Повернути танки на поле бою: проривне рішення американців, і що з того Україні

США на початку грудня успішно випробували танк Abrams з інтегрованими в нього дронами Switchblade. А саме:  компанії General Dynamics та AeroVironment успішно тестували спільно розроблену пускову установку дронів Switchblade — PERCH, інтегровану на танк Abrams. По суті йдеться про те, що танки отримають своїх "повітряних охоронців", які зможуть захищати бронемашини на полі бою від всього, що літає та безжалісно їх винищує. Щоб зрозуміти,  наскільки це важливо, варто глянути на певну ретроспективу. 

танк з інтегрованою системою PERCH, концептуальна ілюстрація

Вигнання танків: як це відбувалось і чим закінчилось

З літа 2024 року майбутнє танків та легкої бронетехніки справді опинилося під знаком невизначеності. Про те, чи виживуть танки у війні майбутнього, писало чимало оглядачів, зокрема, аналітики Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння. Правда у тому, що через божевільний тиск з боку безпілотних систем танки й бойові машини почали зникати з поля бою. Артилерія відсунулася на максимально можливі відстані. З появою в Силах оборони України влітку 2024 року важких "бомберів" з 10-кілограмовими "скидами" з неба для танків участь у штурмах та підтримці піхоти стали порівнювати із самогубством. 

Водночас війна – це змагання технологій, і не дивно, що вже через рік після вигнання бронетехніки з’явилося кілька показових новин, які напряму пов’язані зі спробами повернення бронетехніки на поле бою. 

фото: GeneralStaff.ua

Пошук рішень протидії для захисту бронетехніки: Німеччина, Франція, Південна Корея

У травні цього року німецька компанія TYTAN Technologies зробила спробу зменшити домінування дронів на полі бою застосуванням самих дронів. Вона розробила дрон-перехоплювач одно кілограмовий Interceptor S зі штучним інтелектом – саме для захисту колісних бронемашин Boxer від ударних FPV-дронів.

Це рішення розцінювалося як передвісник повернення танків на поле бою. Можливо, воно й підбадьорило німецький уряд вже з липня цього року готувати фантастичне замовлення – на закупівлю до 2500 БМП GTK Boxer і до 1000 танків Leopard 2 на суму до 25 млрд євро . 

Interceptor MR від MARSS, фото: FlightGlobal

Далі – більше. 2025 рік не випадково в літописі війни вже називають часом дронів-перехоплювачів, вони стали серйозно впливати на інші типи зброї. В тому числі на захист потужнішої, дорожчої техніки. 

Восени почався потужний наступ перехоплювачів з піком демонстрацій у листопаді. Спеціальний модульний комплекс Hornet із зенітними дронами представила компанія Destinus. Німецький Diehl, розробник IRIS-T, успішно випробував свій зенітний дрон Cicada, що фактично діє у комплексі із ЗРК. Розробник зазначав, що БАК Cicada було інтегровано до системи Sky Sphere, яка сама є модульним рішенням із функціями виявлення, класифікації та ураження дронів. 

У тому ж листопаді французька Alta Ares презентувала свої антидронові технології з акцентом на використання ШІ-платформ для безпілотників-перехоплювачів .

     А генеральний директор компанії Rheinmetall Армін Паппергер, який ніколи не засмучувався тиском дронів на бронетехніку, оцінював ринок для своєї бойової піхотної машини KF41 Lynx у понад 6 000 одиниць, причому найбільший попит очікував зі США. 

Але знищувати дрони намагаються не тільки дронами. Наприклад, нова південнокорейська БМП K-NIFV вже має багатошарову систему боротьби з дронами - Hanwha Aerospace при розробці спиралася на уроки російсько-української війни, особливо враховуючи засилля безпілотників . 

 Таким чином у відповідь на розвиток дронів, світ запропонував цілу низку рішень. Намір відстояти бронетехніку на полі бою більш ніж очевидний. 

Американський прорив: захист, розвідка, знищення ворога

Сьогодні кількість перехоплювачів ще відчутно поступається кількості вбивць. Але це поки що.

