1. Відсутність альтернативи. Ляшко і "Батьківщина" не змогли зайняти нішу найправильніших українців. Більше того, прихильники Ляшка розчинилася в "Свободі" та "УКРОП"і. 

2. Дурість прокуратури. Історія з приписуванням «свободівцям» розстрілу майданівців настільки не лягає в будь-яке розуміння тих процесів, що викликало зворотну реакцію. Ба більше - обшуки у Сича та інших "моральних авторитетів" "Свободи", які не дали жодних результатів і лише підлили масла в вогонь.

3. Історія з гранатою під Радою не була топовою в останні дні кампанії, коли "Свобода" почала різко набирати. 

4. Різка радикалізація і поляризація проукраїнського електорату. Цей виборець більше не готовий чекати і вірити в обіцянки. Голосування за "УКРОП" і "Свободу" це перш за все голосування проти влади, а не за ці партії.

5. Насправді ми всі переписали суспільний договір на цих виборах. Договір тепер звучить так: або ви щось робите і причому терміново, або ми готові качати ситуацію до перезавантаження влади. При цьому важливо зрозуміти, що головні апологети цієї тези - Тимошенко, Ляшко і Садовий - виявилися в прольоті. Виборець хоче знову бачити не розумних і говірливих, а тих, хто з їхньої точки зору, може реально почати кулачні бої. Як би це смішно не звучало, але фізична сила в прямому значенні цього слова стає багато в чому визначальному. Якби хтось із БПП побив Тягнибока, рейтинг БПП міг би підрости на 1-2 пункти.

6. І останнє, мабуть, найважливіше. Для розуміння того, як мислить виборець "УКРОП"у і "Свободи" я розповім історію свого знайомого з АТО. Мужики ввечері завели розмову про політику і зійшлися на тому, що треба розстріляти всіх депутатів. Мій знайомий запитав: а для чого? Відповідь була проста: наступні будуть боятися. При всій абсурдності такої логіки, саме нею перш за все послуговуються ті, хто підтримує "УКРОП" і "Свободу" і кількість цих людей має всі шанси зростати. Про те, що потім вони стрілятимуть тих, кого вони зараз підтримують, можна і не згадувати.