Напад на Україну — найбільша помилка Путіна, - голова МЗС Польщі Радослав Сікорський

Утім, Дональд Трамп говорить різне про майбутнє НАТО, про залежність безпекової ситуації від відсотків ВВП на оборону. Зокрема, ми чули це в контексті країн Балтії. Тож у той час, як НАТО перестає бути до кінця безпечним форматом, яка може бути його альтернатива для Європи? І чи може її основою стати «коаліція охочих»?

Те, що балтійські держави говорили про загрозу з боку Путіна, але при цьому не витрачали 2% ВВП на оборону — дійсно було розходженням між словами та діями. І коли президент Трамп під час своєї першої каденції наполягав на виконанні домовленостей десятирічної давності з саміту в Уельсі про 2% ВВП на оборону — на мою думку, він мав рацію. Бо коли президенти Обама чи Буш говорили про це чемно — ніхто їх не слухав.

На минулому тижні під час зустрічі міністрів я озвучив підрахунки: у порівнянні з часами першої каденції Дональда Трампа зараз неамериканські союзники в НАТО витрачають на 98% більше (на оборону — ред.) щороку, ніж раніше. Тобто це спрацювало.

І це добре. Але ми все ще не там, де мали б бути. Бо 2% — це хороший мінімальний рівень у мирний час.

Зараз іде війна, російська військова машина нарощує потужності. На мою думку, наразі реалістичніше витрачати значно більше, ніж 3% ВВП на оборону — і прифронтові країни так і роблять. Якби ми витрачали 3,5%, то оборонний бюджет усього НАТО сягав би 2 трильйонів доларів на рік.

При цьому російський бюджет є значно меншим. Путін навіть колись казав, що Радянський Союз розпався, бо надмірно інвестував в оборону, і що він цього точно не допустить. Але він саме це і робить.

У випадку, якщо криза американського лідерства поглибиться, яка модель безпеки може стати альтернативною для Європи?

Це слушне запитання, але не так в контексті американського лідерства, як розподілу американських ресурсів. Бо черговий президент Сполучених Штатів — а ще Обама почав говорити про «поворот» у бік Азії — каже про те, що найважливішим питанням для США є змагання за першість із Китаєм. А Сполучені Штати не здатні вести дві війни одночасно.

Отже, Європа має враховувати, що може виникнути ситуація, у якій США не будуть здатні прийти їй на допомогу. Тому потрібен другий «страховий поліс» — європейський. Тут існує розбіжність в поглядах між нинішнім урядом та опозицією, яка каже, мовляв, — тільки Сполучені Штати, не будуймо європейської системи оборони.

І я вважаю, що зміцнення як європейських держав, так і створення потенціалу самого Європейського Союзу для операцій нижчого рівня було б корисним, а не шкідливим.

Україна своєю героїчною боротьбою з Росією демонструє свою відданість європейським цінностям. Напавши на Україну, Путін зробив найбільшу помилку у своїй кар’єрі — й люди навколо нього вже це розуміють, просто бояться йому про це сказати. Бо так і буває з диктатурами. Ще рік-два — і Росія справді відчує наслідки цього безпрецедентного марнування людських життів і ресурсів країни.