Раніше — бізнесвумен та топменеджерка у міжнародній компанії. Очолювала наглядову раду Української будівельної спільноти, входила до правління Офісу ефективного регулювання, співзасновниця Спілки українських підприємців. Магістр з бізнес-адміністрування, сертифікований аудитор.
В ефірі програми "Еспресо: капітал" на телеканалі Еспресо Олена Шуляк розповіла, якої економічної ідеології дотримуються у правлячій партії, у чому суть реформи містобудування і чому критики не праві, а також відповіла на питання економістів Ігоря Бураковського, голови правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, та Гліба Вишлінського, очільника Центру економічної стратегії. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.
Яку економічну політику відстоює партія "Слуга народу"? Ми пам’ятаємо, що коли у 2019-ому році партія тільки зайшла до парламенту, говорилося про те, що ви — лібертаріанці, тобто за вільну економіку. Пізніше сказали, що це вже якийсь український центризм. Я не дуже розумію, що під цим мається на увазі. Тепер, як голова партії, скажіть, яку економічну політику ви все ж таки сповідуєте.
Буквально два слова про ідеологію. Тому що дуже часто журналісти беруть якісь вирвані з контексту слова наших колег, членів нашої команди, і інколи…
Я цитував Руслана Стефанчука і Олександра Корнієнка.
Корнієнко, Стефанчук, Арахамія… У нас цьогоріч у березні проходив з’їзд партії. І там була презентована доктрина. Вона, до речі, укладена партією і знаходиться у вільному доступі, можна зайти, почитати-подивитися, там є певний розділ, який стосується ідеології.
Так, дійсно, наші ідеологічні засади — це центризм. Іноді над нами трошки жартують і кажуть, що немає такої ідеології. Але про центризм писав ще Арістотель у своїй "Політиці" і такі відомі політики, як Тоні Блер (колишній прем'єр-міністр Великої Британії, — ред.), чи Білл Клінтон (42-й президент Сполучених Штатів Америки з 1993 до 2001 року, — ред.), чи навіть Джастін Трюдо (прем'єр-міністр Канади з 2015 року, — ред.) також є центристами, які десятиріччями сповідують ці ідеологічні засади.
Що таке центризм у нашому розумінні? Ми дуже хочемо приймати виважені державницькі рішення, які повинні спиратись на те, що хоче більшість наших українців. І в нашій доктрині, у програмі партії чітко прописано, яку країну ми будуємо. Ми точно знаємо, що потрібно робити. Але інколи ми можемо застосовувати різні методи. І ці методи, які ми застосовуємо для того, щоб досягати цілей, одні називають правими методами, інші кажуть, що це ліві, хтось каже, що це лібертаріанські методи. Але насправді не важливо, якими методами ти досягаєш поставлених цілей. Головне, щоб це відбулося.
Наведу приклад: у нашій доктрині написано, що ми точно за економічні свободи. З одного боку. А з іншого, ми соціально будемо захищати кожного українця. І ми із партією вже показали, як ми будемо допомагати бізнесу, які бар’єри ми будемо змінювати, знищувати. Приклад — це ринок землі. Я думаю, що це одна із тих реформ, якою буде точно пишатися парламент IX скликання. Тому що зняти ті обмеження, які десятки років висіли в Україні і не давали розвиватися українському ринку — це вартує того, щоб пишатися такими рішеннями.
Але з іншого боку, не зважаючи на те, що ми знімаємо такі заборони і певні регулювання, ми все ж таки хочемо, щоб держава займалася питаннями як-то обмежувала монополії, обов’язково. Ви також бачите, що у нас є певні рухи в цьому плані, і обов’язково захищала соціально незахищені верстви населення.
Ну ось, про якісь предметні зміни. Про землю — так, я погоджуюся з вами, це велика реформа. Але були лібертаріанські зміни, наприклад, легалізація грального бізнесу. Це цілком в рамках лібертаріанської ідеології.
Так, це також.
Але при тому ви не легалізували проституцію, наприклад, або вживання марихуани. Це не було легаліховано. Хоча лібертаріанство якраз про те, що все має бути дозволено.
Лібертаріанство — да, це щоб повністю все було дозволено. А може там і держава не дуже потрібна, при такій дуже широкій свободі. Але ми не хочемо, щоб держава була таким нічним сторожем і не впливала на певні сфери життя. Точно такого не хочемо.
Дивно, чому саме гральний бізнес, а не якісь інші, теж сумнівні з точки зору моралі, сфери?
Гральний бізнес — ви ж пам’ятаєте, було дуже багато політиків, які навіть по нашій, київській, Троєщині ходили і обіцяли, що вони щось змінять, що гральні автомати, якісь приміщення, які незаконно-нелегально використовувалися, вони будуть упорядковані. Але ні в кого не виходило. У нас вийшло і прибрати з вулиць гральні автомати, і дозволити бізнесу легально чесно працювати.
