Чому Україні потрібні гроші МВФ саме зараз

Зовнішні та газові борги України не дозволяють зволікати з отримання чергового траншу МВФ. Тому коаліції слід якнайшвидше прийняти всі рішення потрібні для цього

Днями глава Міністерства фінансів Олександр Шлапак заявив, що в України досить невеликий шанс отримати черговий транш від МВФ у 2014 році. За словами міністра, через повільний темп формування коаліції і уряду нам слід очікувати кредит вже у наступному році.

Та і прем’єр Арсеній Яценюк давав раніше зрозуміти, що співпрацю з валютним фондом країна продовжить тільки після прийняття держбюджету-2015.

Загалом МВФ погодив виділення Україні кредиту в $17 млрд протягом двох років. Перші гроші – $3,19 млрд ми отримали ще в травні, другий транш – $1,39 млрд в серпні.

Потім фонд погодився на прохання української влади і об’єднав третій і четвертий транш в один (ще до $2,8 млрд), пообіцявши надати його в цьому році. Але в МВФ не раз наголошували, що придивляються до українських виборів та формування нової влади, яка і повинна витрачати їхні кредити в потрібні речі.

Саме в ці дні місія фонду знаходиться в Україні (до 25 листопада) і буде вирішувати чи отримаємо ми чергові гроші в 2014 році. 

Теоретично шанс встигнути є. Останніми днями процес формування коаліції пришвидшився. Сьогодні вже лідери п'яти партій урочисто підписали коаліційну угоду.

А прем'єр Арсеній Яценюк звернувся з проханням до лідерів партій пришвидшити формування Кабміну і зробити це не пізніше, ніж через 10 днів.

Інше питання – держбюджет. Яценюк не раз ніби погрожуючи вказував, що гроші МВФ - тільки після прийняття бюджету. Про бюджет після підписання коаліції прем'єр також загадав, сказавши, що він вже готовий.

Звичайно, до 25 листопада головний кошторис країни ніхто не опрацює та і нова Рада ще не збереться. В найкращому сценарії його приймуть вже у другій половині грудня, не порушуючи традицію "зробити все в останню хвилину".

Але наскільки принципово саме для фонду прийняття держбюджету – невідомо. Публічно в МВФ заявляли тільки про вибори, новий уряд і виконання своїх вказівок. Хоча і збалансований, непопулістський бюджет є однією з вимог. Можливо "бюджетні" заяви прем’єра були більш публічними страшилками і слугували певним стимулом (якщо такий взагалі існує) для нардепів щодо прийняття документу.  

На думку виконавчого директора міжнародного фонду Блейзера в Україні Олега Устенка отримання траншу МВФ саме в цьому році є для України критично важливим, але скоріш за все гроші будуть тільки в 2015 році.

"Об'єктивно ми його (транш МВФ) сумнівно можемо отримати цього року. Для цього треба було мати працюючу Верховну Раду, Кабмін і бюджет, який пройшов хоча б перше читання. Нічого не сталося. Бюджет не приймається так швидко. Тому навряд ми отримаємо гроші цього року", - розповів він Еспресо.TV.

Хоча старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь притримується іншої думки і вважає, що питання того, надійдуть гроші в Україну в 2014 році, чи вже наступного - не критичне. "Різниця в місяць-півтора - це не критично. Інвесторів цікавить питання не сам факт, що перенесли транш, а чому перенесли", - зазначив він. 

Велике падіння

Щоб зрозуміти на що першочергово Україні потрібні гроші слід побачити загальну картину під назвою "падіння української економіки".  

За прогнозами Нацбанку ВВП України за підсумками 2014 року впаде на 7,3%. На наступник рік регулятор зростання також не очікує – мінус 4,3%. Світовий банк навіть пом’якшив свій прогноз падіння українського ВВП і вважає, що це буде менше очікуваних 8%.

Промислове виробництво за десять місяців 2014 року вже впало на 9,4%. Хоч за останні місяці цей стрибок у прірву трохи загальмував, але порівняно зі статистикою всього 2013 року (-4,8%) падіння прискорилось майже в два рази. Війна на Донбасі, де зосереджено чимало промислових підприємств, все більше заганяє статистику в негатив.

Прогноз по інфляції, на днях озвучений головою Нацбанку, також викликає далеко не радість. За словами Валерії Гонтаревої, зараз інфляція вже складає 20% і до кінця року буде 25%. Тобто саме вона (інфляція звісно) з’їсть чверть доходів українців.

Також за свіжими прогнозами тієї ж голови НБУ девальвація гривні вже складає 100%.

