Уперше в Африці спалахи гарячки Ебола, яка є вірусною хворобую і характеризується великою кровотечею через ураження судин, були зареєстровані у 1976 р.
Цього року страшна болячка знову дала людству про себе знати. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), спалах вірусу Ебола в Західній Африці вже забрав життя 961 людини.
США сповістили, що двоє жителів країни заразилися на гарячку Ебола при наданні волонтерської лікарської допомоги місцевим хворим у Ліберії. Хворі громадяни США вже доставлені літаком для лікування в медичні заклади Центру з контролю за інфекційними хворобами в Атланті, штат Джорджія, з усіма епідеміологічними пересторогами.
Медичні працівники приносять місіонера, який працював в Ліберії в лікарню в Атланті.
Медичні працівники, закриті з голови до ніг спеціальним спорядженням підготуватися до роботи, в, Ліберії в липні 2014
А днями ця хвороба підібралася геть близько до України.
Цими вихідними у Румунії госпіталізований 51-річний чоловік, в якого виявлені симптоми хвороби, викликаної вірусом Ебола. Чоловік прилетів з Нігерії, де він працював.
Карта епідемічної ситуації станом на 12.08.2014
І хоча Державна санітарно-епідеміологічна служба проводить постійний моніторинг епідемічної ситуації, пов’язаної з поширенням вірусу Ебола, журналісти Еспресо.TV опитали експертів, аби дізнатися, коли ця небезпечна хвороба може прийти в Україну, а також дізналися, чи готові вітчизняні медики у разі потреби дати достойну відсіч епідемії.
Оксана Гудзенко, помічник головного інфекціоніста України:
Лихоманка Ебола входить до переліку особливо небезпечних за міжнародними медико-санітарними нормами, оскільки індекс заразливості цього вірусу дорівнює 90%, тобто 9 людей з 10 можуть захворіти у разі контакту з хворим. Передається вірус дуже легко, через будь-яку рідину організму, навіть через секрети, тобто заразитися можуть і ті, хто надає допомогу хворому.
Тому найперші заходи, до яких треба вдаватися, - це ізоляція хворих. Для цього потрібні боксовані відділення. Наразі такі є в Київській лікарні № 9, № 4, на базі Жовтневої лікарні, в реанімаційних службах. Це відділення для дорослих. Є відповідні і для дітей, на базі лікарні на Оболоні, зокрема.
Для перемоги цього вірусу важливою є саме діагностика. Найголовніше, що має з’ясувати лікар, звідки надійшов пацієнт, оскільки симптоми лихоманки Ебола дуже подібні до багатьох інших хвороб: нудота, підвищення температури, головний біль. Тому найважливіше, що допоможе при діагностиці – відомості про те, звідки пацієнт.
Діагностувати в Україні хворобу можна і за аналізом ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція), шляхом проведення ІФА (Імуноферментного аналізу). Для цього є належне обладнання.
З приводу того, чи готові медики до цієї хвороби, можна сказати, що так, але важливо поширювати якомога більше інформації про вірус, шляхи боротьби з хворобою. Але для подолання вірусу багато залежить від первинного діагностування. Важливо пам’ятати, що хвороба не передається через укуси комах, через продукти. В Україні цього вірусу немає, як не було і в Румунії, тому всі випадки захворювання завізні.
Поки в Україні вірусу Ебола немає, але неможна повністю виключати вірогідність його випадку, оскільки туризм розвинутий, і завезти вірус в Україну просто через легкість ураження хворобою».
Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської спілки захисту прав пацієнтів:
Україна не готова до протистояння вірусу Ебола. Якщо люди, волонтери не допоможуть у разі виникнення хвороби, то ми не зможемо протистояти.
Єдине, що тішить, так це те, що хвороба не передається повітряно-крапельним шляхом, для зараження потрібен близький контакт з людиною.
Звичайно, через це гинуть місіонери, що допомагають хворим.
Але щодо України, то прикладів готовності до протистояння вірусу немає.
Читатйе також Лихоманка Еболи. Чи пощастить людству наступного разу
