Вбий першим, м’ясна антиутопія й котулаки – 5 книг з таємничими історіями

Ронен Берґман. Встань і вбий першим. Таємна історія ліквідацій ворогів Ізраїлю. – К.: Наш Формат, 2025

Яскравий і сенсаційний матеріал у цій книжці - продукт майже восьми років дослідження того, що є, мабуть, найбільш таємничим і непроникним розвідувальним співтовариством у світі. При цьому автор ніколи не випускає з уваги етичні питання, які виникають, коли держава, про яку він пише, заснована як притулок для людей без громадянства, які були об’єктами геноциду, вирішує, що їй потрібно вбивати, щоб вижити. Таким чином, у захопливому дослідженні Ронена Берґмана "Встань і вбий першим" розкриваються секретні місії з ліквідацій ворогів Ізраїлю. Від лідерів "Хамасу" і "Хезболли" до стратега Організації визволення Палестини, від сирійського генерала до канадського інженера - зібрана тут історія чисельних цільових убивств доводить: вороги Ізраїлю можуть забути про спокій. І не важливо, де вони ховаються: "Шин-Бет", "Моссад", ЦАХАЛ та інші сили вистежать і ліквідують їх у Бейруті, Дамаску, Тегерані, Дубаю, Римі, Парижі чи Лондоні. "Уроки, які нові євреї Палестини винесли з Голокосту, полягали в тому, що єврейський народ завжди буде під загрозою знищення, - нагадує автор, - що у справі захисту євреїв не можна покладатися на інших і що єдиний спосіб захиститися - це мати незалежну державу. Народ, який живе із цим відчуттям постійної загрози знищення, вдаватиметься до всіх можливих заходів заради безпеки і не надто зважатиме на міжнародні закони й норми, якщо взагалі зважатиме". Саме у такий спосіб, тобто через успіхи та скандальні невдачі, крізь моральні дилеми, які стоять перед державою в умовах постійної загрози, книжка пояснює філософію "убий першим", що стала важливим складником державної політики Ізраїлю. Автор зумів взяти інтерв’ю й отримати свідчення прем’єр-міністрів та багатьох інших впливових членів уряду, військових і розвідувальних служб країни. Слід додати, що всемогутній "Моссад" доклав чимало зусиль до того, щоб ця книжка не з’явилась на світ, але саме ця "операція" "Моссаду" виявилась невдалою, бо вона таки побачила світ.

Аґустіна Бастерріка. Особливе м’ясо. – Житомир: Морфеус, 2025

Ця книжка - не просто історія, де не роблять таємниць в ситуації, що склалася, а справжній бестселер про темні часи, які попри всі намагання людей жити по людський таки наступили. "Звісно, від вереску поросяти, якого перевертали догори дриґом, кров стигла в жилах, - згадує головний герой, - але там використовували захисні навушники, а згодом ці звуки перетворювалися на фоновий шум. Зараз він – права рука керівника, тож мусить контролювати і готувати нових працівників. Навчати вбивства - це навіть гірше, ніж вбивати. Він висуває голову з вікна. Вдихає застояне, пекуче повітря. Він хотів би знеболитися і жити, нічого не відчуваючи. Діяти на автоматі: дивитися, дихати - і край. Бачити все, знати, але не говорити. Та спогади не зникають, вони лишаються тут". А згадати, слід визнати, є про що, адже в "Особливому м’ясі"  Аґустіни Бастерріки зображено світ, що вийшов за межі етики. Унаслідок епідемії, яка знищила тварин, людство опинилося на межі голоду. Уряди легалізують канібалізм — розведення людей для споживання. Тож за сюжетом той самий сорокарічний герой живе в цьому суспільстві, де двадцять років тому стався так званий Перехід: через згадану епідемію і хворобу тварин всі стали їсти людей. Спочатку їли злочинців та мігрантів, а потім почали розводити людей для ширшого вжиту. Саме для місць, де їх забивають, і захисні потрібні навушники, з яких все починалося. Хай там як, але про роман-антиутопію, який вперше виходить в українському перекладі і зацікавить всіх шанувальників гостросюжетної психологічної прози, таки варто почути. А самого його, ясна річ, прочитати.