Є там одна проблема, пов’язана з гральним бізнесом — ми не отримали певні податкові надходження. Але над цим зараз працює наш податковий комітет і розглядаються відповідні законопроєкти у Верховній Раді. Вони вже готуються на друге читання, щоб все ж таки і податкові надходження були збільшені.
Але в будь-якому разі чесні зрозумілі прозорі правила гри і впорядкування певних моментів — це точно на плюс.
Не вдалося з медичним канабісом, ми бачили певний спротив у Верховній Раді. Але побачимо, може наступний рік буде більш плідний на такі ініціативи.
Щодо інших лібертаріанських ініціатив. Ви просуваєте зміни у містобудівній документації, у правилах…
Реформу містобудування.
Реформу містобудування, яка справді створює дуже велику свободу для забудовників…
Не створює. Пане Андрію, не створює.
Я кажу словами ваших критиків, які кажуть, що з одного боку ви повністю усуваєте громадськість, навіть деякі ваші однопартійці, наприклад, Дмитро Гурін або Ганна Бондар про це відкрито кажуть. Також вас критикує спільнота архітекторів, які кажуть, що ви і архітекторів відсуваєте від процесу містобудування, і що це може бути навіть небезпечно, тому що…
Да, будинки будуть падати, сказали архітектори.
…тому що не буде архітектурного нагляду і, відповідно, вони не зможуть проконтролювати, щоб застосовувалися правильні матеріали, які передбачені проєктом, щоб не було змін у самому проєкті. Що можна на це відповісти?
Нам не вистачить і трьох годин, якщо ми будемо на цю тему говорити. Вам подобається ситуація із містобудуванням, із будівництвом у місті Києві, наприклад, чи в Одесі?
Не дуже.
Ну, мабуть, ми не знайдемо киянина, який не скаже: "незаконні забудови", "бетонне гетто", оці постійні протести, коли руйнуються пам’ятки культури, забудовуються зелені зони, немає жодних важелів впливу, щоб цю ситуацію змінити.
Критики про це й кажуть, що за вашим законопроєктом достатньо буде сплатити штраф…
Це неправда. Критики хочуть зацементувати ситуацію такою, яка вона є зараз. А як є зараз — це корупція на місцях, за будь-який дозвільний документ — плати, отримати містобудівні умови та обмеження — плати.
Місцева влада, нечесні забудовники, правоохоронні органи, криміналітет — це таке величезне кубло, яке зав’язано і покриває один одного, і з цим потрібно щось робити.
Законопроєкт дуже простий: цифровізація, усі процеси, усі учасники працюють в електронній системі. Чиновники — також. Зробив, видав, підписав електронним підписом — все видно. Архітектори також працюють, проєктна документація вся залита до електронної системи. Не у pdf-файлах чи із якимись підробленими печатками, а як електронний документ знаходиться в електронній системі. Усі інші — інженери технічного нагляду, експертні організації, усі-усі бачать, усі працюють. Громадськість також бачить.
Тобто перший пункт — це цифровізація, другий — це обов’язок органів місцевого самоврядування контролювати і реагувати на незаконні забудови. Ми зараз бачимо: місто Київ, десятки об’єктів, які будуються незаконно. Місцева влада закрила очі, нічого не бачить. Тепер у законі ми чітко прописали: це ваш обов’язок моніторити. І якщо ви знайшли незаконну забудову — а в законі ми прописуємо: цільове призначення земельної ділянки неправильно використовується — незаконна забудова, немає дозвільних документів — незаконна забудова, перевищили поверховість або щільність забудови — незаконна забудова.
І органи місцевого самоврядування вносять інформацію про такі забудови, щоб усі бачили, що вони є в електронній системі. І виходять із жорсткими мірами по реагуванню. Ми навіть прописуємо можливість знесення без суду, якщо зафіксовані такі порушення.
І найголовніше — це підвищена кримінальна і адміністративна відповідальність для тих, хто самовільно захоплює замельну ділянку, будує без документів. І, до речі, цього тижня це був такий іспит для парламентарів. Тому що на словах усі виходили до трибуни, особливо опозиційні сили, і казали: "Ми підтримуємо, ми хочемо боротися з незаконними забудовами". А натиснути кнопку "за" жорсткий законопроєкт про кримінальну відповідальність наважились не усі. Але, Слава Богу, 236 народних депутатів ухвалили у першому читанні цей закон. Сподіваюся, до другого читання ми його опрацюємо і він буде із ще більш дієвими механізмами для того, щоб у недоброчесних забудовників не виникало й думки заходити і працювати з порушеннями.
