"Коридор" Путіна під Іловайськом і катівні Донецька

Звернення Путіна до терористів з рекомендацією випустити з оточення під Іловайськом "бідних" українських військових, які "змушені виконувати злочинні накази київської влади" не матиме жодних наслідків крім пропагандистських. 

На це є кілька причин. По-перше, українські військові геть не потребують "гуманітарного коридору" для виходу, а, по-друге, навіть якщо уявити їх вихід цим коридором, то ясна річ українська армія не може погодитися на умову терористів скласти при цьому зброю.

Насправді ж Путні своєю заявою, якою, як вважають в РНБО "підставився" і визнав свій зв'язок з терористами, цілить на публіку далеку і від західноі, і від української аудиторій. Йому плювати, що подумають на Заході та в Україні про зв'язки з терористами. Нічого нового і нікому він не відкрив. А от росіянам, вдячними глядачами цього театру одного актора, в його заяві є кілька меседжів. 

Перше. Справи у ДНР та ЛНР йдуть краще нікуди, адже, вони загнали у глухий кут велике угруповання "укропів". І все настільки добре, що можна навіть виявити милосердя і випустити "бідак". Без зброї, звичайно. Тобто Новоросію ніхто не кинув і її справа живе і квітне. При його, Путіна, безпосередній підтримці. 

Друге. Кілька трун російських солдатів та десяток полонених хіба не вартує оточення пари тисяч "укрів"? 

Третє. Мабуть найголовніше. Росія мирна країна. Терористи добрі люди. Вони готові до компромісів. Вони не хочуть нікого просто так вбивати. Тому й готові випустити оточених. 

Чому останній посил найголовніший? А тому що останнім часом повідомлення про звірячу жорстокість терористів на Донбасі почали непокоїти навіть найнепробивніших росіян. Останніми краплями став "парад полонених" та публічні знущання в Донецьку над українською патріоткою Іриною Довгань. Ці кадри не залишили байдужими навіть росіян. Отож, довелося дуже швидко відпустити саму Довгань, а терористам ліпити "людське обличчя".