Тобто українська гривня стала папірцем, який став коштувати в два рази дешевше. Регулятор списує таке високе падіння нацвалюти на паніку бізнесу. В цьому твердженні звичайно є частина правди, але в списку винних у валютній паніці значиться і сам регулятор.

Спочатку НБУ силою тримав курс на виборчий період, щоб пограти в стабільність. Потім, після перегонів, нарешті відпустив його. Але постійні зміни правил гри на валютному ринку, які вигадує Нацбанк щоб врятувати його впевненості нікому не додають.

Відпустивши курс, НБУ сподівався, що експортери припинять вичікувати і почнуть дорого продавати свою валюту, але цього не сталося. Надто мабуть довга історія падіння гривні в цьому році дала їм зрозуміти, що долар зараз – майже священна корова.

В  той же час девальвація має і позитивні моменти – імпорт за 9 місяців зменшився на 25%, а експорт на 9%. Але потрібного ефекту ми не отримали – експортери не заводять в країну валютну виручку.

Українська валютна подушка у вигляді золотовалютних резервів взагалі за останній місяць зменшилась до мінімуму 9,5 років. За жовтень резерви схудли майже на чверть з $16,38 млрд до $12,58 млрд.

З $3,8 млрд регулятору довелось віддати на газові борги перед "Газпромом" - $2 млрд, зовнішні борги - $641 млн та і на згадувану вище передвиборчу доларову тишу – $1,18 млрд валютних інтервенцій.

Куди потрібні гроші

Залишивши в стороні цілий список витрат, який зараз ліг на плечі України – від витрат на війну до утримання переселенців, детальніше розглянемо більш суттєві в грошовому еквіваленті борги.

По-перше – це зовнішні борги. До кінця цього року Україні потрібно виплатити $1,1 млрд держборгів.

"В листопаді держава Україна має повернути $400 млн, в грудні $700 млн. У 2015 році загальні виплати за держборгом і боргах держкомпаній складуть $ 9,9 млрд", - зазначає Олег Устенко і вказує, що золотовалютні резерви України складають всього $12,5 млрд.

По-друге, енергетичні борги (фактично борг України перед Росією). Україна тимчасово, до рішення арбітражного суду вирішила газовий конфлікт з Росією. Це і згода віддати $3,1 млрд попереднього газового боргу, і придбання, за потреби, газу для проходження зими.

Звичайно газові домовленості по "зимовому пакету" є прогресом і позитивом (хоч і тимчасовим) в україно-російських переговорах, але на цей "позитив" потрібно десь знайти гроші.

$3,1 млрд "старих" боргів Україна повертає з попередніх кредитних грошей МВФ. $2 млрд з них вже віддали (через що і схудли резерви), ще $1,1 млрд доведеться знову витягувати з золотовалютних резервів.

Другий момент – "зимовий газовий пакет". ЄС коли схрещували Україну і Росію в газових переговорах перш за все думали про те, щоб не замерзнути самим взимку. Тому швидко пообіцяли фінансові гарантії передоплати за газ. Але поки це питання до кінця не вирішене.

За словами голови Мінфіну Олександра Шлапака Україна попросила орієнтовно $2 млрд у МВФ та Світового банку для передоплати. Єврокомісія також пообіцяла Україні 760 млн євро для вирішення газових питань.

Але все ж таки орієнтиром для інших фінансових програм досить часто виступає саме кредит МВФ. Його наявність або дає старт іншим програмам або навпаки гальмує їх.

І тут згадується фраза вже покійного грузинського реформатора Кахи Бендукідзе – "Навіщо Україні стільки міністерств, якщо все, що потрібно, - взяти гроші МВФ за газ і передати їх Росії".

Сюди ж (як по-третє) можна приплюсувати хоч і невелику в порівнянні з газом суму витрат на вугілля. Війна на Донбасі вперше за останні часи змусила Україну витрачати свою валюту на придбання енергетичного вугілля. Його точно нам доведеться купувати, не важливо де в ПАР, Росії чи у терористів, важливо за що – за валюту.

Звісно вся ця на перший погляд апокаліптична картина точно не надихає міжнародних інвесторів давати свої гроші країні, економіка якої висковзає мов пісок скрізь пальці.

Крім того, що гроші МВФ це пластир, яким ми заліплюємо дірки в тілі української економіки, це ще й сигнал для цих самих інвесторів, що пацієнт ще живий.

"Ринок не вірить Україні. Якби була програма МВФ ситуація змінилась би. Для мене програма МВФ це не так гроші, як сигнал для наших інвесторів і кредиторів", - вважає економіст Олег Устенко.

Тому слід розуміти, що гроші МВФ виступають певним захистом, який і демонструє, що Україні є ще у кого позичити валюту.