Рішення американців проміжне, але воно досить дієве. 

Використовуючи дрони Switchblade 300 та Switchblade 600, запущені з танка Abrams, де-факто було досягнуто прориву загороджень.  Тобто танк став бойовим носієм нової системи, завдяки якій було здійснено розвідку за межами прямої видимості та уражено  "високовартісні цілі" за горизонтом. Можна нагадати, що базова дальність ураження дрону-камікадзе Switchblade 600 становить близько 40 кілометрів, а в разі баражування ця дальність може збільшитися аж до 90 км. Певною мірою  це поки що умовне повернення танку, бо до цього військові Сил оборони запускали Switchblade 600 з наземної транспортної платформи. З іншого боку, екіпаж у танку більш захищений, більш мобільний та відтепер обмежено, але може виконувати одне з завдань високоточної артилерії.

Abrams M1A2 Sep V3 зінтегрованою системою PERCH. Колаж: Мілітарний

Однак навіть не це досягнення є найважливішим. Ключовою інновацією стає "прив’язка" дрону до бойової техніки з автоматизованим використанням. До цього американцям вже вдалося реалізувати схоже завдання. А саме, у липні цього року компанія Raytheon, що створила систему ПРО Patriot, розробила зенітний дрон-ракету Coyote2 зі швидкістю понад 550 км/год та дальністю ураження до 15 км. Коштує Coyote2 125 тисяч доларів. У сучасній війні, якщо такий Coyote 2 буде використовуватися для протидії тисячі БАК типу Shahed вартістю 20 – 40 тисяч доларів, система протидії швидко "перегорить".  Однак попри значну вартість, вже наприкінці вересня компанія Raytheon отримала багатомільярдний контракт від Армії США . За цим контрактом  до кінця вересня 2033 року відбудеться постачання перехоплювачів Coyote і пускових установок у різних конфігураціях — стаціонарних і мобільних. Родзинка ідеї у тому, що один із варіантів дрона під назвою Coyote LE SR був випробуваний як багаторазовий розвідувальний засіб з модифікованої пускової установки бойової машини M2 Bradley.  

То ж якщо раніше до бойової машини "прив’язували" складні системи, то нині маніпуляції з танком Abrams полягають в інтеграції простішої та дешевшої системи. Таким чином, коли у танків з’явиться достатня кількість "повітряних охоронців", можливо надійно прив’язаних на оптоволокні, танки обов’язково повернуться. Звісно, вони матимуть багаторівневий захист, що включатиме не тільки дрони, але й електромагнітну та лазерну зброю, програмовані боєприпаси, та, очевидно, якісь складніші елементи із застосуванням штучного інтелекту.  Однак саме дрони видаються з висоти сьогоднішнього дня одним з ключових елементів цієї складної багаторівневої системи.

Abrams-Switchblade та інші: проєкція на поле бою в Україні 

Для Сил оборони України надважливим є те, що на нашій війні активно використовувалися і танки Abrams, і дрони Switchblade. Та й українські перехоплювачі дронів не  гірші за сучасні західні аналоги. Тим же зенітним дроном Sting, який "Дикі шершні" створили ще у 2024 році, було збито щонайменше 600 російських БПЛА. Тож, можливо, конструкторам варто поміркувати про "прив’язку" його до бойової машини. Тим більше, що українські компанії, як і іноземні,  нарощують виробництво броньованих машин. Та ж "Українська бронетехніка" у 2025 році подвоїла виробництва своїх бронемашин у порівнянні з минулим роком. Можливо, це робиться і не без розрахунків на нові способи захисту бронетехніки.

дрон Sting від "Дикі Шершні", фото: defence-ua

Як швидко буде впроваджено нові системи захисту? Питання поки що відкрите. Але, як завжди у таких випадках, хто першим розв’яже задачу, той першим матиме результат та отримає перевагу. Упродовж кількох тижнів або кількох місяців – саме стільки домінує на полі бою сучасна новація, поки на полі бою її не поглине нова...

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.