Про що у тексті:
За перший тиждень нового року у Києві зареєстрували понад 10 тисяч нових випадків захворювання на грип та ГРВІ, зокрема на COVID-19. У столичних лікарнях померли уже 10 людей. Про це повідомив начальник КМВА Сергій Попко. У КМДА також рекомендували повернутись до маскового режиму.
За даними Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб, упродовж першого тижня січня на гострі респіраторні вірусні інфекції захворіли 11 705 мешканців Львівщини. За 1-й тиждень інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включно із COVID-19 вищий на 9,6% за епідемічний поріг 434,0. Схожі тенденції також і в інших областях.
Загалом з жовтня в Україні на ГРВІ, грип та COVID-19 перехворіло 1,9 млн людей, 56% — діти.
Рівень захворюваності для оголошення перевищення епідпорогу різний для кожної області. Він вираховується в залежності від кількості населення та інтенсивності поширення респіраторно-вірусних інфекцій під час епідсезону, який починається в Україні в жовтні та закінчується навесні.
"На рівні кожної області в разі ускладнення епідситуації комісія ТЕБ і НС (комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, – ред.) розглядає, які протиепідемічні заходи застосовувати, та приймає фінальні рішення: це буде локальний карантин в окремих класах чи школах, додаткові обмеження в місцях масового скупчення людей, зокрема рекомендація носити маски чи обмежувати кількість відвідувачів в установах та організаціях. В інших випадках носити маску рекомендовано і потрібно людям, які мають ознаки захворювання: особливо, якщо вони перебувають у місцях масового скупчення людей, у транспорті чи лікарні, у бомбосховищі чи в укритті з недостатньою вентиляцією повітря", – пояснив заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.
Раніше директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус також закликав використовувати маски, дотримуватись соціальної дистанції та провітрювати приміщення у зв’язку з тим, що у багатьох країнах ЄС кілька тижнів поспіль зростає рівень захворюваності дихальних шляхів через грип, COVID-19 та інші патогени.
Нерідко можна почути, що у сильні морози віруси "вимерзають" і стають слабшими. Утім, за словами професорки Наталії Виноград, усе з точністю до навпаки.
"Віруси якраз потребують низьких температур для збереження їхньої інфекційності. Така морозна погода – це скупчення людей у приміщеннях і погане провітрювання. Саме тому зазвичай маємо епідемічні ускладнення з респіраторних інфекцій саме в осінньо-зимовий та зимово-весняний період, бо люди не мають можливості дотримуватись режиму вентиляції приміщень", – каже епідеміолог.
Утім, за словами професорки, циркулювання вірусів у цей період – це також природний процес і не є якимось новим явищем ані для України, ані для Європи.
"Є природний процес "проепідемічування" населення. Є сезон ризику, коли циркулюють віруси, які мають циркулювати. Це відбувається з року в рік. Ми називаємо такі віруси ендемічними – вони притаманні нашій території, нашій спільноті в цілому, – каже Наталія Виноград. – Є певна циклічність циркулювання вірусів. Зараз у нас завершується період ризику щодо парагрипу. Перед ним був риновірус, який цього року трохи розтягнувся, бо ми перед тим задовго носили маски. Є аденовіруси, які циркулюють і восени, і тепер, і будуть далі. Цього ми мали проблему з РС-вірусом – його більше і в Європі, і в Україні, ніж зазвичай. Це серйозна інфекція, яка може давати ускладнення. І COVID-19 теж є. Але по жодній з цих нозологій поки немає сенсу запроваджувати обмежувальні заходи".
За словами пані Виноград, наразі захисні маски обов’язково надівати людям, які мають симптоми захворювання, аби не заражати інших. А також людям, які перебувають у групі ризику – літні люди, люди з імунодефіцитом, діабетом, серцево-судинними чи іншими хронічними захворюваннями, аби захистити себе.
"Варто пам’ятати, що маска також порушує певні природні процеси. Якщо людина надто захищається від інфекцій, однаково прийде час, коли вона зустрінеться з тим чи іншим мікроорганізмом. Тому основний спосіб уникнути ускладнень – дбати про здоров’я: правильний спосіб життя, харчування, режим, в тому числі режим провітрювання, який належить робити у місцях масового скупчення людей", – каже Наталія Виноград.
"Ми не можемо уникнути місць скупчення людей, адже мусимо користуватись транспортом, ходити в магазин, спускатись в укриття. Але треба любити себе і людей. Тому, коли захворіли, не виходьте з дому, адже захворювання пройде легше, якщо його "вилежати". При цьому обов’язково звернутись до сімейного лікаря, а не займатись самолікуванням. Друга причина не виходити з дому – не варто інфікувати усіх довкола себе. Якщо є можливість ізолюватись під час захворювання в окремій кімнаті від своїх рідних – треба це зробити".
За словами епідеміолога, при грипі чи коронавірусі людина стає заразною вже наприкінці інкубаційного періоду, тобто за день-два до появи симптомів. Через це ми не можемо знати точно, є ми джерелом інфекції чи ні, тому у будь-якому разі варто дотримуватись соціальної дистанції – 1,5 м довкола себе. Тому в погано провітрюваних місцях скупчення людей (наприклад укриття) варто вдягати маску (для людей з ознаками захворювання – обов’язково). Але носити маску всюди немає сенсу. Скажімо, в офісі важливіше влаштовувати провітрювання, а не сидіти цілий день у захисній масці.
Фото: gettyimages
"Найефективнішим способом посилення імунітету проти грипу та COVID-19 у світі визнана вакцинація. Наразі всі області забезпечені безоплатною вакциною проти COVID-19, – кажуть у МОЗ.
Вакцинуватися можна в пунктах щеплення чи в амбулаторії через запис у свого сімейного лікаря. Медики використовують вакцини Janssen (виробник Johnson&Johnson) та Comirnaty (виробник Pfizer). Також доступна вакцина проти COVID-19 для дітей з 5-річного віку (виробник Pfizer, вакцина Comirnaty для дітей)". Вакцину проти грипу корейського або французького виробництва можна купити в аптеці. Обидві вакцини пройшли державний контроль якості.
Утім, Наталія Виноград каже, що перед тим як вакцинуватись, варто обов’язково консультуватись з сімейним лікарем, аби ретельно зважити усі ризики.
"Важливо, аби щеплення відбувались вчасно. Вакцинуватись від грипу доцільно в жовтні-листопаді. Після введення вакцини наступає період імуносупресії, тобто зниження реактивності. У цей період можна отримати серйозні проблеми від іншого збудника, а не від того, від якого ти зробив щеплення. Які щеплення робити, кому і коли, має визначати сімейний лікар індивідуально, залежно від стану здоров’я кожного окремого пацієнта, – каже Наталія Виноград. – А загалом важливо дотримуватись вакцинацій, які прописані в національному календарі щеплень. Тож починати треба з кору і дифтерії: якщо пропустили щеплення за віком, треба звернутись до сімейного лікаря і правильно до цього підійти. Бо від цих інфекцій – кір, кашлюк, дифтерія – маємо серйозні проблеми".