Кінематограф: новий шанс на відродження

22 вересня Верховна Рада прийняла Закон про державну підтримку кінематографії. Цей закон складається з двох великих секцій. 

Перша спрямована на розподіл державного фінансування не лише безпосереднього кіновиробництва, але всієї галузі.

Друга покликана створити механізми, за якими кіногалузь мала б змогу самостійно заробляти на створених фільмах та боротись з незаконним розповсюдженням їх в мережі Інтернет.

По суті в цьому розподілі втілені дві основні задачі, які може і повинна вирішити держава для підтримки українського кіно: виділити державне фінансування на прозорих засадах та надати митцям самостійно заробити зі своєї кінопродукції.

Нижче спробуємо коротко пояснити, про що саме цей закон

1.Пряма державна підтримка кіновиробництва: держава виступає як со-інвестор для найкращих кінопроектів, та частково фінансує їх створення.

Наприклад, для створення фільму держава може виділити до 80% вартості кошторису фільму або 50% для створення серіалів. Дебютні, просвітницькі, авторські, дитячі та анімаційні можуть фінансуватись і на всі 100%, якщо про це буде відповідне рішення.

2. Створення Ради з державної підтримки кінематографії – спеціального колегіального органу в структурі Держкіно. Це як раз і тим самим запобіжником, який зможе уберегти нас від неефективного розподілу коштів, виділених державою на розвиток галузі. Рада складається з 9 членів, сім з яких пропонуються самою кіноіндустрією.

Надважливе питання –хто прийматиме рішення про виділення коштів та контролюватиме їх витрачання.За прикладом найкращих світових практик, законопроект передбачає створення спеціального Державного фонду підтримки кінематографії, який управлятиметься Радою фонду – окремий колегіальний орган, до складу якого входять самі представники кінематографічної спільноти. Рада формується Кабміном за поданням учасників кіноіндустрії.

Це є прогресивна європейська модель, коли рішення про фінансування кінематографічних проектів приймають самі представники кіногалузі. Адже хто як не вони найкраще відчувають потреби глядача, і здатні оцінити, чи зможе той чи інший проект стати подією для українців по всьому світу.

3. Рада державної підтримки кінематографії фактично займається розвитком кінематографічної справи в Україні.

Рада сама організовує та проводить конкурси/пітчингинайкращих кінопроектів, та на колегіальній основі приймає рішення про виділення коштів. Рішення Ради є обов’язковим для Держкіно, яке і надає фінансування від імені держави.

4. Широке коло об’єктів державної підтримки.

Проект передбачає фінансування на грантовій основі не лише кіновиробництва. Зокрема, Рада фонду може приймати рішення про виділення грантів кінематографічним навчальним закладам та окремим студентам, на створення кінотеатрів та популяризації серед іноземних кіновиробників українських локацій для проведення зйомок.

5. Створення сучасної світової системи залучення інвесторів Україну за рахунок так званої системи taxrebates – повернень частини витрачених іноземним кінопродюсером коштів

Така система існує в більшості країн світу. Завдяки їй «Океан Ельзи» знімає кліпи в Грузії, серіал «Гра Престолів» знімається в Хорватії, а великі голлівудські стрічки – в Угорщині, Румунії, Чехії тощо.

Пропонується повернення 25 % [так званих]кваліфікованих витрат, понесених іноземним продюсером при зйомках на території України, за умови, що його витрати перевищують від 2,5 (для коротких телевізійних або анімаційних фільмів) до 7,5 (для телевізійних серіалів) мільйонів гривень.

Кваліфіковані витрати- 80 відсотків здійснених в Україні платежів на оплату товарів, робіт та послуг, заробітних плат, гонорарів тощо, які стосуються безпосередньо фільму.

6. Запроваджуються заходи щодо боротьби з інтернет-піратством

Вводиться система досудового блокування незаконного контенту в мережі Інтернет на підставі заяви правовласника. При чому стосується ця процедура виключно музики, відео та програмного забезпечення. Для зменшення можливостей зловживань, правовласник вправі звертатись зі скаргою виключно через українського адвоката.Адвокат має перевірити надані правовласником документи та на їх підставі сформувати заяву про зняття скарги з сайту.

7. Як працює система блокування піратського контенту:

а) заявник через адвоката звертається до власника веб сайту з вимогою прибрати контент, який заявник вважається нелегальним;

б) процедура блокування допускається лише у випадку, якщо власник сайту не відповів впродовж 24 годин, або не повідомив заявнику своїх контактних даних в обсязі, достатньому для звернення до нього з позовом;

в) у випадку, якщо власник сайту не відповів на претензію або не надав даних для пред’явлення позову, але при цьому не зняв спірний контент, заявник може звертатись до хостінг-провайдера;

г) хостінг-провайдер не блокує одразу, а знов самостійно звертається до власника сайту з проханням надати відповідь;

д) лише після того, як власник сайту не надав необхідні дані ні заявнику, ні хостеру, останній може тимчасово заблокувати доступ до спірного контенту;

е) тимчасове блокування знімається, якщо заявник впродовж 10 днів не надасть провайдеру доказів звернення до суду та відкриття судового провадження.