на бізнес.
У редакції до другого читання є норми, які будуть впливати на певні категорії пересічних громадян.
Наприклад, мінімальні податкові зобов’язання для власників земельних ділянок. Наскільки я знаю ідеологію цієї норми — її впроваджують для того, щоб ті, хто здають свої земельні паї в тіньову аренду і отримують прибуток, сплачували з цього хоч якийсь податок. Мені важко судити, наскільки це виправдано.
Передбачено збільшення акцизів на алкогольні і табачні вироби. Що стосується сигарет — це зобов’язання України перед Європейським Союзом.
Але питання з акцизом на сигарети стало дуже гарячим, тому що коли зростає акциз — треба мати надійний захист від зловживань. Адже зростає прибуток тих, хто цей акциз не сплачує. І зараз ми маємо страхітливі обсяги нелегальних продажів сигарет — за останніми даними це 16% від ринку. Буквально позаминулого року це було 4%. Очевидно, що акциз збільшено до такої міри, що він став серйозним стимулом для шахраїв.
Законопроєкт №5600 заклали у презентацію проєкту бюджету на 2022 рік — і це, якраз, нормально. Проєкт подали завчасно. Вдалося його обговорити, вичистити шкідливі норми.
Що стосується надходжень до бюджету в обсязі 30 млрд. грн — це стратегічне питання. Якщо мета — зібрати побільше грошей і витратити їх, то вона неправильна. Вона не дозволить нашій економіці розвиватися швидкими темпами.