"Піратський" Президент

Президент Порошенко – не найгірший Президент України. Саме тому, Росія підтримує протестні антипрезидентські рухи і намагається дестабілізувати політичну ситуацію в Україні.

На Заході Порошенка часто називають "транзитним" Президентом. Для мене завжди образливо чути такі характеристики, бо набридло жити у "транзитній" країні в "транзитні" часи. Я б хотів жити у країні, на чолі якої стоїть реформаторський президент. І, знаючи особисто Петра Олексійовича, я переконаний, що він міг би таким стати. Але після ветування антипіратського закону про державну підтримку кінематографу Порошенко став для мене і для всієї України піратським Президентом.

Багато хто помітив, як випадково припинили роботу декілька піратських сайтів. Деякі з них заспокоїли клієнтів: не турбуйтеся, незабаром все владнається і ми станемо ще краще. Така ситуація уже була в часи Януковича. Саме він ініціював переслідування піратських сайтів, щоб потім через наближених людей отримати у них частку власності.

Після ветування закону власники цих сайтів, як мені здається, знову зміняться і вони продовжать роботу під тим самим або новоствореним брендом. Ніяких інших підстав, окрім підтримки піратства, не підписувати закон у Президента не було. Президент не мав права його не підписувати.

13 жовтня Закон про державну підтримку кінематографії був спрямований на підпис Президенту. В силу статті 94 Конституції якщо Президент впродовж 15 днів не наклав вето, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений". 

Іншими словами, починаючи з 28 жовтня накласти на закон вето можна лише порушивши Конституцію. Президент наклав своє вето 21 листопада.

Звісно, це не перший в історії України Президент, для якого Конституція не стала персональним законом. Але сам факт, що для боротьби з українською культурою навіть конституційні заборони не стали перешкодою, викликає цілий ряд неприємних питань.

Про що йшлося в законі? Існують визнані світом і перевірені часом механізми, які потрібно лише адаптувати в нашій країні. По суті, вони зводяться до декількох речей:

а) надання прямої державної підтримки – державні гранти, стипендії на створення фільмів, навчання, просування фільмів;

б) створення механізмів непрямої підтримки – стимулювання українських і іноземних кіностудій проводити зйомки саме в Україні;

в) створення умов, завдяки яким кінематографісти зможуть самі заробляти – передусім мова йде про запровадження механізмів боротьби з піратством, завдяки яким кіновиробник буде розуміти, що вкладаючи кошти у створення фільму він зможе щось заробити на цьому, а не просити гроші у держави.

Всі ці позиції були враховані в проголосованому законі.

Яка аргументація Президента проти цих позицій? Він вважає неконституційним встановлення мінімального рівня витрат, який Міністерство фінансів повинне виділяти кіно виробникам. Але Петро Порошенко уже підписував закон про суспільне телебачення і закон про іномовлення, де такий мінімальний рівень було закріплено. Тобто хтось вигадав неіснуючу підставу для не підписання закону.

Президент вважає, що відрахування від проведення лотерей не можуть йти на кіно, оскільки це суперечить Податковому кодексу.

Але проголосований закон не передбачав фінансування фонду за рахунок лотерей. В законі зазначено, що відрахування від лотерей можуть стати джерелом поповнення фонду, але за умови, що буде прийнятий відповідний закон. Наразі такого закону немає, тобто нема нічого, що суперечило б Податковому кодексу, на який послався Президент.

Президент не погодився з існуючою у більшості країн світу системою Cash Rebates. Суть цієї системи така: щоб зацікавити іноземних інвесторів вкладати гроші в українську економіку, держава гарантує повернення частини витрачених ними в Україні коштів. Завдяки цьому, наприклад, Чехія витрачає 30 мільйонів доларів на рік, але взамін вона отримує в бюджет 150 мільйонів доларів доходів. Це колосальні суми, і Україна не має права відмовлятись від них.

Завдячуючи системі Cash Rebates, іноземні інвестиції стабільно приходять в національну економіку. Як результат, голлівудським кіностудіям вигідніше "знімати Київ" не в Києві, а в павільйоні в Угорщині, а завдяки зйомкам надзвичайно відомого серіалу "Гра престолів" невеличке селище в Хорватії стало всесвітньо популярним туристичним курортом.

Частка, що повертається, всюди різна, і коливається від 25 (Британія) до 40 (штат Луїзіана, США) процентів. Законопроект пропонував встановити на найнижчому рівні в 25%, і, наскільки відомо, багато великих міжнародних кіностудій чекали від Україні цей крок.

Ця система була погоджена з Мінфіном в часи, коли його очолювала Наталія Яресько. Міжнародна практика каже про очевидну вигідність таких механізмів.

Але найголовніше те, що законопроект передбачав ефективні механізми боротьби з інтернет-піратством, узгоджені з європейськими та американськими партнерами. Саме через відсутність такого законодавства Україна вже декілька років поспіль вважається світовим піратом № 1.

Вперше українському парламенту вистачило політичної волі проголосувати проти піратів. Але до Президента вони, мабуть, знайшли підходи. Натомість сам Президент не знайшов часу для зустрічі ані з кінематографічною спільнотою, ані з авторами закону, ані з представниками європейських та американських бізнес-асоціацій і посольств, які спільно понад півтора роки працювали над цим законом. Пірати Президенту ближче.

Ще одне свідчення цього – неможливість врахувати пропозиції Президента через їхню відсутність. Якщо детальніше розглянути «вето», стає зрозумілим, що його наклали таким чином, щоб закон відхилити.

За Конституцією та Регламентом Верховної Ради Президент повинен надати «вмотивовані і сформульовані пропозиції» для повторного розгляду закону. В силу статті 133 Закону про регламент, ці «вмотивовані і сформульовані» пропозиції мають містити «текст змін, запропонованих Президентом», які профільний комітет вносить в таблицю перед голосуванням. 

Без визначеного законом тексту запропонованих Президентом змін до відхиленого ним проектору, Верховна Рада не має технічної можливості підготувати проект до розгляду.

Як не складно здогадатись – ніякі зміни вносити до законопроекту Президент не пропонує. Принаймні в наданих ним пропозиціях ніякого тексту змін, які можна було б враховувати під час повторного розгляду, немає.

Іншими словами, Президент ніяких «пропозицій», які могла б врахувати Верховна Рада при повторному розгляді, не надавав. Єдина мета цього кульбіту – заблокувати важливу для держави ініціативу, дозволити піратство, зашкодити інвестиціям, зруйнувати реформу культурної політики.

Вірю, що Петро Порошенко особисто не вник у підготовлений «секретаріатом» документ, який йому дали на підпис. Сподіваюся, що він знайде час і можливість для того, щоб виправити цю помилку.

Читайте також: Поганий фінал українського кіно