Галина Ткачук. Котулаки і цвіт папороті. – Х.: Ранок, 2025

Мабуть, мало хто знає, що коту лаки, як попереджає авторка на початку своєї історії - це люди, які навчилися перекидатися на котів, і які найчастіше трапляються в Києві та його передмістях. У будь-якому разі, "Котулаки і цвіт папороті" Галини Ткачук – найцікавіше з магічного й таємничого читва, яке тільки можна вигадати цієї зимової пори. Проте навіть герої цієї книжки знають, що чаклунство – ще не запорука успіху. І хоч котулаки в попередній історії з цієї магічної серії і знайшли чимало цінних фоліантів, проте цього разу, щоб отримати справжні чари, вони мають усі разом вийти на змагання з іншою командою звірулаків. "- Отже, починаємо наше свято! - загорлав раптом Дятел Обачний і теж вийшов у центр кола. - Сьогодні на пошуки цвіту папороті вийдуть дві команди. Наше славне селище Добрий Дуб на цьому змаганні представляє команда "Котулаки". У її складі — правнуки Малини Зловісної під керівництвом Євгена Петровича! Ваші оплески!" Зрозуміло, що переможці змагань цього разу здобудуть цвіт папороті. І ясно, що Мирчик, Лев, Лада та капітан команди Євген Петрович з усіх сил намагатимуться вибороти перемогу, хоч довкола й кояться дивні й нелогічні речі. Що це означає та який стосунок має до справжньої давньої магії, варто дізнатися у новій історії  про котулаків. І будьте певні, що без карколомних пригод при цьому не обійдеться. "Тунель над стежкою ставав усе нижчим і нижчим. А потім зовсім зник. Перед котулаками постала густа стіна кущів. - Ну що ж, - зітхнув Євген Петрович, - стаємо котами. Ножиці доведеться залишити тут, - і поклав їх на стежку. Однак Лев одразу підібрав ножиці. - Проріжемо собі шлях. - Леве, це нерозумно, - відповів Євген Петрович. - Швидкість кота, який лізе крізь хащі, значно вища, ніж швидкість хлопця, який стриже кущі. Почувши ці слова, Лада перекинулася через голову і стала кицькою. Разом із Мирчиком, який і так був у вигляді кота, вони прожогом пірнули в кущі. - У вас свій план, а в мене свій! - уперто відповів Лев".

Кен Моґі. Маленька книжка ікіґаю. Секрети щастя по-японському. – К.: РМ, 2025

Щоб пояснити сутність ікіґаю, як доводять у цій книжці, іноді кажуть: "Це те, заради чого ви встаєте вранці". Це те, що безперервно мотивує вас проживати своє життя - можна сказати, це те, що пробуджує у вас апетит до життя, спонукає радо зустрічати кожен день. Щоб робити свою справу, японцям не потрібні грандіозні мотивувальні схеми - у повсякденному житті вони радше покладаються на маленькі ритуали. Таким чином, "Маленька книжка ікіґаю" Кена Моґі - про секрети щастя по-японському, хоча особливих таємниць нема, бо ікіґай - це вміння знаходити, впізнавати й цінувати ті радощі життя, які важливі саме для вас. Щоб віднайти ікіґай, необов’язково бути японцем. З книжки ви дізнаєтеся про П’ять принципів ікіґаю, що допоможуть вам впоратися з негараздами, подолати проблеми, краще зрозуміти себе та світ навколо — і жити в гармонії. Як саме? Кен Моґі Хірокі Фуджіта торгує тунцем на відомому токійському рибному базарі Цукі, - розповідає автор. - Він знає, що таке рано вставати, адже завжди прокидається о другій годині ночі й збирається на роботу. Коли він підходить до своєї крамниці, надворі ще темно, навіть улітку. Фуджіта одразу ж енергійно береться до праці, до якої він звик за стільки років. Чому Фуджіта прокидається так рано кожного дня? Для цього існує особлива причина. Він, як посередник, просто зобов'язаний знайти найліпшу рибу й тому не може дозволити собі проґавити якісний товар. Адже його клієнти залежать від нього. Світ поступово відкриває для себе неземний, чарівний смак тунця торо, і дедалі більше уваги приділяє процесові відбору".

Лорі Ґотліб. Можливо, вам варто з кимось поговорити. Відверті нотатки психотерапевта. – К.: BookChef, 2025

Ця книжка про те, що тримати в собі секрети й таємниці, як було заявлено в темі нашого огляду, не кращий варіант продовження життя. Утім, певну таємницю авторка має. У чому ж секрет бестселера Лорі Ґоттліб "Можливо, вам варто з кимось поговорити"? По-перше, у щирості й відвертості. Авторку, досить успішну психотерапевтку, покидає бойфренд, бо не хоче жити разом із її дитиною. Будучи не в змозі самотужки впоратися з цією ситуацією, вона сама стає пацієнткою психотерапевта — їй просто дуже треба з кимось поговорити про своє життя. І вона не приховує ані своєї слабкості, ані сліз, ані незмоги впоратися із втратою самотужки, попри свій досвід терапевта. Вона щиро зізнається собі: мені треба допомога. Саме це радить і читачам. По-друге, у неймовірному авторському почутті гумору й умінні оповідати історії. Так, авторка пропонує читачам поговорити про звичайне життя звичайних людей — таких, як ми з вами. Про проблеми у стосунках із партнерами й дітьми. Про неулюблену роботу й потребу в грошах. Про невиліковні хвороби й шлях до одужання. Про проживання горя та біди й пошуки спокою та щастя. У книзі багато різнопланових героїв, і котрийсь із них обов’язково відгукнеться читачеві: змусить замислитися, прозріти, можливо, розплакатися, обов’язково — посміхнутися й, звісно, подивитися на своє життя трошки під іншим кутом зору. До речі, ця книжка вже продана тиражами у понад мільйон примірників по всьому світу. Триває робота з розробки серіалу за нею — головну роль має зіграти Єва Лонгорія.