Треба визнати, "если нечего больше предложить аудитории… если ты полный импотент как гражданин своей страны", діставай з колоди карту "мова". І ти одразу на коні. Будьоновка на голові й таке інше. Одразу навколо "кипит наш разум возмущенный", і відповідно можна розвішувати локшину на вухах тоннами…
От, наприклад разведчик-советник всея будівлі льотчик, ще хренпоймихто, обурився історією про таксиста, який відмовився везти людей після їхньої, (цілком до речі законної) вимоги спілкуватись українською… в Україні. Дивно звучить, але це так! Власне кажучи, я досі не можу зрозуміти сенсу сперечань та істерик. Є Закон. Не… хочу, або не хочу. Буду, не буду, а мати його, Закон. Мовний. Де все чітко та зрозуміло написано. У сфері послуг, обслуговування бла, бла, бла… українською мовою.
Це як інший закон, ПДР називається. Де теж багато чого написано. Ну, наприклад, чітка та зрозуміла усім заборона сідати за кермо напідпитку.
- А якщо пʼять бокалів пива?
- Не можна. Заборонено.
- Нууууу… А якщо грамів двісті дорогого віскі? Дуже дорогого.
- Сказано ж! Заборонено!
- А єслі я привык? А если я всю жизнь утром полтос, а вечером грамм двести.
- Не можна.
- Тю… А якщо класної горілки? Під ммммммм… оселедець! А потім я дууууууже обережно і дуже повільно поїду додому! Га?
- За-бо-ро-не-но!
- От ви потвори! Ви порушуєте мої права на вживання того, що я хочу!
- Та вживайте, хоч до всирачки! Але ж тільки потім не можна сідати за кермо!
Сподіваюсь, доступно пояснив? Чи знов хтось прочитає дупою? Ніхто і ніколи не може заборонити людині спілкуватись в побуті тією мовою, якою людина вважає за потрібне. І це право теж гарантує той самий Закон. Але державна мова в Україні повинна бути українською. І ніякою більше. Відповідно таксисти, перукарі, бармени, баристи, касир в касі на залізничному вокзалі тощо зобов'язані спілкуватись українською. Інакше ніяк.
І тільки не треба співати про те, що людина приїхала з Донбасу і не знає мови. Це навіть не смішно… Майже всі, хто "не знаю этава языка", вчили мову в школі, ПТУ та ліцеях, технікумах, інститутах. А якщо не вчили, буває іноді й таке, то вивчити мінімальний набір фраз для того, щоби спілкуватися на роботі (якщо ви таксист), можна за… добу!
Про автора. Олексій Петров, ветеран АТО, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.