Для тих, хто працює без порушень — зелене світло. Давайте називати це лібертаріанськими підходами. Але якщо є усі документи, то жоден чиновник, жоден хабарник не повинен на тебе тиснути.
Сподіваюся, що ви знайдете компроміс з вашими критиками і якісь раціональні зауваження будуть враховані під час підготовки законопроєкту. А зараз попрошу вас відповісти на питання економістів. Ми запитали двох економістів — Ігоря Бураковського, голову правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, та Гліба Вишлінського, очільника Центру економічної стратегії. Попросили поставити їх по одному запитанню для пані Олени.
Ігор Бураковський: Стосовно пріоритетів економічного розвитку — ми говоримо про програму Велике будівництво, Велике культурне будівництво і багато інших програм. Чому ані президент, ані діюча влада жодного разу не подякували свідомим платникам податків, які фактично фінансують ці всі великі проєкти?
Я думаю, що це про величезні банери, де написано, що це ініціатива президента, а не коштом платників податків.
Я думаю, що потрібно дякувати всім. І ми у Верховній Раді, наприклад, цього тижня дякували звичайним людям — будівельникам, проєктувальникам, тим, хто працює на заводах і виробляють певні будівельні матеріали. Ми порахували, нам дали цифру з уряду — 130 тис. людей задіяні на всіх програмах, пов’язаних із розбудовою інфраструктури. І прямо у залі Верховної Ради показували слайди, обличчя людей, які зайняті на цій програмі, дарували книги з обличчями звичайних людей, аплодували і казали "Дякую!".
Я можу ще раз в ефірі подякувати і людям, і платникам податків, і взагалі тим, хто докладається до того — це ж велика кількість українців, які задіяні у цій програмі.
Власне, я знаю, що є така петиція до президента, яка набрала понад 25 тис. підписів, щоб на цих інформаційних матеріалах на будівництві писати не тільки "за ініціативи президента", — нехай воно лишається, добре, але й щоб було написано, що це коштом платників податків. Щоб люди відчували, що це їхні гроші.
Це гроші платників податків, це програма, яка ініційована президентом. До програми долучені українські компанії. Українці, які працюють на дуже багатьох ділянках по всій Україні. Тому усі, хто долучені до програми — звичайно, дякую.
Добре. Послухаємо друге питання від Гліба Вишлінського.
Гліб Вишлінський: Один із найбільших ризиків для інвестицій в Україну є свавілля правоохоронних органів. Цьогоріч було створено Бюро економічної безпеки (БЕБ), щодо цього було багато очікувань щодо зменшення тиску на бізнес. Водночас так сталося, що в конкурсі переміг очільник колишньої податкової міліції. Більшість серед набраних працівників до БЕБ теж є колишніми працівниками податкової міліції. Буквально цього тижня ми почули історію, коли великій компанії з іноземними інвестиціями "Сінево" нарахували додатково понад мільярд гривень податкових зобов’язань, що складає близько половини доходу компанії за рік. Як партія "Слуга народу" і як більшість у парламенті збирається досягти обіцяного щодо економічного зростання та добробуту громадян за умов, коли податкова, правоохоронні органи далі залишаються не партнерами бізнесу, а головним джерелом ризику для інвестування в Україні. Дякую!
Дійсно, у нас є правоохоронна система, є судова система, є такі випадки, коли вони тиснуть і є перепоною для того, щоб інвестиції в Україні розвивалися. Дуже прикрий випадок із іноземною компанією, вірніше, компанією з іноземними інвестиціями, яка працює в Україні, це компанія "Сінево". Компанія абсолютно прозора, абсолютно біла, вона працює за чесними правилами. І дійсно, податківці донарахували їй якісь величезні-величезні суми штрафів.
1 млрд 100 млн.
Так.
Я впевнена, що у цьому випадку будуть обов’язково прийняті кадрові рішення. Тому що ці люди, які так вчиняють з бізнесом, вони взагалі не мають права працювати у цій системі.
На сьогодні у нас в парламенті працює, очолює цей напрям Галина Янченко, у неї тимчасова спеціальна комісія, яка працює з інвесторами. І за рік вони також розглядали кейсів на мільярди-на мільярди. І долучали і Генеральну прокуратуру, і Міністерство внутрішніх справ, і Міністерство юстиції. Тому що працює і антирейдерська комісія, яка розглядає також кейси, які пов’язані з тим, що бізнес страждає.
Міністерство внутрішніх справ також зараз відкрило офіс допомоги бізнесу, де максимально допомагають розібратися з такими рішеннями. Ну, і Генеральна прокуратура також допомагає.