Зе і Ко. Невідомі сторінки знаменитої праці Діогена Лаертського "Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів"

Зеленський

Зеленський, син Александра (а на думку інших, син Коломойського). Заявляв, що не був нічиїм слухачем, а сам від себе навчився, однак деякі кажуть, що він був учнем Маслякова й учителем Юзіка. Народився у Внутрішній Скитії, неподалік від 95 кварталу.

Як повідомила Мендель у "Хронології",  Зеленський прийшов у світ за часів тирана Брежнєва, два роки перед XXII Олімпійськими іграми. Хоча батько його нібито був учителем, сам він ніде не вчився, зате був вельми гострим на язик і вельми пригожим із себе. Кажуть, що Масляков, зустрівши його у вузькому провулку, перегородив посохом дорогу і запитав де можна купити певних наїдків та напоїв.  Отримавши відповідь, продовжив: "А де можна стати веселим і знаменитим?" І коли Зеленський не зміг відповісти, сказав йому: "То йди за мною і дізнаєшся".  Відтоді став Зеленський скоморохом, виступаючи на майданах велелюдних, у театрах та на банкетах багатіїв і аристократів. Відтак, надивившись на сильних світу цього, він вирішив і собі стати таким як вони: "Я політик, політик талановитий", - сказав він, — бо якщо вони політики, то і я також!". 

Зеленський залишив превелику кількість творів (так званих "відосіків"), однак жоден із них до нас не дійшов, позаяк записані вони були не на глині чи папірусі, але на цифровому форматі. Тому інформація про його філософські погляди є вельми суперечливою

За свідченням очевидців, Зеленський залишив превелику кількість творів (так званих "відосіків"), однак жоден із них до нас не дійшов, позаяк записані вони були не на глині чи папірусі, але на цифровому форматі. Тому інформація про його філософські погляди є вельми суперечливою.

Деякі дослідники вважають його представником школи номіналістів, стверджуючи, що Зеленський вірив ніби реальність може змінюватися залежно від того, як він її назве. Скажімо, якщо війну назвати миром, то вороги перестануть наступати, а якщо голосно й виразно промовити дев’яносто дев’ять разів, що корупція в Україні подолана, то вона тут же зникне. За іншими даними, сам Зеленський свою філософію називав позитивістською, говорячи, що він за все позитивне, котре приносить користь і насолоду  та проти всього негативного, котре приносить шкоду і страждання.

За свої погляди був возвеличений народом і обраний архонтом, прийнявши ім’я Янелох Перший. Обіцяв правити у згоді з олігархами й народом, однак дуже скоро йому  все це наскучило й він зосередився на розвагах, поїздках у колісницях і спогляданні природи. Однак коли підступні вороги напали на Внутрішню Скитію Зеленський несподівано для багатьох, подейкують в тім числі навіть і для себе, показав себе з найліпшого боку і  тим прославився на всю Ойкумену.  Народ же був від нього у захваті та возвеличив його так, що з усіх мужів лише Шевченко має більшу славу, але не той Шевченко, нині живучий олімпіонік, а той давно померлий рапсод.

Деякі дослідники вважають його представником школи номіналістів, стверджуючи, що Зеленський вірив ніби реальність може змінюватися залежно від того, як він її назве

Коломойський

Коломойський – лихвар із Дніпра, що на березі Бористену. Знаменитий Вікіпедіос пише, що в молодості він був інженером і був таким бідним, що аби вижити мусив здавати порожню керамічну тару.  Але так пишуть недоброзичливці. Після краху імперії, бувши метким від природи, зайнявся бізнесом і тому досяг неабияких успіхів. Учителів не мав, якщо не враховувати того, що їздив до Ізраїлю і якийсь  час жив там у місцевих жерців.

За філософськими поглядами він є близьким до піфагорейців і подібно до них вважає цифри божественними атрибутами, священними знаками, благоговіючи перед ними. Особливо схиляється перед цифрами, складеними у великі числа, а надто тоді, коли ці числа є вираженням вічнозелених грошових знаків. Знаки ці він любить до нестями, готовий змагатися за них хоч із Богом, хоч із чортом, хоч із сенатом і народом Українським, а якось навіть виступив на прю проти небезпечного кривавого тирана Путіна. Про Коломойського кажуть, що за гроші  він готовий на все, навіть на добрі справи. Саме за одну із таких доволі рідкісних у його виконанні добрих справ — організацію опору чужоземному тиранові — дніпряни довірили Коломойському владу над своїм полісом. Однак трохи згодом  тиран Порошенко відібрав її разом із його приватною лихварською крамницею. На щастя Коломойського, він все ж устиг приховати не лише всі свої гроші, але й із ними ще чимало чужих.

За філософськими поглядами він є близьким до піфагорейців і подібно до них вважає цифри божественними атрибутами, священними знаками, благоговіючи перед ними

З найвідоміших його висловлювань дійшли до нас три наступні. Перше, приписуване також Фалесу, що за три речі він дякує долі: по-перше, що він магнат, а не посполитий; по-друге, що він мужчина, а не жінка; по-третє, що він юдей, а не гой. Також буцім-то він сказав, що між багатством і бідністю не існує жодної різниці. "Чому ж ти постійно прагнеш наживи, замість поділитися своїм майном із потребуючими?" — запитали його. "Саме тому",— відповів Коломойський. І третє – про те, як його запитали чи можна приховати від американців фінансове шахрайство. "Ані навіть саму тільки думку про це!" — сказав Коломойський.

Зовнішність його велична, борода доглянута, а голос милозвучний – про все це нам відомо з розповідей численної клієнтели та скоморохів, котрі харчуються від столу Коломойського. Одним з улюблених скоморохів донедавна вважався чинний архонт Зеленський, який, за одними даними, є сином, а за іншими – вихованцем Коломойського. Останній навчив Зеленського всього, що той умів: носити скромний одяг, зневажати розкішні кортежі, любити мир і не любити тирана. У "Повчанні", призначеному для особливо довірених, Коломойський навчає: "Влада народу, Зеленський,  міцніша є від тиранії. Будь же у щасті помірним, а у нещасті — розумним. І головне: залишайся ти для наставника щирим, змови дотримуйся й зобов'яза́ння виконуй!"

— Да, да, да, да, - відповідав йому на те Зеленський. А от що він при цьому думав, про це не знає ніхто. Адже Коломойський був дуже фаховим наставником. 

Спеціально для Еспресо.

Про автора. Ігор Танчин, політолог, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.