Чи повернуться вертольоти в небо війни?

 Визнаємо чесно, відтоді, як у 2024 році українські військові почали вражати зенітними FPV-дронами російські гвинтокрилі машини, майбутнє цієї техніки захиталося. Спочатку, нагадаємо,  у серпні 2024 року за допомогою дрона-камікадзе було результативно атаковано ударний Ми-28, а ще за деякий час вдалось дістати й Ми-8.

Силам оборони вдалося дроном збити ударний вертоліт Ми-28НМ РФ вартістю 15-16 млн дол

Ціна гвинтокрилого десь в межах 15-16 мільйонів доларів проти вартості його кілера у приблизно 2000 доларів. Тож  підрозділ М2 Центру спеціальних операцій СБУ фактично перегорнув певну сторінку в історії воєн - у використанні військової техніки. Літати на вертольотах стало не тільки занадто дорого, але й вкрай небезпечно для життя пілотів. 

Вертольоти у пошуку себе

      Майже паралельно з ураженням вертольота дроном почався пошук удосконалення гвинтокрилих та їх пристосування до нових реалій. Цікаво, що саме російські військові підказали дещо оновлену роль вертольотів. А саме, з грудня 2023 року противник спробував змінити тактику застосування гвинтокрилих на полі бою, зокрема ворог почав полювати з вертольотів на українські морські роботизовані комплекси, спочатку розстрілюючи дрони з бортового чи особистого стрілецького озброєння. 

Вертоліт РФ. Полювання на українські морські дрони за допомогою FPV

Але згодом росіяни почали саджати операторів FPV-дронів на вертоліт. І це дало результат - дальність польоту FPV-дрона за відсутності РЕБ, перешкод у вигляді рельєфу та ще за рахунок розміщення антени на висоті стала досягати 20-30 км проти дальності застосування ракети Р-73 з морського дрона Magura V5 до 10-12 км. Тим більше, що будь-яке хвилювання моря перешкоджає захопленню ворожого вертольоту інфрачервоною головкою самонаведення ракети.

      Але, як відомо, росіяни “банкували” недовго. Бо вже в ніч з 5 на 6 грудня група морських дронів СБУ “Sea Babу” рішуче вступила в бій з російськими вертольотами, літаками та патрульними катерами “Раптор”, які намагалися їх перехопити. Показово, що морські дрони СБУ досить вдало відпрацювали по російських вертольотах та літаках. Тож ті, хто вважали себе мисливцями та розраховували на легку здобич, неочікувано самі стали здобиччю. Морські дрони відкрили вогонь у відповідь – виявилося, що на новітніх “Sea Baby” були встановлені крупнокаліберні кулемети із балістичними програмами автоматичного наведення та автозахоплення цілей. Тоді ж було оприлюднено перехоплений російський радіообмін, який засвідчив, що на бортах вертольотів були вбиті та поранені. Самі ж вертольоти отримали значні пошкодження та ледве не були збиті. Відтоді вертолітники РФ стали менш впевнені у здатності гвинтокрилих виграти двобій із безпілотною зброєю. 

Sea Baby, фото: u24.gov.ua/seababy

Тим більше, що 31 грудня 2024 оператори спецпідрозділу Group 13 ГУР МОУ зробили “новорічний подарунок” - за допомогою морського дрона Magura V5 із ракетами Р-73 SeeDragon вперше в історії знищили повітряну ціль - російський вертоліт Ми-8.

МРК Magura V5 з ракетою Р-73 - 
йому вдалося збити вертоліт РФ

Ворог за допомогою винищувача та пари вертольотів Ми-8 намагався перехопити українські морські дрони, але потрапив у пастку перетворившись на здобич. МРК Magura V5 з ракетами Р-73 виявилися кращими за пілотовані гвинтокрили.

Пошук триває. Проміжні рішення для вертольотів: Франція

      Але звісно, гелікоптери не списали. 

      Ідею росіян підхопили французи, які почали розвиток нової тенденції. Влітку 2024 року французький портал Opex360 написав, що у 3-му вертолітному полку армійської авіації провели експеримент із розміщенням оператора безпілотника на борту вертольота неназваного типу та отриманим результатом залишились задоволені. Начебто нічого особливо не сталось. Однак насправді пошук зі “схрещення” вертольотів з безпілотниками став більш наполегливим та системним. Французи зажадали перетворити гелікоптер на розвідувально-ударний комплекс з більшими, ніж нині, перспективами у майбутньому. Серед іншого, було відпрацьовано включення операторів розвідувальних БАК до складу екіпажів ударних вертольотів Tiger з метою забезпечення додаткової ситуаційної обізнаності. Також було протестовано інтеграцію операторів безпілотників як додаткового члена екіпажу на транспортно-десантних NH90 та H160M – задля зменшення “когнітивного навантаження” на основний склад екіпажу. В перспективі ж французькі військові вбачають, що за 10-15 років у них з’являться спеціалізовані типи безпілотників, створені для застосування із вертольотів різних типів.

