Якщо наші проблеми прийдуть на ваш поріг, доведеться платити не грошима, а своїми життями, — Мустафа Джемілєв до європейців
14 грудня лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв отримав найвищу польську нагороду — орден Білого Орла з рук Президента Польщі Анджея Дуди. В інтерв'ю він розповів про польсько-український діалог за нового уряду Польщі, прогнози саміту ЄС, російську загрозу для Європи і звільнення Криму
Про це йдеться в інтерв'ю виданню Sestry.
У Польщі цього тижня сформувався новий уряд. Чого очікувати Україні?
Я думаю, це нам на користь. Українці знають Дональда Туска давно. Він проєвропейський політик, який дуже підтримує нашу країну. І, я думаю, дуже скоро зникнуть ті непорозуміння, які виникли останніми місяцями. Туск буде лобіювати наші інтереси як у Сполучених Штатах, так і в Європі. Тому в нас доволі оптимістичні очікування.
У Брюсселі 14-15 грудня відбувається саміт лідерів ЄС, на якому вирішується питання про початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. Яких очікувати новин?
Є країни, які не дуже дружні до України. Йдеться про Угорщину, Словаччину, а також частково віднедавна Нідерланди. Тому будуть проблеми. Але більшість все ж підтримують Україну. Однак, оскільки всі рішення ухвалюються консенсусом, для нас це, звичайно, великі складнощі. Було б добре, якби Угорщина погодилась на підтримку тої допомоги, яку планує Євросоюз для України. Це дуже важливо.
Які маєте очікування від дискусії, яка розгортається у Сполучених Штатах щодо підтримки України? Йдеться, зокрема, про 61 мільярд доларів для нашої держави, за які має проголосувати Сенат. Напередодні водночас стало відомо про виділення президентом США Джо Байденом 200 мільйонів доларів для України, але цього недостатньо, щоб перемогти Путіна — потрібна системна підтримка. Як цього добитися?
Проблема в тому, що Захід підтримує Україну, але завжди трохи запізно. Для нас дуже важливо, щоб допомога була швидкою, оперативною. Якби ті санкції, які зараз існують, були запроваджені проти Росії у 2008-му, коли вона окупувала частину території Грузії, або хоча б після анексії Криму у 2014 році, то картина була б зовсім іншою. Ми вдячні і за те, що є. Та все ж, США — не монархія, хто б там надалі не був при владі — хай навіть і Дональд Трамп. Президент не все вирішує, є парламент. Тому з надією ми дивимось у майбутнє. Але те, що вони завжди запізнюються, — це факт. Для нас дуже важливо, щоб рішення були швидкими. Затяжна війна не в наших інтересах.
Видання The Wall Street Journal пише, що у 2024 році Україні не варто очікувати звільнення територій, включно з Кримом. А як ви дивитеся на це питання?
Більш оптимістично. Я сподіваюся, що все ж таки в наступному році ми звільнимо Крим. І цього очікують наші співвітчизники на півострові. Ми сподівались, що це буде ще цього року, але так вже вийшло. Наступного року буде краще. Такої ж думки дотримується й новий міністр оборони. Рішення Зеленського призначити Рустема Умєрова було одним із найвдаліших. Коли ми спілкуємося з нашими співвітчизниками з Криму, вони завжди запитують: "А чи не зрадять нас? Чи не домовляться про мир і поступляться Кримом?" Заява Зеленського про те, що не буде кінця війни, поки ми не звільнимо кожен квадратний метр нашої території, а також призначення Рустема Умєрова дуже надихнули наших співвітчизників.
У Страсбурзі 13 грудня відбулися слухання щодо системного порушення Росією прав людини в тимчасово окупованому Криму. Наскільки це важливо?
Ми дуже вдячні як Парламентській Асамблеї Ради Європи, так і Європарламенту за їхні рішення щодо України. Але, на жаль, вони не завжди виконуються. Ми, корінні жителі Криму, дуже вдячні передусім за резолюцію кінця 2021 року. Там 98 пунктів. У пункті №60 чітко говориться, що має робити Україна щодо Криму. Перше — ухвалити закон про корінні народи. Друге — ухвалити закон про статус корінного кримськотатарського народу. Третє — внести зміни до Конституції України щодо Криму, а саме, переформатувати нині існуючу юридично автономну республіку в національно-територіальну. Перший пункт був виконаний 1 липня 2021 року — тоді Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи. На черзі вже другий закон — про статус кримськотатарського народу. Третій пункт виконати буде доволі важко, бо ми не можемо змінити Конституцію у воєнний час.
Дональд Туск спочатку у Варшаві, а потім і в Брюсселі заявив, що війна в Україні — це справа всього Заходу, і що союзники мають єднатися задля порятунку демократії. Бачимо, як на очах накопичується втома у світі від війни в Україні. Що в ці дні ви хотіли б сказати світові?
На Заході кажуть: "От, ми втомились від війни. У нас свої проблеми". Так завтра ті проблеми, з якими ми зіштовхнулися, можуть прийти на ваш поріг, і вам доведеться платити не грошима, а людськими життями. Туск це дуже добре розуміє. Бо точно знає, що після України, якщо, не дай Боже, ми програємо, на черзі будуть балтійські країни й Польща. Я дуже сподіваюся, що світові політики прислухаються до Туска.
- Актуальне
- Важливе