Мюнхенські підсумки: Прохолодна війна проти санкцій

Конференція з питань безпеки, яка щороку відбувається в Мюнхені, традиційно стала місцем, де проводяться важливі міжнародні зустрічі та виголошуються промови, які дають розуміння намірів світових лідерів.

Зокрема, після "мюнхенської промови Путіна" 2007 року, з якою люблять носитися російські експерти, Захід зрозумів, чого чекати від господаря Кремля. А саме – спроб довести, що Росія є глобальним гравцем на геополітичній шахівниці, не гіршим за Штати. За рік погрози російського президента були втілені в реальність, коли Росія вдерлася з війною до Грузії.

Секретна жінка для Медвєдєва

Напередодні конференції різнокаліберні кремлівські "експерти" намагались вгадати, що ж цього року скаже Заходу господар Кремля? Він перетворив їхні прогнози на марну балаканину, вирішивши за краще не з'являтись в Мюнхені.

У 2015 році за Путіна на Мюнхенській конференції відбивався від гострих питань голова МЗС Сергій Лавров і його врешті-решт висміяли. Цьогоріч замість президента поїхав прем'єр-міністр Дмитро Медведєв.

Читайте також: Наночерчилль. Чому замість Путіна в Мюнхен поїхав Медведєв

Найяскравішою частиною промови російського прем'єра, якщо опустити традиційні мантри "без Росії подолати тероризм не вийде", стала згадка про карибську кризу.

"Залишається недружньою і закритою політична лінія НАТО щодо Росії. Можна сказати й різкіше: Ми скотились у часи нової холодної війни", - заявив Медведєв.

У західних ЗМІ слова Медведєва розцінили як свідчення агресивних настроїв, що панують в Кремлі: на Заході вважають, що "холодна війна" давно скінчилась, а в Росії так не думають.

Після промови він отримав перше запитання, яке коротко можна було б сформулювати так: "Чому ви всіх вбиваєте?" Його поставила народний депутат Світлана Заліщук, за що таблоїд Bild назвав її "найсміливішою жінкою та секретною жінкою на Конференції з безпеки".

"Я нагадала російському прем'єру, що саме він та президент Путін почали нову главу війни, агресії та нестабільності в Європі. Починаючи з убивств у Грузії, Україні та нині в Сирії", - написала Заліщук у своєму Facebook.

Російський прем'єр пробував загасити підривний ефект своїх слів у розмові з журналістом американського журналу Time. Вийшло це в нього так собі.

"Я ніде не говорив про те, що почалася нова холодна війна, але я говорив про те, що рішення НАТО підштовхують до виникнення нової холодної війни", - сказав голова російського уряду.

Російські ЗМІ цитували його за розшифровкою прес-служби Медвєдєва, випустивши в’їдливий коментар журналіста Time про те, що, власне, ніхто Медведєва не питав про "холодну війну", тобто він почав виправдовуватися сам, з власної ініціативи.

Замість російських паспортів – боротьба за збереження санкцій

Минулого року Порошенко показував у Мюнхені паспорти й військові квитки російських вояків. Цього разу він говорив про загрози, зрозумілі та близькі європейським політикам –  про повзучий розкол Євросоюзу, який провокує Росія.

"Головна загроза для всіх нас, європейців, - це альтернативна Європа з альтернативними цінностями. Вони несуть ізоляціонізм, нетолерантність, неповагу до прав людини, релігійний фанатизм, гомофобію. Ця альтернативна Європа має свого лідера, його ім'я – Путін. Ця альтернативна Європа має своїх рядових солдатів – їхнє ім'я проросійські та антиєвропейські партії всередині кожної європейської держави, які борються проти Європи", - сказав Порошенко.

За словами політолога Володимира Фесенка, президент обрав вдалу тактику для переконання європейців.

Також Порошенко провів цілу серію дуже важливих зустрічей. "І майже всюди обговорювалась тема санкцій. Порошенко отримав запевнення від Могеріні, від Керрі, що санкції проти Росії продовжать діяти. Власне, це головна мета, з якою він їхав", - сказав політолог в коментарі Еспресо.TV.

Також відбулася зустріч "нормандської четвірки", але лише на рівні міністрів закордонних справ. А цей формат зводиться, як правило, лише до взаємного обміну думками - важливі рішення ухвалюються під час зустрічей лідерів.

"Відсутність готових компромісних рішень по мінському процесу призвела до того, що зустріч була формальна, дуже коротка й всі проблеми відкладено", - сказав Фесенко.

А заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий сказав Еспресо.TV, що вважає дуже важливим той момент, що Порошенко особисто взяв участь у мюнхенській конференції.

"Відчувалося, що в останній час намічалося своєрідне похолодання і відносинах України зі своїми партнерами – особливо, німцями, які не зовсім зрозуміли рішення української влади в рамках так званого мінського процесу. Відчувалося, що Заходу (нашим ключовим партнерам) бракувало аргументів, пояснень. Мюнхенська конференція стала майданчиком для того, щоб зробити зрозумілою політику України", - розповів експерт.

За його словами, відсутність Путіна на цьому тлі виглядала символічно.

"Він звик вибудовувати непублічні, підкилимні формати кооперації із західними колегами. Ця політика підкилимності виявлена і в останніх "наїздах" російських представників щодо відкритості України в тристоронній переговорній групі. Наша сила – в підтримці партнерів. Відкритий, чесний діалог із ними сприяє посиленню позицій", - зазначив Солодкий.

Баварія та Крим

Окрім інших, в Мюнхені український президент зустрівся з головою місцевого уряду Баварії Горстом Зеєговером – тим, що недавно влаштував собі піар зі скандальним візитом до Путіна.

Баварія – важливий, хоча й дуже норовливий регіон Німеччини, з яким краще мати дружні стосунки. Тому ігнорувати її було б дурістю. На зустрічі з Порошенком Зеєговер сказав, що ФРН "продовжить робити все для збереження територіальної цілісності України".

"Особливо важливі, звісно, були зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та прем'єром Грузії Георгієм Квірікашвілі. Україна показує вагу поглиблення регіональної кооперації. Ще була важлива зустріч із двома єврокомісарами (головою європейської дипломатії Федерікою Могеріні та єврокомісаром з питань політики сусідства Йоганнесом Ганом, – ред.). Можливо, ця зустріч найважливіша. Бо сьогодні від України чекають гарних новин у питанні реформ. На цьому тлі їй поки нема чим похвалитися...", – розповів Солодкий.

Щодо Румунії, то з нею Україна традиційно має напружені стосунки через острів Зміїний, дельту Дунаю та видачу румунських паспортів у Чернівецькій області. А в Грузії доволі сторожко ставляться до активності в українському уряді своїх політичних опонентів з команди Саакашвілі.

Нарешті, за словами політолога Фесенка, Порошенко заявив кримську тему. Росія весь час прагне запхнути її на задній план під час переговорів, намагаючись, аби Захід врешті-решт змирився з окупацією півострова. Тому дуже правильно нагадувати європейцям про Крим, який, на жаль, випав з мінських угод.