      Згодом Thales показав свій дрон-камікадзе Toutatis, який може уражати цілі на дальності до 10 км. БАК Toutatis не відрізнявся чимось визначальним, хіба що передбачалася робота без супутникової навігації. А от темпи просування ідеї здивували: повної операційної готовності планується у 2026 році, а у 2027 році заплановано досягти його ройового використання, і тільки у 2030 році - запускати Toutatis з вертольота Tiger.  

      Але 2025 рік почав швидше змінювати ситуацію – здається, не в останню чергу, внаслідок більш ніж суперечливих дій адміністрації у Вашингтоні.

Проміжні рішення для вертольотів: Британія та інші

Хоч би що там було, але у серпні цього року  вже британці підійшли впритул до використання дрона для посилення новітніх гелікоптерів AH-64E Apache Guardian. 

Вертоліт AH-64E Apache Guardian Британії

“Прив’язаний” до вертольота безпілотник матиме вертикальний зліт та посадку, а також підніматиме корисне навантаження вагою близько 200 кг. Також матиме високий ступінь автономності, бо працюватиме у "командно-керованому" режимі. Тобто він має виконувати поставлені задачі, а не керуватися безпосередньо з кабіни вертольота. БАК буде багатофункціональним та матиме можливість здійснювати розвідку, надавати цілевказання, самостійно уражати цілі та пригнічувати ворожі системи ППО - йдеться про досить великий дрон. Це вже більш впевнений крок на захист майбутнього гвинтокрилих. І видається він досить логічним, якщо врахувати, що за 50 AH-64E Apache Guardian, останній з яких був отриманий у березні 2025 року, Сполучене Королівство заплатило 2,3 млрд доларів.

Це далеко не перший “вертолітний дрон” в Європі - Airbus пропонує VSR700 з максимальною злітною вагою у 700 кг несе корисного навантаження до 100 кг. А американська Northrop Grumman зробила MQ-8B на 1430 кг, який може підіймати вже 272 кг. 

Фахівці вбачають, що йдеться про дослідження озброєння ударних вертольотів масовими, дешевими дронами, коли при цьому гвинтокрил виступатиме носієм та засобом їх доставки ближче до поля бою. За таку майбутню картинку виступають дроноводи, які вбачають у масовості відносно дешевих БАК перевагу над дуже дорогими зразками. А ройове використання дронів, в якому умовний Apache відіграватиме роль поводиря, здається багатьом досить цікавим розвитком тренду. 

Проміжні “вертолітні” рішення: США

Підійшли до нових рішень і американці, хоча не з вертольотами, а з бойовими літаками. Однак, видається, інновація цілком можлива й для гвинтокрилих. Йдеться про те, що наприкінці липня американська високотехнологічна компанія Performance Drone Works, яка інтегрує штучний інтелект у безпілотники, повідомила про проведення випробування "штатної безпілотної повітряної системи", у рамках якої квадрокоптери типу C100 працювали в небі разом з винищувачами п'ятого покоління типу F-35A Lightning I повітряних сил США. Йдеться про використання дрона C100 із лазерним цілевказівником Leonardo STAG5. Він допомагає літакові успішно влучити у ціль чотирма високоточними боєприпасами GBU-12 Paveway II.

Отже, цілком можливо, що захищатися від сучасних дронів вертольоти (та й літаки) майбутнього будуть саме за допомогою дронів. Хоча майже напевно, світ рухатиметься й до того, щоб вертольоти та літаки самі стали безпілотними. Й тоді вже настане епоха змагання “розумного заліза”.

Українське рішення: ризик та відчайдушність пілотів

      Україна у використанні гелікоптерів рухається своїм шляхом. Зокрема, у з 2024 року відпрацьовується перехоплення ворожих БАК типу Shahed з вертольота, навіть без його модернізації. А ризиковані та відчайдушні пілоти продовжують дивувати світ стрімкими польотами на висоті у кілька метрів від землі та небезпечними “відпрацюваннями” з кабрування. 

Очевидним є одне: такими, як раніше, вертольоти точно вже не залишаться.