Захист Миколаєва та Одеси, динаміка наступу на півдні: воєнні підсумки тижня

Цього разу розповідаю про ситуацію на ділянці "Куп’янськ-Сватове-Кремінна", становище з наступом у Бахмуті і на півдні та способи боротьби з атаками РФ через "зернову угоду"

Скільки касетних боєприпасів може отримати Україна

Один касетний артбоєприпас за своєю ефективністю дорівнює восьми звичайним боєприпасам калібру 155-мм. Це означає, що можна значно швидше знищувати ворожу силу та техніку противника. Ми отримали найсучасніші боєприпаси - вони мають незначну кількість суббоєприпасів, які лишаються нерозірваними. Йдеться про кількість до 1,5%. Один боєприпас покриває площу, яка дорівнює площі футбольного поля. Ми маємо приклади використання під Куп’янськом (Харківщина) та біля Красногорівки (район Донецька). По всьому фронту вони почали використовуватися. У американців - близько 3 млн боєприпасів різної модифікації. На мою думку, ми поки отримаємо декілька сотень тисяч, але поставки будуть регулярними.

Фото: reuters

 

Лінія фронту на Луганщині залишається незмінною

Лінія "Куп’янськ - Сватове - Кремінна" - 170 км. Ця ділянка ожила. Останні 3-4 дні бойові дії поблизу Куп’янська. Йдеться про 100 тис. особового складу та значну кількість техніки. Є нюанс - по всьому східному фронту ЗСУ мають паритет з росіянами у живій силі. Я думаю, що є певний паритет і по озброєнню. У росіян є перевага у артилерії, принаймні була до отримання касетних боєприпасів.

На цій ділянці є три напрямки, де ворог веде активні дії. Перше - він намагається наступати на Куп’янськ, щоб захопити частину дороги, яка веде на Сватове. Також росіяни намагаються діяти в районі Новосельського - там лінія фронту незмінна. Найбільш активна ділянка фронту - поблизу річки Жеребець (Невське, Торське, Ямполівка). Росіяни хочуть витіснити Сили оборони за річку. Наші військові говорять про велику динаміку - ворог використовує авіацію, артилерію, але зміна лінії фронту не відбувається. Були просування в бік Торського, потім противника відбили. Це говорить про те, що потенціал української армії стримувати умовний наступ росіян є. Самі російські експерти не можуть зрозуміти, що у них відбувається на лінії фронту.

Бахмут: РФ панічно боїться втрати міста

Бахмут залишається найбільш гарячою ділянкою фронту. Зараз ідуть бойові дії на півдні і на півночі. Ми говоримо уже неодноразово про Берхівку та Кліщіївку, де ЗСУ намагаються зайняти панівні висоти. Панівні висоти, зокрема на Кліщіївці ми зайняли і ворог намагається контратакувати, суттєво збільшивши чисельність особового складу. У Кліщіївці, яка перебуває в низині, під панівними висотами сидить дві роти росіян досить тривалий час. 

РФ підкидає резерви, щоб не виходити з Бахмута. Ворог панічно боїться втратити місто, а передумови до втрати - це й Кліщіївка, Курдюмівка та Андріївка, які забезпечують фланговий обхід міста і перерізання трас. Намагання обійти Бахмут - це те, що вкладається в тактику про яку говорить генерал Сирський і немає потреби заходити в саме місто. Бахмут та місця навколо насичені військами РФ і вибивати їх буде не просто. Те, що там російські війська утримуються і знищуються - це є однією із функцій Бахмута.

Наступ на півдні: росіяни намагаються проводити контратаки, а ЗСУ їх вибивають

Запорізький напрямок. Є дві головні ділянки - Бердянський напрямок (від Великої Новосілки). Тут ідуть тривалий час бої в двох населених пунктах - Старомайорське і Урожайне. Російські війська завжди намагаються проводити контратаки після посилення своїх сил і після того, як вони вибиваються із своїх позицій. Наші приходять, вибивають росіян, ті відходять, накопичують сили і знову намагаються проводити контратаки. Також ЗСУ здійснюють атаки, аби забезпечити контроль над населеним пунктом Приютне. Там і далі використовується тактика дій малих підрозділів. 

Другий напрямок - Мелітопольський. Рух від Оріхового до Мелітополя. Там бойові дії навколо Роботиного і Вербового. Така ж картина бойових дій. Ми просуваємося, ворог проводить контратаки і тривалий час така динаміка майже за кожен метр. Я думаю, що це впливає на темп бойових дій. Сьогодні була заява директора ЦРУ Вільямса Бернса про те, що він залишається оптимістом щодо українського наступу. Він каже, що на основі його інформації є всі підстави оптимістично дивитися на перспективи українського наступу. Бернс сказав, що армія РФ страждає від структурних недоліків - низький моральний стан, погане командування і безлад серед військового та політичного керівництва. Це не означає, що відразу маємо це оцінювати оптимістично. Попри ці вади, чисельність російської армії і запаси озброєнь ставлять Україну перед вибором - треба далі ефективно використовувати свої засоби боротьби, щоб знищувати противника на поточному етапі. Створити умови для прориву механізованими підрозділами, які чекають свого часу. 

БМП Bradley - надійна основа для перемог ЗСУ

БМП M2 Bradley є втіленням ставлення західного оборонного комплексу до людини та зброї. Техніка створюється навколо людини, аби боєць міг якісно виконати завдання і він був захищений. Використання цих БМП українськими військовими і підтверджують цю тезу. Bradley надзвичайно ефективні - вони утримують удар і зовнішніх способів враження. І навіть при підривах на мінах вони зберігають екіпаж машини. Американці говорять про передачу десь 190 Bradley, а реально втрачено лише 10. Всі решта, які зазнали пошкоджень, були відновлені та відремонтовані. Зокрема, і в Україні - безпосередньо на лінії бойових дій, а решта - у Польщі. Далі Bradley залишається надійною основою для нашої подальшої перемоги.

Фото: https://www.politico.com/

Способи захисту Одеси та Миколаєва

Треба посилювати протиповітряний захист наших міст, зокрема Одеси та Миколаєва, коштом нових засобів ППО. Це поки оптимальний шлях. Другий варіант - це активізувати заходи щодо знищення російських пускових - морські носії та берегові протиракетні комплекси. F-16 з ракетами різного призначення можуть влучати в комплекси "Бастіон". Має бути і полювання на комплекси, і посилення ППО наших важливих міст. Зараз Росія чотири дні поспіль здійснює удари по нашій інфраструктурі і намагається спровокувати глобальну продовольчу кризу. Це може бути поштовхом до активізації передачі засобів ППО та були ухвалені більш концептуальні рішення щодо захисту наших портових міст.